 |
|
Термінологічний словник
Передбачення – обґрунтоване припущення про майбутній стан явищ природи й суспільства або про явища, невідомі в даний час, але які піддаються виявленню.
Гіпотеза –спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення.
Прогноз – імовірне судження про стан того чи іншого явища в майбутньому.
Прогнозування– метод, у якому використовуються як накопичений у минулому досвід, так і поточні припущення стосовно майбутнього з метою його визначення. Якщо прогнозування виконано якісно, результатом стане картина майбутнього, яку можна використовувати як основу для планування.
Інтуїтивні методи прогнозування – методи, що базуються на використанні інформації, наданої експертами.
Формалізовані методи прогнозування – базуються на аналітичних сітках, що містять рівняння, які репрезентують і сукупний попит, і сукупну пропозицію. До групи формалізованих методів входять методи екстраполяції та моделювання.
Директивне планування– план, що має силу юридичного закону, адресний та обов'язковий для виконання характер. Притаманний командній економіці.
Індикативне планування– індикативний план – рекомендаційна система планових заходів, що передбачає створення таких умов функціонування суб'єктів економіки, які б спонукали їх до виконання поставлених завдань. Притаманний змішаній економіці.
Стратегічне планування – адаптивний процес, за допомогою якого здійснюються регулярна розробка та корекція системи формалізованих планів, перегляд змісту заходів щодо їх виконання на основі безперервного контролю та оцінювання змін, що відбуваються зовні та всередині підприємства.
Державний план (програма) економічного і соціального розвитку – науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного й соціального розвитку.
План семінарського заняття (6 години)
1. Місце соціально-економічних прогнозів у національній економіці.
2. Основні принципи прогнозування.
3. Класифікація соціально-економічних прогнозів та методи прогнозування.
4. Сутність макроекономічного планування.
5. Принципи розробки макроекономічних планів.
6. Методи макроекономічного планування.
Питання для самостійного вивчення
1. Головні функції прогнозування в ринковій економіці.
2. Експертні методи прогнозування, їх порівняльна характеристика та галузі застосування.
3. Фактографічні методи прогнозування, їх характеристика, умови та галузі застосування.
4. Прості методи статистичної екстраполяції, умови та сфери їх застосування.
5. Метод аналітичного вирівнювання в прогнозуванні техніко-економічних показників.
6. Показники точності прогнозів.
7. Балансовий метод, особливості його застосування на макрорівні.
8. Нормативний метод та його функції.
9. Методи економіко-математичного моделювання, особливості їх розробки та сфери застосування
10. Місце програмування в системі державного регулювання економіки.
Література: 1, с. 124–133;2, с. 325–391;8, с. 269–302; 14, с. 39–81; 15, с. 67–106; 17, с. 49–73; 22, с. 97–130.