 |
|
Біологічна дія та застосування
Ефірні олії проявляють бактеріостатичну, антисептичну, дезинфікуючу та фунгістатичну дію. Крім того, вони здатні слабше або сильніше подразнювати шкіру. Скипидар, камфора, розмаринова олія та інші входять до складу багатьох мазей, які прописують при ревматизмі, невралгії і простудних захворюваннях. Розчинені в жирах ефірні олії після нанесення на шкіру гальмують запалення.
Листя м'яти перцевої — Folia Menthae piperitae
М'ята перцева — Mentha piperita
Родина ясноткові — Lатіасеае
Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище горизонтальне, галузисте, з мичкуватим тонким корінням. Від кореневища розвивається багато молодих підземних пагонів. Стебла 4-гранні, голі або з рідкими волосками, розгалужені, до 100 см заввишки. Листки прості, навхрест супротивні. Квітки дрібні, червоно-фіолетового кольору, розміщені напівмутовками на верхівках стебел та гілок, утворюючи колосоподібне суцвіття. Чашечка правильна, п'ятизубчаста з 10 поздовжніми жилками, віночок майже правильний. Плiд - цинобій (утворюються дуже рідко, квітки майже стерильні). Рослина розмножується вегетативно. Цвіте з кінця червня до вересня. Уся рослина має сильниі ароматний запах.
Поширення та місце зростання. У дикому вигляді не зустрічається. М'ята перцева — гібрид м'яти водяної та м'яти зеленої (виведена в XVII ст. в Англії). Розрізняють дві основні форми м'яти перцевої — чорну та білу. У чорної стебла, черешки та жилки листків темного, червоно-фіолетового (антоціанового) відтінку. М'ята біла не має антоціанового забарвлення, стебло та листки світло-зеленого кольору. Ефірна олія м'яти білої має ніжніший запах, ніж чорна, але чорна найпродуктивніша (за вмістом олії та ментолу).
В Україні культивують обидві форми.
Правила заготівлі. Сушіння. Заготовлюють сировину, коли половина квіток у суцвітті вже розпустилася, у першій половині дня, коли вміст ефірної олії в рослині досягає максимуму. Скошують траву, підв'ялюють у валках ( 3—4 доби) вдень, а на ніч збирають у копи. Підв'ялену траву використовують для отримання ефірної олії. Для отримання листків траву досушують (ЗО °С) та обмолочують.
Зберігання. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, окремо від інших видів сировини.
Опис сировини. Листки короткочерешкові, ланцетоподібні або довгасто-яйцеподібні, загострені з нерівнопилчастим краєм. Жилкування перисте.
Мікроскопічні ознаки. Клітини епідермісу зі звивистими стінками. Для рослини характерний діацидний тип продихового апарату. Волоски прості і головчасті. Ефіроолійні залозки 6 – 8 клітинні з радіальним розміщенням видільних клітин.
Хімічний склад сировини. Ефірної олії — до 4 % (ментол (50—80 %), ефіри ментолу, оцтової та валеріанової кислот, кетони — ментон, жасмон, пулегон) Містяться також сапоніни, флавоноїди, каротиноїди, дубильні речовини.
Фармакологічна дія та застосування. Справляє спазмолітичну, седативну, протидіарейну, жовчогінну, антисептичну, послаблювальну, протинудотну дію. Посилює секрецію травних залоз, знижує кислотність шлункового соку. Ментол подразнює нервові закінчення, справляє рефлекторно судинорозширювальну дію. М'ятна олія має освіжаючі властивості.
Застосовують при нудоті, захворюваннях серцево-судинної системи, шлунка, нервовому збудженні.
Лікарські форми та засоби. Листки, настій, збори, ефірна олія, яка входить до складу препаратів корвалол, корвалдін, інгаліпт, уролесан, піносол, м'ятні таблетки, краплі зубні.
Ментол входить до складу препаратів пектусин, краплі Зеленіна, каметон, валокармід, бом-бенге тощо.
Листя шавлії — Folia Salviae