 |
|
Термінологічний словник
Державні соціальні гарантії − установлені законами та іншими нормативно-правовими актами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, які забезпечують рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.
Державні соціальні стандарти – установлені законами та іншими нормативно-правовими актами соціальні норми й нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Соціальна держава– держава, яка прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, прав на соціальний захист, на участь в управлінні виробництвом.
Соціальна політика– заходи держави, спрямовані на пом’якшення нерівності в розподілі доходів, що є неминучою характерною рисою ринкової економіки.
Соціальні амортизатори − це механізми соціального захисту. Їхнє призначення: нівелювання дестабілізуючих наслідків ринкової економіки, пом’якшення соціальної напруги.
Соціальні норми й нормативи– показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами.
Соціально-ринкова економіка – такий соціально-економічний устрій, за якого держава та її органи активно сприяють розвиткові вільної конкуренції на ринках праці, капіталів, товарів і послуг, а також проводять політику підтримки соціально незахищених верств населення.
Функція суспільного добробуту – залежність показника суспільного добробуту від показників індивідуального добробуту.
План семінарського заняття (4 години)
1. Основні характеристики теорії суспільного добробуту.
2. Критерій добробуту В. Парето.
3. Теорія добробуту А. Пігу.
4. Функція суспільного добробуту Бергсона-Самуельсона.
5. Соціальна теорія розподілу М. І. Туган-Барановського.
6. Зміст та складові соціальної політики.
7. Основні функції та напрями соціальної політики.
Теми рефератів
1. Пріоритети соціальної політики України.
2. Економічна політика держави як механізм узгодження суспільних інтересів.
3. Шляхи реформування системи соціального захисту населення.
4. Особливості державного регулювання ринку праці України.
5. Державні програми сприяння зайнятості.
6. Динаміка показників бідності та прожиткового мінімуму.
7. Методика обґрунтування мінімального споживчого бюджету.
8. Проблеми фінансування розвитку галузей соціальної інфраструктури в Україні.
9. Сучасні тенденції та структура грошових доходів і витрат населення України.
Питання для самостійного вивчення
1. Концептуальні підходи до проблеми суспільного добробуту.
2. Національні моделі держави суспільного добробуту.
3. Політика регулювання ринку праці.
4. Функції державної служби зайнятості.
5. Державна програма зайнятості населення України.
6. Реальні доходи населення.
7. Інтегральні показники рівня та якості життя населення.
8. Система соціального захисту населення, її елементи і функції.
9. Основні форми соціального страхування в Україні.
Література: 1, с. 26−37; 2, с.91−121; 18, с. 133−142, 190−192, 208−213.