Главная | Обратная связь

НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ У США

Останніми роками в Україні інтенсивно обговорюється питання громадянської освіти. Під егідою Ради Європи відбулося кілька семінарів, що були присвячені цій про­блемі. У цьому зв'язку доволі цікавим є досвід впровадження громадянської освіти в США

У 1994 році Центром громадянської освіти США було видано посібник «Національні стандарти громадянських прав і держави», який був перекладений ук­раїнською мовою та виданий у 1998 році харківським видавництвом «Фоліо» за підтримки Американського Дому в Україні. У цій статті пропонується стислий виклад даного посібника з коментарями.

1994 року в США був прийнятий новий закон, у якому закріплено кілька цілей, що мають бути досягнуті американською освітою до 2000 року. Наведемо окремі приклади.

Мета 3. Успішність учнів та громадянство. Зазначається, що до 2000 року усі американські школярі закінчать 4, 8 та 12 класи (І, II, і III ступені освіти, що відповідає 1—4, 5—9,10—11 класам нашої середньої загальноосвітньої школи). При цьому учні по винні виявити свою обізнаність з основ держави і громадянського права, продемонструвавши тим самим готовність до відповідної громадянської поведінки, до подальшого навчання та плідної праці. Учні мають брати участь у діяльності, що розвивав громадянську відданість, служіння суверенітету т;і особисту відповідальність (чітко прослідковується парадигма: держава суспільна людина).

Мета 6. Грамотність дорослих і а довічне навчання. Освітня мета передбачає, що громадяни США, які усі до 2001 року будуть грамотними, використають це досягнен­ня для того, аби діяти у відповідності до прав та обов'язків громадянина. Для досягнен­ня зазначеного Центром громадянської освіти було розроблено курс «Національні стандарти основ громадянських прав і держави» — від дитячого садка до 12 класу включно. Він був схвалений Управліннням досліджень та удосконалення в галузі освіти (аналог нашого Інституту змісту і методів навчання) і Міністерством освіти США. Ця програма має сприяти школам у вихованні розважливих та відповідальних громадян, яким властива свідома відданість основним припципам та цінностям, що є суттєвим для збереження та вдосконалений американської конституційної демократії.

Слід зазначити, що програма містить «стандарти змісту», котрі визначають, що саме учні повинні знати та вміти у сфері основ громадянських прав і держави. Конт­рольними межами, на яких учні мають показати певний арсенал навичок, вмінь та знань, є 4, 8 та 12 класи. Оволодіння цими стандартами покликано сприяти не лише приділенню особливої уваги громадянському вихованню у розкладі шкільних пред­метів, а й вивченню таких споріднених предметів, як історія, література, географія, еко­номіка та природознавство, а також позакласні заходи.

В американському посібнику наголошується, що самі стандарти не здатні покра­щити успішність учнів, однак, можуть стати важливою рушійною силою, що здатна спричинити до покращання успішності. Стандарти є довільними і необов'язковими для шкіл та штатів. Не розглядаються вони і як догмат.

Вступна частина посібника з'ясовує підвалини освіти з основ громадянських прав

і держави. Перш за все, обґрунтовується громадянське покликлання школи. Автори програми вважають, що для захисту й розвитку демократичного суспільства недостатньо

лише відповідних державних інститутів. Суспільство повинно спиратись на знання та навички своїх громадян і людей, що ними обрані на державні пости.

Мета освіти з основ громадянських прав і держави визначена як «свідома участь у політичному житті повноправних громадян, що віддані основним цінностям та прин­ципам американської конституційної демократії».

Певну роль у формуванні громадянських настанов у свідомості американських школярів відіграють сім'я, церква, засоби масової інформації. При цьому підкрес­люється «історична відповідальність школи» за розвиток розуміння учнями громадянсь­ких прав та обов'язків, що реалізується завдяки як офіційним, так і неофіційним навчальним курсам, котрі вивчаються з початкових класів.

Офіційна освіта повинна прищеплювати учням загальне розуміння суспільного життя, діяльності державних інститутів. Громадянська освіта має допомогти учням зро­зуміти функціонування американської та інших політичних систем, а також міжнародну політику США.

