Главная | Обратная связь

Російська федерація

Альтернативність предметів. Гуманітаризація освіти передбачає наявність декількох предметів, з яких можна вибрати один, що найбільш відповідає цілям того чи іншого типу навчального закладу.

Варіативність підручників та програм. На теренах Росії існують декілька нау­кових та науково-методичних центрів, які у співробітництві, а іноді й паралельно один одному, досліджують та забезпечують усім необхідним той чи інший курс загально­освітньої програми. Це дозволяє вчителеві вибрати із декількох програм та навчально-методичних комплектів той, котрий для нього та його учнів кращий, з його точки зору.

Авторські школи та новаторство. Учителі-практики, які володіють достатнім педагогічним досвідом, створюють авторські програми, забезпечення під них. Працю­ють як експериментальні майданчики платні школи, педагогічні співдружності та ін.

Такі основні особливості російської освіти та навчально-методичного забезпечен­ня. Що ж стосується гуманітарно-правового напрямку в освіті РФ, то він містить декілька освітніх програм. Ми оглядово зупинемось на тих програмах та підручниках, які безпо­середньо вивчають питання правознавства, або частково зачіпають ці проблеми.

У 1992 році в рамках загальноросійської освітньої реформи за підтримки програ­ми «Оновлення гуманітарної освіти в Росії», що фінансувалась Міжнародним Фондом «Культурна ініціатива» (засновник - Фонд Джорджа Сороса), вийшов у світ підручник В. О. Мушинського «Основи правознавства», котрий у доповненому та переробленому вигляді витримав п'ять видань. У 1994 році цей підручник був визнаний Міжнародною асоціацією «Знання» кращою науково-популярною книжкою року. До підручника ви­дані Хрестоматія та робочий зошит, що дає підстави говорити про наявність повного науково-методичного комплексу з курсу «Основи правознавства». Програма цього кур­су вивчається у 9-му класі і розрахована на 8*4 години (1 урок на тиждень). Структура підручника доступна у роботі як для вчителів, так і для учнів: 1 параграф — 1 урок. Пара­графи згруповано у п'ять розділів: «Людина і громадянин», «Право та справедливість», «Закон і влада», «Галузі приватного права», «Громадянське суспільство та правова держа ва». Посібник містить синтез знань про державу, правосуддя, галузі права та права лю­дини і громадянина. Курс, як зазначає у вступній статті автор, є пропедевтичним. Однак від себе зазначимо, що у теперішній момент в Росії немає курсу, цілеспрямованого на поглиблене вивчення правознавства у 10-11 класах.

Курс «Основи правознавства» у 9-му класі доповнюється цілою низкою інших курсів.

До нового суспільствознавчого курсу «Людина», що вивчався у 9-му класі, видавництвом «Дрофа» було випущено підручник з аналогічною назвою — автор П. С. Гуревич.

Синтез філософських, психологічних, культурологічних знань надає можливості учням у загальних рисах ознайомитися зі складним світом людини. У додатку подані «Загальна декларація прав людини» та «Декларація прав дитини»

У Росії досить плідно працює Інститут людини при Російській академії наук. Раз на півроку виходить об'ємний журнал «Людина», на сторінках якого висвітлюються чис­ленні проблеми людського буття. Незважаючи на те, що курс «Людина» — пропедевтика до курсу «Людина і суспільство», до якого створено, щонайменше, 5 навчально-методичних комплексів під програми авторських колективів, курс містить всеосяжне висвітлення проблеми прав та свобод людини і, зокрема права на життя та права на ^ смерть.

У 1992-1995 роках було здійснено спробу впровадження у програму загально освітньої школи окремого курсу «Права людини». А. Ф. Нікітін створив навчально-мето­дичний комплекс: навчальний посібник, хрестоматію, дайджест. Програма курсу не містила чіткої поурочно-годинної градації. Не був визначений і клас, де повинен би вив­чатись цей курс. У 1995/96 навчальному році курс «Права людини» увійшов як один із модулів до курсу «Громадянознавство».

«Політика і право» — це курс, що не доповнює «Основи правознавства», а є його альтернативою. У ньому синтезовано політологію і право. Автори нарізно вбачають місце курсу у загальноосвітній школі. А. Ф. Нікітін, який видав посібник з аналогічною назвою 1995 року у видавництві «Просвещение», розробляв програму та посібник для учнів 9-х класів. Група авторів — М. І. Шилобод, А. С. Петрухін та В. Ф. Кривошеєв — ство­рила підручник та хрестоматію, що розраховані на старшокласників. Три професори, які створили цей навчально-методичний комплекс, вважають його альтернативою кур­су «Людина та суспільство», хоча курс може бути і наріжним каменем для поглибленого вивчення правознавства у старших класах.

Самостійним та складним за модульною структурою у системі освіти РФ є курс «Громадянознавство». Він складається з окремих предметів модулів: «Права та свободи людини й громадянина»; «Людина та суспільство»; «Азбука соціальної психології»; «Основи ринкової економіки».

Існує Науково-впроваджувальний центр «Громадянин», що здійснює випуск літера­тури з курсу «Громадянознавство». У 1996 році у видавництві «Міжнародні відносини» мпйшов підручник В. О. Мушинського «Азбука громадянина». До цього часу у РФ вже було визначено, що громадянознавство, передовсім, це частина громадянської та правової освіти у середній школі, що забезпечує, зрештою, формування громадянського суспільства в Росії. Незважаючи на те, що громадянознавство вивчається до 11-го класу, підручник «Азбука громадянина» у поєднанні з підручником «Основи правознавства дозволяють дев'ятикласникові засвоїти правові ази.

Для учнів 10-11 класів у 1995 році вийшов у світ підручник «Демократія: держава та суспільство». Автори книги — Н. В. Давлетшина, Р. Дж. Кларк та Д. У. Рей — створили підручник, що містить доступну для старшокласників інформацію про основи демо­кратії. У 1997 році була перевидана книга, але вже не як підручник, «Громадянознавст­во», завершуючи цикл підручників з громадянознавства, з якими знайомляться учнів 11 класів.

Палітра гуманітарно-правового виховання в Росії була б висвітлена не повністю, якщо оминути такий напрямок, як історія держави і права у шкільному курсі РФ. Цікавими видаються доробки Санкт-Петербурзького університету педагогічної майстер ності. У 1995 році вийшла у світ книга для читання А. Я. Юдовської «Еволюція права у державах Європи та Америки (ХУІІ-ХІХ ст.), що розрахована на учнів 9-П класів. У 1996 році вийшов також посібник «З історії права», автори якого — А. В. Ільїн та А. С. Морозова, визначили його як посібник із правознавства для учнів 10-11 класів. Обидва ці посібники — регіональні, і ними послуговуються лише у загальноосвітніх школах Санкт-Петербурга, що не принижує оригінальності та необхідності подібних посібників і програм.

Слід також зазначити, що гуманітарно-правовий напрямок в освіті Росії добре за­безпечений періодичними виданнями. Зокрема щомісяця виходить журнал «Суспільст­вознавство у школі». Крім того, видається газета «Громадянознавство» (додаток до газе­ти «1 вересня»), що виходить щотижня. Газета містить матеріали за такими напрямками, як права людини, основи правознавства, конституцієзнавство.

Зрозуміло, зрештою, що наведений огляд програм та навчальної літератури лише дуже стисло відображує основні напрямки гуманітарно-правової освіти в Росії, однак, він дає можливість учителеві-правознавцю нашої країни визначити спільне та відмінне у підходах до правової освіти у наших державах.