 |
|
РОБОТА РЕДАКТОРА НАД ФАНФІКШЕН-ЛІТЕРАТУРОЮ: ОСОБЛИВОСТІ Й СКЛАДНОЩІ
Актуальність дослідження полягає в тому, що дана робота є першою, яка досліджує редагування фанфікшен-літератури творів та розглядає особливості цього процесу. Такі вчені, як С. Корнев, В. Смоленський, Е. Шмідт у своїх творах робили спроби розглянути фанфікшен, але робили це з точки зору приналежності її до мережевої літератури. О. Брильова розглядала фанфікшен з точки зору психології та з’ясовувала причини його виникнення й засади існування. Це ж дослідження є першим, що розглядає фанфікшен з редакторської та видавничої точки зору.
Метою даної розвідки є дослідження процесів редагування фанфікшен-літератури, що реалізується в таких завданнях:
– дослідити перспективи редакторської праці;
– віднайти закони, за якими живе фанфікшен-література;
– виробити редакторські прийоми праці над цим різновидом літератури.
Об’єктом розгляду статті є фанфікшен-література.
Предметом розвідки є фанфіки таких фандомів як: “Гаррі Поттер”, “Сутінки”, “Мерлін”, “Володар Кілець”.
Термін “фанфік” (від англ. fan – прихильник і fiction – художня література) – це різновид творчості прихильників популярних творів, похідний літературний твір, оснований на якомусь оригінальному творі (як правило літературному або кінематографічному), що використовує ідеї його сюжету та (або) персонажів [5]”.
Є й інший варіант визначення: “Фанфік – жанр масової літератури, створений за мотивами художнього твору фанатом цього твору, що не переслідує комерційних цілей і створений для інших фанатів [4]”.
Фанфікшен-література є частиною так званої субкультури “фанатства” – “певної прихильності споживача масової культури до якогось певного продукту як то книга, фільм, серіал, комп’ютерна гра [5]”.
Фанфік виникає навколо явищ культури, що містять у собі детально прописаний автором світ, наповнений масою деталей та другорядних героїв. Також для автора фанфіка важлива наявність у авторському світі такої основи, яка б дозволила будь-яких сюжетний хід, та повернула дію в старе русло простим сюжетним поворотом. Такою основою є магічна, фантастична складова світу або ж участь у дійстві інопланетян. Ураховуючи ці дві вимоги, ми можемо зрозуміти, чому найпопулярнішими основами для фанатської творчості стала трилогія Дж. Р. Толкіна “Володар кілець”, серіал “Таємні матеріали”, серія книжок Дж. Роулінг “Гаррі Поттер”, пов’язані одним всесвітом серіали “Ксена” та “Геркулес”, серіал “Мерлін”, “Надприроднє”, фільми “Матриця”, “Константін”, “Шерлок Холмс” реж. Гая Річі, бо містить фантастичну “стимпанківську” складову, на відміну від інших екранізацій.
Наукове дослідження фанфікшен-літератури входить в літературний дискурс під назвою “Дискусія про мережеву літературу [5]” і занадто мало розвинене, щоб можна було авторитетно визначити межі визначень тих чи інших понять, виокремити тільки абсолютно вірні визначення та межі застосування літературних прийомів. Тому, досліджуючи проблеми фанфікшен-літератури, ми будемо спиратися на досвід та рекомендації сучасних українських журналістикознавців та літературознавців А. О. Капелюшного, О. Д. Пономаріва, В. В. Різуна.
Складнощі в дослідженні фанфікшен-літератури полягають в тому, що у сфері фанатської творчості існують власні визначення як і для вже відомих журналістико знавцям і літературознавцям явищ, так і для притаманних виключно фанатській творчості. Ось основні з них:
Фандом – “єдність всіх творів, апокрифів, анекдотів, створених фанатами, і які є вторинними по відношенню до певного твору [4]”.
Канон – “сам твір, що є основою фандому (“Гаррі Поттер”, “Володар Кілець”, “Віднесені вітром”, “Сутінки”) [4]”.