У посібнику вказується на необхідність підвищення уваги до громадянської освіти, що, у свою чергу, обумовлено відсутністю у штатах і окремих школах систематичної уваги аж до 12 класу до навчальних планів та програм у сфері громадянської освіти. Це почасти спричинено припущенням про те, що знання у галузі громадянської освіти набуваються учнями під час вивчення інших предметів.

Незважаючи на те, що студіювання історії, економіки, літератури та інших дис­циплін сприяє громадянській освіті, жоден з цих предметів невзмозі замінити систематичну громадянську освіту. Основи громадянського права і держави — міжпредметний курс, зміст якого складається з таких дисциплін, як політологія, філософія політики, історія, економіка та правознавство. Громадянська освіта розглядається американськи­ми колегами не як допоміжна у системі освіти, а як провідний предмет стосовно завдань освіти, що спрямовані на процвітання американської демократії. Знання основ грома­дянських прав і держави є особливо важливими для учнів з сімей з обмеженими соціально-економічними можливостями, і ці знання такі учні мають одержувати на по­чатковому та середньому рівнях освіти.

Посібник містить такі стандарти: для учнів, стандарти змісту, стандарти успішності для учнів, стандарти для вчителів, стандарти для шкіл, стандарти для органів штатів та місцевого самоуправління.

Стандарти для учнів — це вимоги, які уточнюють, що саме учні повинні знати й уміти, а також рівень їх успішності. До стандартів для учнів належать норми змісту та норми навичок.

У стандартах використовується термінологія, відібрана за двома критеріями: 1) терміни, необхідні для всіх учнів; 2) терміни, необхідні для розуміння подій у світі політики та управління. У першому випадку стандарти уникають застосування суто ака­демічних термінів і подекуди використовують загальновідомі терміни. У другому випад­ку стандарти використовують вмотивовані терміни. Це пояснює використання певних наукових термінів, що необхідно для розуміння процесів політики та управління. Такі терміни стисло пояснюються у посібнику або винесені до словника, що містить понад І ЗО термінів та їх визначень. Терміни, що використовуються у стандартах, слугують опорою для набування учнями навичок та вмінь, а саме:

«Визначати» — вміти відрізняти головне від другорядного, встановлювати етимо­логію речей і явищ та класифікувати їх за певними ознаками у конкретних умовах.

«Описувати» об'єкти через характерні рецептори, процеси та інститути, а також функції, цілі, засоби та якості із застосуванням причинно-наслідкового зв'язку

Стандарти конкретизують і практичні навички учнів, необхідні їм для ефективної участі у політичному процесі. Сюди належать: здатність впливати на політичну поведінку та рішення інших, співпрацюючи з ними; чітко обстоювати свої інтереси аж до провідних політиків; розв'язувати конфлікти; створювати коаліції; вести переговори: до­сягати компромісу та шукати консенсус.

Учні набувають практичних навичок завдяки таким засобам навчання:

1. Моніторинг політичної діяльності — спостереження за перебігом політичного процесу та рішеннями на урядовому рівні через засоби масової інформації тощо.

2. Вплив на політику уряду.

Для опанування учнями цих навичок їм можна запропонувати апробацію такого впливу через участь у політичній діяльності та управлінні на рівні свого класу: моделю­вання дій уряду та приватних закладів; моніторинг діяльності урядових та неурядових закладів та організацій; виклад своїх міркувань учнівським радам та адміністрації школи відстоювання своїх прав; виконання обов'язків, безпосередньо пов'язаних із суспільним життям, політикою та урядом.

Непідробну зацікавленість викликають «Стандарти для вчителів», що є критеріями здатності вчителів допомагати учням досягати високого рівня успішності під час засвоєння стандарту змісту. Ці критерії включають: 1) якість професійної підготовки вчи теля; 2) здатність передавати власні знання і навички: 3) якою мірою педагог відповідає вимогам курсів, що викладаються.

Що ж стосується змісту стандартів у галузі основ громадянських прав і держави, то він визначається змістом посібника, який розбитий на п'ять розділів. Кожен розділ вив­чається у 1—4, 5—8, 9—12 класах американської школи. Власне, це три концентри, че­рез які проходять сектори-розділи. Подібна структура потребує дещо детальнішого по­яснення.

