 |
|
Показники якості заварки чаю
| Вид настою | Наявність осаду | Колір рідини над осадом |
| Настій чаю без домішок паленого цукру | Присутній | Зеленуватий |
| Настій чаю з домішкою паленого цукру | Присутній | Зеленувато-бурий |
| Розчин паленого цукру | Відсутній | Зеленувато-коричневий |
Результати виявлених фальсифікацій записують у робочому зошиті та роблять висновки.
Робота 5. Дослідження доброякісності меду
Оцінку меду щодо натуральності та доброякісності проводять за органолептичними показниками та за результатами лабораторних досліджень.
Завдання 1. Відбір проб
Передбачено відбір проб меду із кожного місця (тари) загальною кількістю 200 г. Під час дослідження меду передбачається відбір проби від 5% загальної кількості упаковок, але не менше ніж
5 одиниць упаковки цієї партії.
Із кожної розкритої упаковки беруть виїмкою не менше як 200 г із різних шарів меду. При розфасовці меду в скляну тару ємністю до
1 кг середній зразок беруть у кількості 6 банок.
Завдання 2. Визначення органолептичних властивостей
Колір, аромат і смак меду залежить від медоносу. Консистенція меду залежить, головним чином, від вмісту декстринів, які мають високу в’язкість (табл. 16).
Таблиця 16
Органолептичні показники меду
| Показники | Характеристика |
| Колір | Від білого з янтарним до темно-коричневого з червонуватим відтінком |
| Смак і аромат | Солодкий з приємним присмаком |
| Консистенція | Від рідкої до твердої |
| Кристалізація | Від дрібної до крупинно-зернистої різної міцності |
| Мінеральні домішки | Не допускаються. Мед, нагрітий до 50°С, повинен профільтруватися без всякого залишку крізь металеву сітку з чарунками 1 мм |
| Ознаки бродіння, наявність піни | Не допускаються |
Завдання 3. Визначення вологості за допомогою рефрактометра
Для дослідження використовують рідкий мед. Якщо мед має закристалізовану структуру, його прогрівають на водяній бані
(не вище за 55°С). За допомогою рефрактометра визначають показник заломлення та вологу (табл. 17).
Таблиця 17
Взаємозалежність коефіцієнта заломлення