 |
|
Термінологічний словник
Структура економіки – багатопланове поняття, яке відображає співвідношення різних елементів економічної системи. Залежно від характеру елементів та змісту економічних явищ, зв'язки між якими відображаються в пропорціях, на макроекономічному рівні розрізняють такі основні види структурних співвідношень: відтворювальні, соціальні, галузеві, регіональні, зовнішньоекономічні тощо.
Пріоритети соціально-економічного розвитку –у системі державного регулювання визначаються концепцією соціально-економічного розвитку, яка реалізується в стратегії та відповідних програмах соціально-економічного розвитку, які у свою чергу приймаються залежно від поставлених цілей на коротко-, середньо- або довгострокову перспективу.
Структурна політика держави – обґрунтування цілей та характеру структурних перетворень, визначення комплексу заходів щодо підтримки розвитку тих елементів економічної системи, які забезпечують економічне зростання та вирішення актуальних проблем сьогодення.
Пріоритетна галузь – галузь, розвиткові якої держава надає перевагу, ураховуючи її роль і важливість для економіки країни.
Міжгалузевий баланс виробництва й розподілу продукції та послуг – це економіко-математична структурна модель, яка відображає існуючі функціональні зв'язки між галузями й сферами економіки, а також взаємозв'язок між загальноекономічними пропорціями та пропорціями розвитку окремих галузей.
Проміжний продукт –вироблені, використані й перенесені на новостворений продукт протягом певного часу вартість сировини, матеріалів, палива, енергії, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, а також вартість інших товарів, послуг, спрямованих на поточне споживання.
Кінцевий продукт –частина сукупного суспільного продукту, що являє собою всю масу виробленої за певний період готової продукції.
Коефіцієнти прямих витрат – коефіцієнт, який показує скільки продукції i галузі необхідно (якщо враховувати тільки прямі витрати) для виробництва одиниці продукції j-ї галузі.
Коефіцієнти повних витрат – середні витрати i-го продукту на виробництво кінцевого продукту j. Вони складаються з прямих витрат кожної галузі на цей продукт і непрямих витрат.
Інвестиції– господарська операція, що передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.
Інвестиційна діяльність – є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Державна інвестиційна політика – комплекс правових, адміністративних та економічних заходів держави, спрямованих на поширення та активізацію інвестиційних процесів. Розрізняють державну інвестиційну політику: пасивну та активну.
Державні інвестиції – вкладання капіталу, яке провадять центральні та місцеві органи влади й управління бюджетних, позабюджетних фондів і позичених коштів.
Інвестиційний комплекс – сукупність підприємств, організацій, установ, які своєю діяльністю забезпечують інтереси учасників інвестиційної діяльності.
План семінарського заняття
1. Структура та структурні зрушення в національній економіці.
2. Сутність і механізм реалізації структурної політики.
3. Заходи активної структурної політики в національній економіці.
4. Критерії визначення пріоритетної галузі в національній економіці.
5. Основні принципи інвестиційної політики держави.
Завдання для самостійного виконання
1. За даними таблиці 1. проведіть розрахунки частки кожної країни в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій. Зробіть письмові висновки.
2. Використовуючи матеріали офіційного сайту Державного комітету статистики України //www.ukrstat.gov.ua, заповніть 4 колонку таблиці 1. Визначте динаміку обсягів прямих іноземних інвестицій у поточному році порівняно з 2009 роком (колонка 5). Зробіть висновки.
Таблиця 1
Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку
України у 2009 році
| Країни | Обсяги прямих інвестицій в 2009 році (млн. дол. США) | У % до підсумку | Обсяги прямих інвестицій у поточному році (млн. дол. США) | Приріст (+) скорочення (-), обсягів прямих іноземних інвестицій до 2009 року |
| Кіпр | 7682,9 | |||
| Німеччина | 6393,8 | |||
| Нідерланди | 3180,8 | |||
| Австрія | 2445,6 | |||
| Сполучене Королівство | 2273,5 | |||
| Російська Федерація | 1851,6 | |||
| Сполучені Штати Америки | 1471,5 | |||
| Вiрґiнськi Острови | 1316,1 | |||
| Британські | 1263,0 | |||
| Швеція | 1226,1 | |||
| Франція | 914,3 | |||
| Італія | 715,6 | |||
| Швейцарія | 694,7 | |||
| Польща | 595,5 | |||
| Угорщина | 3698,4 | |||
| Інші країни | 35723,4 | |||
| Усього | 35723,4 | 100 % |
3. Використовуючи матеріали офіційного сайту Державного комітету статистики України //www.ukrstat.gov.ua, заповніть 4 колонку таблиці 9.2. «Прямі інвестиції з України в економіку країн світу 2009 році». Визначте динаміку обсягів прямих іноземних інвестицій в поточному році порівнянно з 2009 роком (колонка 5).
Зробіть висновки.
Таблиця 2
Обсяги прямих інвестицій з України в економіку країн світу
у 2009 році
| Країни | Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2009 (млн. дол. США) | У % до підсумку | Обсяги прямих інвестицій в поточному році (млн. дол. США) | Приріст (+) скорочення (-), обсягів прямих іноземних інвестицій до 2009 року |
| Кіпр | 5826,1 | |||
| Російська Федерація | 99,9 | |||
| Польща | 46,9 | |||
| Латвія | 31,6 | |||
| Казахстан | 26,8 | |||
| Молдова | 26,6 | |||
| Грузія | 24,1 | |||
| Панама | 19,8 | |||
| Іспанія | 17,6 | |||
| Вiрґiнськi Острови, Британські | 14,3 | |||
| Сполучене Королівство | 13,7 | |||
| Вірменія | 11,9 | |||
| Сполучені Штати Америки | 5,9 | |||
| Швейцарія | ||||
| Білорусь | 4,8 | |||
| Литва | 3,9 | |||
| Інші країни | 19,7 | |||
| Усього | 6198,6 |
Теми рефератів
1. Механізми структурної політики в умовах формування ринкових відносин в Україні.
2. Оцінка інвестиційного клімату в Україні та шляхи його покращення.
3. Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України.
4. Основні джерела фінансування інвестицій в Україні.
Питання для самостійного вивчення
1. Стратегічні напрями структурної перебудови економіки України.
2. Основні методи структурного регулювання.
3. Методи прямого та опосередкованого управління інвестиційною діяльністю.
4. Види та форми іноземних інвестицій.
Література: 1, с. 135−170;2 с. 287−324; 7,с. 209− 228; 8, с.303− 343; 22, с. 165−207.
ТЕМА 10. Прогнозування та програмування
національної економіки
Мета вивчення теми: з’ясувати сутність понять «передбачення», «прогнозування», «програмування»; зрозуміти принципи прогнозування соціально-економічного розвитку; познайомитись з основними методами прогнозування й планування.