Стрижнем І Розділу для 1—4 класів є питання «Що таке уряд і що він повинен ро­бити?» У II Розділі, що вивчається у 5—8, 9—12 класах, головним є питання «Що таке суспільне життя, політика і уряд?». Як бачимо, питання не змінено, а лише розширено для 5—12 класів.

Визначальним у змісті з 1 по 12 клас є такі питання:

1) необхідність та завдання уряду;

2) обмежені та необмежені уряди.

Тільки у 1-4 класах вивчаються такі питання:

1. Визначення уряду.

2. Визначення повноважень влади.

3. Функції уряду.

4. Значення обмеженого уряду.

Це становить основу знань та навичок учнів для вивчення у 5-12 класах таких питань:

1. Що таке суспільне життя, політика і уряд?

2. Визначення суспільного життя, політики і уряду.

Розуміння учнями взаємозв'язку між суспільним життям, політикою та урядом ґрунтується на знаннях таких понять, як «право», «закон», «конституція».

У 1—4 класах вивчаються:

1. Цілі правил та законів.

2. Оцінка правил та законів.

Своєрідна правова пропедевтика забезпечує перехід до вивчення у 5-12класах таких питань:

1. Верховенство права.

2. Завдання та переваги конституції.

Вивчення цих питань виводить учнів 5-12 класів до наступного блоку:

1. Умови, за яких діє конституційний уряд (поєднання понять «уряд» та «конституція» у якісно нове поняття).

2. Розподіл повноважень і парламентська система (на основі знання категорій «влада» та «правила і закони», що вивчаються у 1—4 класах).

Учні 5—12 класів розглядають питання, пов'язані з конфедеративною, федеративною та унітарною формою держави.

Учні 9-12 класів розглядають такі питання:

1. Етимологія представництва.

2. Громадянське суспільство та уряд.

3. Мета політики та уряду.

Головне питання Розділу II у 1—4 класах — «Що таке основні цінності та принципи американської демократії?», а у 5—12 — «Що таке принципи американської політич­ної системи?».

З 1 по 12 класи розглядаються такі питання:

1. Основні цінності та принципи.

2. Характерні ознаки американського Суспільства.

3. Американська самостійність (у 9—12 класах це поняття сформульовано як «американська національна самостійність і політична культура».

4. Розмаїття американського суспільства (провідна ідея «Усі різні — усі рівні»).

5. Запобігання конфліктам та їх регулювання (провідна ідея «Краще солом'яна згода, ніж золота суперечка»).

У 1—4 класах розглядається питання «Розповсюдження ідеалістичних настанов», у 5-12 класах — «Розрив між ідеалами та реальністю в американському політичному та суспільному житті».

У 5-12 класах розглядаються такі питання:

1. Роль добровільних послуг в американському суспільному житті (у 9—12 класах додається питання «Роль організованих груп у політичному житті»).

2. Американська концепція конституційного уряду (деталізація поняття «конституційний уряд», що вивчається у Розділі І, з урахуванням американських особливостей.

3. Розрив між ідеалами та реальністю в американському політичному та суспільно му житті.

У 9—12 класах вивчаються питання, безпосередньо пов'язані з партійною си­стемою США:

1. Лібералізм та американська конституційна демократія.

2. Республіканізм та американська конституційна демократія.

Розділ III присвячений поясненню учням 1 — 12 класів питання «Як конституційно встановлений уряд впроваджує цілі, цінності та принципи американської демократії.

У 7 — 4 класах вивчаються такі питання:

1. Значення та значимість Конституції США.

2. Визначення членів уряду.

Це забезпечує розгляд з 1 по 12 класи таких питань як:

1. Структура та основні обов'язки федерального уряду (у 5—12 класах це питання сформульовано як «Розділ та обмеження повноважень федерального уряду»).

2. Структура та основні обов'язки урядів штатів та органів місцевого самоуп­равління.

У рамках Розділу учні 5-12 класів вивчають блок питань, пов'язаних з федеральним устроєм та розділом повноважень між органами влади:

1. Розділ повноважень між федеральним урядом та урядами штатів.

