Лікарські рослини та сировина, що містять монотерпеноїди
Плоди коріандру — Fructus Coriandri Коріандрова олія — Oleum Coriandri Коріандр посівний — Coriandrum sativum Родина селерові — Аріасеае Народні назви: кишнець, кинза. Поширення та місце зростання. У дикому вигляді росте у східних районах Середземномор'я. В Україні культивують. Правила заготівлі та зберігання. Заготовлюють сировину в серпні - вересні, коли побурілі частини становлять 60—80 %; рослини скошують машинами, сушать у валках, обмолочують й очищують від домішок. Опис сировини. Кулясті вислоплодники, зазвичай не розкладаються на напівплодики. Поверхня майже гладка, 5 злегка виступаючих звивистих поздовжніх реберець чергуються з 5 прямими. На їх верхівці залишаються 5 дрібних зубчиків від чашечки. Колір бурувато-сіруватий або коричнево-буруватий. Запах ароматний, смак пряний. Ефірну олію отримують перегонкою з водяною парою. Хімічний склад сировини. Достиглі плоди коріандру містять 0,7-1,4 % ефірної олії, основний компонент якої ліналоол , пінен, гераніол, борнеол, жирну олію . Фармакологічна дія та застосування. Препарати коріандру стимулюють секрецію залоз системи травлення і покращують травлення, жовчовиділення, справляють антибактеріальну, відхаркувальну, протигеморойну, вітрогінну, проносну дію. Покращують смак лікарських засобів. Застосовують при поганому травленні, метеоризмі, захворюваннях дихальних шляхів, холециститі, геморої. Лікарські форми та засоби. Плоди, настій, збори (апетитний, жовчогінний, протигеморойний). З ефірної олії отримують цитраль, з якого готують 1% розчин (потизапальний, протимікробний, заспокійливий засіб).Олія входить до складу знеболювального, протизапального комплексного препарату еспол. Листя м'яти перцевої — Folia Menthae piperitae М'ята перцева — Mentha piperita Родина ясноткові — Lатіасеае Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище горизонтальне, галузисте, з мичкуватим тонким корінням. Від кореневища розвивається багато молодих підземних пагонів. Стебла 4-гранні, голі або з рідкими волосками, розгалужені, до 100 см заввишки. Листки прості, навхрест супротивні. Квітки дрібні, червоно-фіолетового кольору, розміщені напівмутовками на верхівках стебел та гілок, утворюючи колосоподібне суцвіття. Чашечка правильна, п'ятизубчаста з 10 поздовжніми жилками, віночок майже правильний. Плiд - цинобій (утворюються дуже рідко, квітки майже стерильні). Рослина розмножується вегетативно. Цвіте з кінця червня до вересня. Уся рослина має сильниі ароматний запах. Поширення та місце зростання. У дикому вигляді не зустрічається. М'ята перцева — гібрид м'яти водяної та м'яти зеленої (виведена в XVII ст. в Англії). Розрізняють дві основні форми м'яти перцевої — чорну та білу. У чорної стебла, черешки та жилки листків темного, червоно-фіолетового (антоціанового) відтінку. М'ята біла не має антоціанового забарвлення, стебло та листки світло-зеленого кольору. Ефірна олія м'яти білої має ніжніший запах, ніж чорна, але чорна найпродуктивніша (за вмістом олії та ментолу). В Україні культивують обидві форми. Правила заготівлі. Сушіння. Заготовлюють сировину, коли половина квіток у суцвітті вже розпустилася, у першій половині дня, коли вміст ефірної олії в рослині досягає максимуму. Скошують траву, підв'ялюють у валках ( 3—4 доби) вдень, а на ніч збирають у копи. Підв'ялену траву використовують для отримання ефірної олії. Для отримання листків траву досушують (ЗО °С) та обмолочують. Зберігання. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, окремо від інших видів сировини. Опис сировини. Листки короткочерешкові, ланцетоподібні або довгасто-яйцеподібні, загострені з нерівнопилчастим краєм. Жилкування перисте. Мікроскопічні ознаки. Клітини епідермісу зі звивистими стінками. Для рослини характерний діацидний тип продихового апарату. Волоски прості і головчасті. Ефіроолійні залозки 6 – 8 клітинні з радіальним розміщенням видільних клітин. Хімічний склад сировини. Ефірної олії — до 4 % (ментол (50—80 %), ефіри ментолу, оцтової та валеріанової кислот, кетони — ментон, жасмон, пулегон) Містяться також сапоніни, флавоноїди, каротиноїди, дубильні речовини. Фармакологічна дія та застосування. Справляє спазмолітичну, седативну, протидіарейну, жовчогінну, антисептичну, послаблювальну, протинудотну дію. Посилює секрецію травних залоз, знижує кислотність шлункового соку. Ментол подразнює нервові закінчення, справляє рефлекторно судинорозширювальну дію. М'ятна олія має освіжаючі властивості. Застосовують при нудоті, захворюваннях серцево-судинної системи, шлунка, нервовому збудженні. Лікарські форми та засоби. Листки, настій, збори, ефірна олія, яка входить до складу препаратів корвалол, корвалдін, інгаліпт, уролесан, піносол, м'ятні таблетки, краплі зубні. Ментол входить до складу препаратів пектусин, краплі Зеленіна, каметон, валокармід, бом-бенге тощо. Листя меліси — Folia Melissae Трава меліси — Неrba Melissae Меліса лікарська — Melissa officinalis Родина ясноткові — Lатіасеае Народні назви: лимонна м'ята, маточник. Російська назва: мелисса лекарственная. Поширення та місце зростання. Батьківщина — країни Середземномор'я. В Україні культивується. Правила заготівлі. Сушіння. Зберігання. Листки збирають до цвітіння. Траву — на початку цвітіння (червень – липень), в суху похмуру погоду. Сушать під навісами за температури не вище ЗО °С. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Опис сировини. Листя. Листки прості, яйцеподібної форми, з пилчастим краєм, загостреною верхівкою, перистим жилкуванням, опушені знизу, зверху — голі. Колір ясно-зелений. Запах лимонний. Смак гіркувато-пряний, злегка в'яжучий. Трава.Стебла 4-гранні, опушені, листки черешкові, супротивні. Квітки 5-членні дрібні, білого, кремового або рожевого кольору, зібрані по 3—10 в однобічних несправжніх мутовках у пазухах верхівкових листків. Чашечка двогуба, трубчасто-дзвоникоподібна, віночок двогубий, верхня губа виїмчаста. Хімічний склад сировини. Трава та листя містять ефірну олію (близько 1 %), у складі якої цитраль, ліналоол, гераніол, мірцен, а також дубильні речовини. Фармакологічна дія та застосування. Лікарські форми меліси справляють протизапальну, бактеріостатичну, антивірусну, заспокійливу дію. Застосовують при загальному нервовому збудженні, вегетосудинній дистонії, безсонні, порушенні ритму серцевої діяльності, зміні тиску крові під дією емоційних збуджень, при порушенні травлення, гастритах, колітах. Лікарські форми. Висушене листя, трава, настій.
Листя шавлії — Folia Salviae ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|