Главная | Обратная связь

ГУМАНІТАРНО-ПРАВОВИЙ НАПРЯМОК В ОСВІТІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

У час становлення й розвитку основ громадянського суспільства у новоутворених державах на теренах колишнього СРСР особливої ваги набирає роль освітніх програм, що так чи інакше впроваджуються у життя через систему навчальних закладів. В умовах занепаду колишніх економічних та культурно-освітніх зв'язків між країнами СНД доволі корисним і ефективним є споглядання й узагальнення досвіду наших сусідів в освітній сфері.

Право є могутнім засобом для побудови цивілізованої держави й відповідно грома­дянського суспільства. Тому зрозуміло, що зі зростанням ролі права зростає й роль важ­ливого засобу цієї побудови правової освіти.

Відповідно зростає й роль правознавства як шкільного предмета. Адже саме право­знавство є засобом формування правової свідомості та цивілізованого світогляду шкільної молоді.

Забезпечення необхідного виховного впливу правознавства на учнів у сучасних умовах неможливе без урахування тих змін, що прийшли в наше життя, зокрема в сис­тему народної освіти, внаслідок реформування правової системи держави. Полягають вони насамперед у змінах психологічних особливостей учнів, у їх інтелектуальному та моральному розвиткові.

Неабияке значення має й збільшення інформації, в тому числі й з правознавства. Це, в свою чергу, зумовлює зміни в методиці викладання, в усій діяльності системи освіти.

Очевидно, що головним завданням методики правознавства на сучасному етапі є пошуки дальшого піднесення ефективності викладання, удосконалення традиційних і вироблення нових форм, методів і прийомів вивчення правознавства, які забезпечили б належний рівень правничої освіти та виховний вплив на учнів.

Тому будь-яка науково-методична праця, зокрема посібник для вчителів-право-знавців, не зможе задовольнити тих, кому він адресується, якщо в ньому не будуть вра­ховані вимоги сучасності, не буде зроблено спроби висвітлити й обґрунтувати передо­вий досвід викладання з урахуванням того нового, що прийшло в практику школи, зок­рема наших найближчих сусідів. Це стосується насамперед застосування технічних за­собів навчання, змін у методах і прийомах викладання, викликаних зростанням інтеле­ктуально-пізнавального рівня учнів, упровадження методу самостійної роботи, досвіду факультативних занять з правознавства, використання у навчальному процесі най­новіших досягнень теорії методики.

У даній статті ми даємо спробу стисло подати систему вивчення правознавчих ди­сциплін у загальноосвітніх школах Російської Федерації з урахуванням цих вимог су­часності.

Освітні програми наших сусідів характеризуються низкою специфічних рис, ос­новні з яких потребують короткого огляду.

Концентри в освіті. У Російській Федерації у відповідності до Конституції РФ громадянам гарантується право на основну безкоштовну освіту, тобто неповну загаль­ну середню освіту з 1 по 9 клас.

У зв'язку з цим навчальні плани та програми розбито на два так звані концентри 1-9 клас та 10-11 клас. Отже, підручники та інше методичне забезпечення до них також можна розділити на дві групи: підручники, що містять пропедевтичні знання, та підручники, що містять поглиблені й розширені знання.

Загальнофедеральні та регіональний компоненти освіти.