2. Основні (внутрішньополітичні та зовнішньополітичні) обов'язки уряду.

3. Фінансування діяльності уряду через оподаткування.

4. Уряди штатів.

Як і під час вивчення Розділу І, учні 5—12 класів опрацьовують вищевикладені питання у взаємозв'язку з такими як:

1. Право в американському суспільстві.

2. Громадський порядок.

3. Судовий захист прав особи.

У 5—12 класах вивчається значний блок питань політологічного та суспільствознавчого характеру, а саме:

1. Засоби політичної комунікації: телебачення, радіо і т. ін.

2. Політичні партії, виборчі кампанії.

3. Асоціації та групи.

4. Створення та здійснення державної політики.

Розділ IV присвячений зовнішній політиці США та міжнародним відносинам. Го­ловне питання, що вивчається учнями з 1 по 12 класи, — «Яким є характер взаємовідно­син США з іншими країнами. Міжнародні справи».

У 1—4 класах учням пояснюють, що таке «нації», а у 5—12 — що таке «національні держави». У початковій школі з'ясовують «взаємовідносини між націями», ;і у 5—12 кла­сах — «взаємовідносини між національними державами»

У 5-12 класах вивчається великий блок питань, що пов'язані як із внутрішньою, так і з зовнішньою політикою США:

1. Відносини США з іншими національними державами. Історичний контекст зовнішньої політики США. Цілі та засоби зовнішньої політики США.

2. США та міжнародні організації.

3. Вплив американської теорії демократії та прав особи на решту світу (Посібник неодноразово наголошує на провідній ролі США, аргументуючи це як історичними аспектами, так і теоретичними викладками).

У 5—12 класах учні окремим блоком розглядають питання, пов'язані з політичним, демографічним та екологічним розвитком США й усього світу.

Останній Розділ V права присвячений «громадянину США», і головне питання, що розглядається з 1 по 12 клас — «Якими є функції громадянина в американській політиці?»

Протягом усього періоду навчання у школі вивчаються такі питання:

1. Значення громадянства.

2. Набуття громадянства.

3. Особисті обов'язки.

4. Форми участі.

5. Політичне керівництво і державна служба.

6. Настанови, що посилюють активність громадян та сприяють правильному функціонуванню американської демократії.

Опанувавши свої обов'язки як громадян США, учні 5-12 класів вивчають блок питань, пов'язаних з їх правами:

1. Особисті права.

2. Політичні права.

3. Економічні права.

4. Обсяг та обмеження прав.

Обов'язки у 5—12 класах вивчаються як особисті, так і громадянські.

Окремим блоком вивчаються питання участі у політичному та суспільному житті країни:

1. Участь у суспільному та політичному житті країни та досягнення громадських та особистих цілей.

2. Форми політичної участі.

3. Політичне керівництво та державна служба.

4. Поінформованість та участь.

Учні, вивчивши основи громадянських прав і держави, мають вийти на один із трьох рівнів стандарту успішності, що є критерієм оволодіння на відповідному рівні стандарту змісту.

Так, учні 9—12 класів повинні:

базовий рівень: навести суттєві ознаки обмежених та необмежених урядів і хоча б по одному прикладу з сучасності та історичного минулого.

вищий рівень: окрім відповідності базовому рівню, учні мають пояснити різницю між таким видом обмеженого уряду, як конституційна демократія, і такими різновида­ми необмеженого уряду, як авторитарний і тоталітарний режим.

найвищий рівень: окрім відповідності знань та навичок базовому та вищому рівням, виявити глибоке розуміння вищевказаних політичних режимів, а також ролі громадянського суспільства та ідеології в обмежених та необмежених урядах.

Державні стандарти освіти в нашій країні перебувають на стадії розробки та обго­ворення. Американські стандарти з основ громадянських прав і держави становлячи, інтерес як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Перш-за все, це досвід передової демократичної держави з багаторічним досвідом втілення у життя конституційних принципів та демократичних цінностей. Крім того, американські стандарти з основ громадянських прав і держави містять положення, що ними можна послуговуватися після адаптації до реалій нашого суспільства та держави.