 |
|
Лип’ятських А. В. Проблематика читання в Україні: дисфункція видавництва як соціокультурного інституту
У статті розглядається актуальна соціокультурна проблема – збайдужіння до книги та читання. Питання проаналізовано за допомогою соціологічного підходу, зокрема вивчено функціонування видавництва як соціокультурного інституту. У розвідці викладені та інтерпретовані результати опитування, проведеного серед провідних представників українського видавничого ринку. Увага зосереджується на таких типових ознаках соціальних інститутів, як установки та зразки поведінки, ідеологія, функції, письмовий та усний кодекси поведінки тощо, а також розглядається, як вони реалізуються в сучасній видавничій індустрії.
Ключові слова: видавництво, соціокультурний інститут, проблематика читання, анкетування.
Липятских А. В. Проблематика чтения в Украине: дисфункция издательства как социокультурного института
В статье рассматривается актуальная социокультурная проблема – равнодушие к книге и чтению. Вопрос анализируется с помощью социологического подхода, в частности, изучено функционирование издательства как социокультурного института. В разыскании изложены и интерпретированы результаты опроса, проведенного среди ведущих представителей украинского издательского рынка. Внимание сосредоточено на таких типичных признаках социальных институтов, как установки и образцы поведения, идеология, функции, письменные и устные кодексы поведения и прочее, а также рассматривается, как они реализуются в современной издательской индустрии.
Ключевые слова: издательство, социокультурный институт, проблематика чтения, анкетирование
Lypiatskykh А. V. Reading problems in Ukraine: publisher as sociocultural institution dysfunction
The article describes actual sociocultural issue – being indifferent to books and reading. This problem is analyzed through sociological approach, in particular functioning of publisher as sociocultural institution is studied. This research represents and interprets the results of survey, conducted among leading agents of Ukrainian publishing market. The attention is focused on such typical signs of social institutions as behavioral maxims and samples, ideology, functions, behavioral written and verbal code et cetera, and also ways of their implementation in modern publishing industry are examined.
Key words: publisher, sociocultural institution, reading problems, survey.
УДК 655.3.066.22:7
А. М. Макренцова
РОБОТА РЕДАКТОРА НАД СТВОРЕННЯМ АЛЬБОМУ
З МИСТЕЦТВ
Альбом у наш час є досить популярним видом друкованого видання, адже він дає змогу представити обрану тематику у вигляді ілюстрацій, фотографій, репродукцій тощо. Такі образотворчі книги різняться від інших своїм художнім оформленням, а саме: дуже високою якістю ілюстративного матеріалу, бездоганною композицією розташування зображень та текстовою частиною, яке несу у собі особливе навантаження. Але для того, щоб альбом вийшов у світ саме в такому вигляді як ми вище зазначили, для цього треба докласти багато зусиль редактору та автору (художнику, фотографу).
Методика художнього оформлення та конструювання альбомів, фотоальбомів має свої особливості. Твори мистецтва, фотографії є центральними об’єктами, основною цінністю книг образотворчого характеру, а текстова частина тільки допомагає сприйняттю читача. Тому, альбоми особливі тим, що над художнім оформлення працюють більш детальніше, серйозніше і в цьому процесі приймають участь не тільки редактор, а й обов’язково художник (автор). Головне, щоб взаємодія художника і редактора була утримана протягом всього періоду конструювання цього витвору друкарського мистецтва, адже, по суті, від злагодженої роботи буде залежати якість майбутнього видання.
Отож, актуальністьстатті зумовлена тим, що довготривалий процес створення альбому з мистецтв та відповідальна, творча робота редактора над ним перебували на маргіналіях наукових інтересів.
Метастатті– вивчити особливості, сукупність різноманітних критеріїв цього виду видання; простежити послідовність роботи редактора й художника під час створення такого різновиду книги з мистецтв.
Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:
· зробити огляд теоретичних джерел, які стосуються особливостей створення альбому;
· подати типологію альбомних видань;
· проаналізувати безпосередньо роботу редактора і художника над цим видом видання;
· зробити висновки, які в майбутньому стануть у нагоді редактору при створенні альбомного видання.
Об’єктом роботи є альбомні (фотоальбомні) видання.
