Главная | Обратная связь

Обставини, що виключають злочинність діяння

У деяких випадках вчинки людини мають зовнішню схожість зі злочином, однак не тільки не становлять суспільної небезпеки, але і визнаються припустимими і навіть суспільно корисними. Кримі­нальний кодекс містить перелік обставин, що виключають злочин­ність діяння, а отже, і кримінальну відповідальність. До них нале­жать:

1) необхідна оборона. Це дії, вчинені з метою самозахисту, за­хисту іншої особи, захисту суспільних чи державних інтересів від злочинного посягання шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає.

При цьому не можна вдаватися до перевищення меж необхідної оборони;

2) затримання особи, яка вчинила злочин. Це дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповід­ним органам влади. При цьому, як і в разі необхідної оборони, не можна перевищувати межі примусу, необхідного для затримання особи, яка вчинила злочин;

3) крайня необхідність. Крайньою необхідністю визнається заподіяння шкоди охоронюваним інтересам для усунення небезпе­ки, що безпосередньо загрожує особі, суспільним інтересам чи ін­тересам держави, якщо цю небезпеку неможливо було відвернути іншими засобами. Небезпеку, що викликає стан крайньої необхід­ності, створюють сили природи, фізіологічні та патологічні проце­си у людини, напад тварин, дії машин і механізмів;

4) фізичний чи психічний примус. Не є злочином діяння особи, вчинене під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Якщо особа під­далася фізичному примусу, але при цьому зберігала можливість керувати своїми діями, її діяння розцінюється як вчинене за пом'якшуючих обставин. Діяння, вчинене під психічним примусом, виключає відповідальність лише в тому разі, якщо воно завдає меншої шкоди, ніж психічне насильство. Наприклад, матеріально відповідальна особа звільняється від відповідальності, якщо вона передала довірене їй майно злочинцям, які погрожували особі вбивством;

5) виконання наказу чи розпорядження. Якщо особа виконува­ла законний наказ чи розпорядження і при цьому заподіяла шкоду охоронюваним інтересам, вона не несе кримінальної відповідаль­ності. Не підлягає відповідальності особа, яка відмовилася викона­ти явно злочинний наказ або розпорядження;

6) діяння, пов'язане з ризиком. Ризик визнається виправданим, якщо поставлена суспільно корисна мета не могла бути досягнута іншим шляхом (наприклад, врятувати життя людини можна було тільки ризикованою небезпечною операцією). Ризик не визнається виправданим, якщо він свідомо створював загрозу для життя інших людей чи загрозу екологічної катастрофи або інших надзвичайних подій;

7) виконання спеціального завдання із запобігання чи викрит­тя злочинної діяльності організованої групи або злочинної органі­зації. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди охоронюваним інтересам особою, яка, виконуючи спеціальне завдання, брала участь в організованій групі чи злочинній організації. Така особа підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого умисного злочину, поєднаного з насильством над потерпілим.