Всесвіт – “весь світ твору, з героями, обставинами, деталями [7]”.
Бета – “коректор та редактор, що виконує граматичну правку [4]”.
Альфа – “редактор, що виконує стилістичну правку [4]”.
Гамма – “редактор, що виконує логічне і фактичне редагування [4]”.
Мері Сью – “оригінальний авторський персонаж, що є проекцією самого автора, чи тим, ким би він хотів бути у житті. З’являючись у творі рятують світ, закохують в себе головного героя та або наприкінці виходять за нього заміж, або героїчно гинуть. Визначення “Мері Сью” є зневажливим та викриває непрофесійність автора [7]”.
Дісклеймер – “відмова від прав на твір, затвердження того, що автор матеріальної вигоди від написання і публікації не має [4]”.
Виникає думка, що, якщо фанфіки створюються виключно для інших фанатів, а не для завоювання так званих “народних мас”, то і гроші на цьому поприщі неможливо заробити. Насправді, адміністрація сайтів, що публікує ці твори, продає місце на сайті під рекламу, запроваджує SMS-голосування за улюблені твори та друкує невеликими накладами найпопулярніші тексти. Таким чином, з аматорського розряду цей напрям переходить у розряд професійної діяльності. Над дизайном працюють кваліфіковані спеціалісти, а фанфіки не допускаються до публікації без попередньої роботи над ними кваліфікованих редакторів (бет, альф, гамм – К.Ч.).
Робота редактора над фанфікшен-літературою відрізняється від роботи звичайного редактора та має ряд особливостей.
Редактор і автор не спілкуються особисто. Тому коректурні листи, якими вони частіше за все обмінюються за допомогою електронної пошти, мають інший вигляд, ніж звичайні. Усі редакторські зауваження “бета” розміщує між абзацами, виділяючи червоним. Також цим кольором у тексті виділяються слова, виправлення яких, на думку редактора, треба обговорити з автором. Наприкінці тексту редактор залишає рекомендації щодо твору, враження від авторської манери чи сюжету.
Дещо проблематичним є розділення редакторів на напрямками: Одні відповідають за редагування стилю, другі – граматики, треті – фактажу, четверті – логіки. Безперечною проблемою є відсутність так званого “універсального редактора”, який би робив різноманітні виправлення. Виходячи з проблем твору, адміністрація сайту, де розміщено текст, після першого перегляду, рекомендує письменнику звернутися до бети, альфи чи гамми. Після редакторського втручання керівництво знову переглядає твір і вирішує два питання: перше – дати дозвіл на публікацію, друге – заборонити друк, спрямувавши автора до інших альф, бет і гамм. Таким чином, перед публікацією автор може користуватись послугами трьох редакторів, що відповідають за різні аспекти тексту, конфліктують між собою, уносять правки та змінюють авторський стиль. Як наслідок: цей процес співпраці значно затримує публікацію тексту.
Великою проблемою є й те, що, за статистикою, більшість авторів не мають середньої освіти, оскільки тільки навчаються у школі. Через це виникають непорозуміння між автором і редактором та, навіть, між автором і читачем, які не могли б виникнути між дорослими людьми. Великою проблемою “малолітнього авторства” є те, що ці автори мають досить туманне уявлення про такі суттєві і прості істини, як: життєві орієнтири, психологія свідомості, дорослі стосунки.
Явище “мерісьюзму” (введення в текст героя “Мері Сью” – К.Ч.) у фанфіках жорстоко засуджується читачами, адміністрацією сайтів, що їх розміщують, та рецензентами. Перенесення власних якостей на якогось з героїв “канону” чи введення в твір нового персонажу, що схожий на вдосконалену версію автора? є прямою ознакою несерйозності автора, бажання погратися з героями, неначе з ляльками, на втіху собі, а не створити літературний твір. Частіше за все, подібні твори мають низький художній ті літературний рівень і дуже рідко отримують дозвіл адміністрації на публікацію.