Предметдослідження: теоретичні засади, які стосуються образотворчих видань (альбомів, фотоальбомів) та впорядкований план роботи редактора над створенням альбомів з мистецтв.
Методологічна базаз обраної теми є малодослідженою. Виходячи з цього ми спиралися на загальні відомості про альбом. Став у нагоді влучний посібник С.М.Болховітінової [1], розділ якого присвячений саме альбомному виданню з мистецтв та особливостям роботи редактора над ним, а праця М.С.Тимошика[4] дала змогу розібратися з більш важливими та другорядними елементами в обраному виді видання.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснюється докладний огляд особливостей роботи редактора над таким типом видання, як альбом (альбом з мистецтв).
У переважній більшості книг ілюстративний матеріал виконує додаткову, пояснювальну або естетичну функції, але тільки в таких виданнях, як альбом, атлас, плакат, листівка, естамп та інші − зображення відіграє найважливішу роль. М.С.Тимошик зазначає, що ,,саме в цих виданнях текстова частина відступає на другий план, а ілюстрація несе самостійне смислове навантаження, ніби замінюючи текст. Іншими словами, відтворене на ілюстрації інколи важче передати у формі пояснювальних речень, а отже і важче сприймати, розуміти його суть у текстовій формі” [4]. Тому треба звернутися до конкретного визначення саме альбомного видання. ,,Альбом – це книжкове або комплектне аркушеве зображальне видання, яке має, як правило, пояснювальний текст” [3, с. 115]. Інше визначення: ,,альбом – зображальне видання, основу якого складає поліграфічне відтворення картин, малюнків, креслень, фотознімків з коротким текстом пояснення [2]. Отож, з визначень можна зрозуміти, що цінність для альбому” представляють репродуковані твори мистецтва (твори наукового або навчального характеру), це є головною складовою, центральним об’єктом як для читача під час ознайомлення з виданням, так і для редактора під час роботи над ним.
Чіткої типології альбомних видань не існує, але спроби дослідників впорядкувати цей вид були. Спочатку ми спробуємо визначити за змістовим наповненням, тобто характером інформації загальні типи альбому:
· технічний альбом. Він складається матеріалу технічного характеру, наприклад, математичних схем, креслень, таблиць тощо;
· фотоальбом. Він включає в себе фотографії, зроблені спеціально для видання або інші фотоілюстрації, які вже були випущені в світ;
· художній альбом. У ньому центральним об’єктом є репродукції творів мистецтва, авторські оригінали;
· атлас. Цей тип альбому слугує як наочний допоміжний матеріал у навчальному процесі, який складається із зображень різноманітних географічних , історичних та інших об’єктів.
Така типологія є не дуже детальною, ми спробували подати основну загальну класифікацію. Натомість, можна сказати, що існують у наш час і комбіновані альбоми, тобто ті, які складаються з різних типів зображень (наприклад, фотоілюстрація та репродукція картини). Також є рекламні альбоми, які демонструють товар та їх не можна віднести ні до одного з вищезазначених типів альбому. Інша класифікація відноситься тільки до альбомів з мистецтв (художніх альбомів), вона базується на функціональному призначенні видання, її запропонувала дослідниця С. М. Болховітінова:
· ,,альбом з мистецтва масового пізнавального типу розрахований на ознайомлення широких кіл читачів з творами мистецтва, залучення їх уваги до мистецтва, збагачення духовного життя;
· альбом з мистецтва агітаційно-пропагандистського типу випускається для пропаганди видатних творів мистецтва, ідейного та морального виховання читачів;
· альбом з мистецтва наукового типу, в якому аналізуються, систематизуються оцінюються твори мистецтва у розрахунку на висококваліфікованого читача і фахівця в галузі мистецтва;
· альбом з мистецтва науково-популярного типу містить також наукові знання з мистецтва, але передає їх читачеві в популярній формі в розрахунку на його залучення до науки про мистецтво;
· альбом з мистецтва навчального типу розрахований на учнів, студентів майбутніх художників;
· альбом з мистецтва інформаційно-довідкового типу видається в розрахунку як на фахівців, так і на широкі кола читачів. Його головна мета - систематизовано, на науковій основі повідомляти довідкові та інформаційні відомості про твори мистецтва” [1].