Отже, дослідження роботи редактора над “фанфікшен-літературою” надзвичайно складне, проте й цікаве завдання, оскільки над одним текстом працює як мінімум три людини. На цьому етапі виникають складнощі, по-перше, кожен з редакторів має своє бачення й має свій досвід, що неодмінно вплине на редакторське втручання, по-друге, немає спільної одночасної роботи з автором, що не може не позначитися на межах та кількості редакторських правок. Проте перелічені нами труднощі у вивченні процесів редагування “фанфікшен-літератури” тільки приваблюють дослідників.
Література
1. Алексрома “Первый и последний рейс “сетературы"“ / Алексрома [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.litera.ru/slova/alexroma/reis.html 2. Андреев А.“Манифест Сетевой Литературы, или Личный Опыт Поэтической Независимости” / А. Андреев [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.guelman.ru/slava/manifes...chniki/andr.htm 3. Бломберг С. “Родная сетература для “оффлайновых чайников"“ / С. Бломберг [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://blomberg.tribune.co.il/article.php?id=505 4. Горалик Л. “Как размножаются Мэлфои” / Л. Горалік [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://magazines.russ.ru/novyi_mi/2003/12/goralik.html 5. Павлов Ф.“Небумага” / Ф. Павлов [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.kommersant.ru/applicatio...mp;issueid=5560 6. Схелтйенс В.“Сетература: новое литературное движение?” / В. Схелтйенс [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.netslova.ru/teoriya/werner.html 7. Chameleon “Вся правда о фанфиках” / Chameleon [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://eressea.ru/library/public/chameln1.shtml
Анотація
У статті подано основні визначення у сфері фанфікшен-літератури, з’ясовані основні причини виникнення певних фендомів, особливості й проблеми роботи редактора над цими творами.
Ключові слова: фанфік, редактор, сайт, канон, фандом.
Науковий керівник:Куцевська Ольга Станіславівна, кандидат наук із соц. ком., асистент кафедри журналістики та видавничої справи ДЗ “Луганський національнальний університет імені Тараса Шевченка”.
Відомості про авторів:
Булаєва Катерина Олександрівна– студентка V курсу спеціальності “Видавнича справа і редагування” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Волкова Катерина Олександрівна – студентка IV курсу спеціальності “Реклама та звязки з громадськістю” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Діоніс’єва Юлія Олегівна – студентка ІV курсу спеціальності “Видавнича справа і редагування” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Захарова Марія Вадимівна – студентка І курсу спеціальності “Видавнича справа і редагування” факультету української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
Івасенко Вікторія Миколаївна –студентка ІІІ курсу спеціальності “Реклама і зв’язки з громадськістю” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Колпакова Дар’я Миколаївна– студентка ІV курсу спеціальності “Реклама і зв’язки з громадськістю” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Коноваленко Кристина Валеріївна –студентка І курсу спеціальності “Видавнича справа і редагування” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Крупко Анастасія Валеріївна –студентка ІV курсу спеціальності “Реклама і зв’язки з громадськістю” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Магдалюк Юлія Андріївна– студентка ІV курсу спеціальності “Реклама і зв’язки з громадськістю” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Науменко Михайло Олександрович – студент ІІ курсу спеціальності “Реклама і зв’язки з громадськістю” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Паніна Поліна Олександрівна – студентка ІV курсу спеціальності “Реклама і зв’язки з громадськістю” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” .
Подоляк Олександр Сергійович – студент V курсу спеціальності “Видавнича справа і редагування” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Радченко Юлія Олександрівна –магістрантка І року навчання спеціальності “Журналістика” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет” .
Терпак Оксана Петрівна – студентка ІV курсу спеціальності “Реклама і зв’язки з громадськістю” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет”.
Угрюмова Юлія Леонідівна– студентка V курсу спеціальності “Видавнича справа і редагування” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Ускова Вікторія Геннадіївна – студентка V курсу спеціальності “Видавнича справа і редагування” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Фомічова Яна Юріївна– студентка V курсу спеціальності “Видавнича справа і редагування” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” .
Черненко Крістіна Євгенівна–студентка ІІІ курсу спеціальності “Видавнича справа і редагування” факультету української філології ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.