Така детальна типологія альбомів з мистецтва одразу дає змогу зрозуміти різноплановість цього виду образотворчої книги, правильно визначитись з функціональним направленням. Редактор в свою чергу може за допомогою цієї класифікації уникнути сплутаного за своїм призначенням ілюстративного ряду, простежити правильність вживання стилю в тексті залежно від типу альбому.
Треба визначити основні складові роботи над створенням альбомного видання :
· вивчення матеріалів альбому й орієнтація видання;
· розробка проектного завдання;
· власне проектування альбому [1].
Цей план роботи дозволяє редактору та художнику зберігати логічну послідовність, уникнути вагомих помилок, працюючи над альбомом. Окремо для редактора така структурована робота дає змогу об’єктивно керувати всім процесом, поступово давати поради та вказувати на помилки художнику (автору). Розглянемо детальніше кожну складову.
Вивчення матеріалів альбому й орієнтація видання. На першому етапі роботи, коли проекту майбутнього видання ще не існує редактору слід ретельно проаналізувати всі матеріали альбому. Необхідно визначити вид мистецтва, якому буде присвячений альбом, за яким принципом відібраний зображальний матеріал, структуру ілюстративного ряду, характер текстового матеріалу, його функціональне навантаження, стильове оформлення та окреслити цільове призначення загалом видання. Виявлення всіх особливостей зображального наповнення дозволяє створити повне уявлення про тематику альбому та цілком зрозуміти зміст видання. Слід особливу увагу приділити специфіці творів мистецтва, а саме − не допустити спотворень художніх праць під час друкування примірників; прагнути до збереження їх справжніх якостей і характеристик. Конкретних вимог не існує щодо відбору репродукованого матеріалу, треба індивідуально підходити до робити з творами мистецтва.
,,Вагомою справою стає встановлення читацької адреси. Читацькі групи принципово різняться за рівнем інтересу до мистецтва і рівню підготовленості (поінформованості). Нам потрібно орієнтовно ділити читачів альбомів на дві групи. До однієї віднести фахівців, а до іншої − широкі кола читачів[1]’’. Можна сказати, що саме від цих читацьких груп і залежить відбір матеріалів, адже для першої групи читачів, досвідчених в мистецтві треба робити більш детальне опрацювання матеріалу. Тобто використовувати серйозні композиційні рішення, текстове навантаження. Для другої групи читачів матеріали добираються з ціллю популяризації творів мистецтва, для цього компонується матеріал простіше і текст несе в собі науково-популярну лексику. Працюючи над дослідженням матеріалів альбому, редактор і художник обов’язково враховують так звану видавничу установку. Тобто це та інформація, яка стосується майбутнього видання: коло читачів, мета випуску в світ видання, специфіка матеріалів , принципи їх відбору тощо. Можна сказати, що загальна видавнича установка стверджується редактором і виражається в обраному типі альбому (типологію альбомів ми подали вище).
Розробка проектного завдання. Видавнича установка слугує основою для редактора під час створення розробки проектного завдання. Це допомагає художнику у виборі образотворчих рішень, допомагає йому уникнути помилок. Проектне завдання будується редактором на матеріалах, які вже були відібрані, стильових особливостях майбутнього видання та можливостях поліграфічного втілення. Приклади проектних завдань можуть бути індивідуальні для кожного редактора, але ми наведемо ту, яку подає С. М. Болховітінова. Отже, форма проектного завдання може виглядати так:
· ,,тип альбому з мистецтва;
· мета видання;
· група читачів;
· умови користування виданням;
· тираж видання;
· обсяг видання;
· формати видання (на вибір);
· способи друку;
· використання кольору;
· поліграфічні матеріали;
· види оздоблення;
· особливі рекомендації [1]’’.
Художник повинен виконати запропоновані редактором пункти цього проектного завдання, тільки після цього можна приступати до створення макету, тільки після цього можна приступати до створення макету альбомного видання.
Власне проектування альбому. Редактор повинен стежити за тим, щоб в альбомі було виправдане використання цілого твору і його фрагментів. Знов таки, залежно віт типу альбомного видання, його призначення залежить як саме треба демонструвати зображальний матеріал: у повному обсязі чи з акцентуванням уваги на деталі. Тому при розробці макета треба обережно працювати з фрагментами зображення, правильно зіставляти їх, а також влучно обирати: подавати частину чи повний обсяг зображення. Отож, одним із головніших критеріїв під час роботи над конструюванням та розміщенням ілюстративного ряду є масштаб. Редактор і художник повинні обрати збалансованість у масштабі, тобто обрати ті зображення які треба фрагментально представити, а які треба продемонструвати повністю. Під час проектування макету видання редактор повинен уважно проконтролювати верстку зображальних та текстових матеріалів. Найголовніше, що відрізняє альбомну верстку від інших те, що тут немає меж (відступів) між смугою набору, тобто така верстка повністю не підлягає традиційним правилам. Прийоми верстки для альбомів з мистецтва зводяться до наступного: можно розміщувати як під обріз, так і відмежовуючи її полями. Треба наголосити на тому, що не має суворих правил щодо композиційного втілення зображальних матеріалів, це дозволяє редактору і художнику проявити максимально творчий підхід, який у свою чергу зробить видання якісним і вдалим.
Що стосується верстки текстової частини альбому, то тут треба поділити текст на дві групи: розповідний (той текст, що несе в собі інформацію загального характеру), довідковий (такий текст дозволяє дізнатися відомості про картину, її автора тощо). Треба зазначити, що текстова частина альбомного видання не пов’язана між собою, вона має свої специфічні особливості. Тому редактор повинен обирати правильно кегль та гарнітуру шрифтів, залежно від того, де розташований текст, тобто його призначення головне чи другорядне у загальній композиції по відношенню до ілюстративного наповнення.
Після розташування зображального ряду і тексту, редактор повинен прослідкувати за тим, щоб простежувався так званий в мистецтві ритм альбому. Це послідовне чергування елементів альбомного видання: масштаб та закономірність розташування ілюстрацій на всіх сторінках альбому, шрифт, кегль тексту, колір тощо. Під час перевірки ритму редактор обов’язково повинен звертатися до художника (автора) видання, адже тільки тоді буде визначена об’єктивна оцінка гармонічності ілюстрацій і тексту.
Макет майбутнього видання дозволяє не тільки матеріалізувати проектну ідею, а й дає змогу повністю уявити альбом. Під час проектування альбому, макет може перероблятися, змінювати послідовність тих чи інших складових видання. Говорячи про макет видання загалом, треба зауважити на тому, що саме для альбомного видання характерне створення макету кожної сторінки або разворота. Це дає змогу легше контролювати редактору процес проектування, а також дозволяє художнику послідовно втілювати свої ідеї.
Отже, альбомне видання практично не розглянуто на належному науковому рівні, тому досі не існує сталої типології, але ми подали свою власну загальну класифікацію та більш конкретну й докладну, яка стосується саме альбому з мистецтв. Головну увагу привертає в альбомі ілюстративний ряд, а текст частіше за все виступає як допоміжний засіб. Це означає, що редактор зосереджений на взаємній праці з художником (автором) над зображальною частиною альбому. Але і текст також потрапляє під редакторську перевірку, маючи своє призначення в альбомному виданні. Ми подали приблизну послідовність роботи редактора і художника (автора) над альбомом, яка допоможе організувати процес створення цього видання. Якщо дотримуватись вищезазначеної схеми, альбом вийде у світ якісним, затребуваним певним колом читачів. Так, перспектива даного дослідження полягає у наступному: початковим теоретичним підґрунтям стане ця стаття під час роботи редактора над створенням альбомного видання.
Література
1. Болховитинова C. М. и др.Композиция изданий: Особенности проектирования различных типов изданий: Учебное пособие [Текст] / Под ред. С. М. Болховитиновой / C.М.Болохвитинова . − М.: Изд-во МГУП, 2000. − 166 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook095/01/about.htm 2. Документознавство: Основні терміни та поняття. Зображальні видання [Текст] / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://softacademy.lnpu.edu.ua/Programs/Dokumentoznavstvo/18.html 3. Основные стандарты по издательскому делу : [сборник] / сост. А. А. Джиго, С. Ю. Калинин. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Издательский дом „Университетская книга”, 2010. — с.115−117 4. Тимошик М. С. Художнє редагування: теоретичні та практичні аспекти [Текст] / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ijimv.knukim.edu.ua/vs/tmp/b6.pdf