Главная | Обратная связь

Громадянське суспільство і правова держава

Процес формування громадянського суспільства почи­нається приблизно з XVII-XV1I1 ст. Генезис громадянського суспільства обумовлений прагненням людей створити суспіль­ство, яке домінує над державою, складається з вільних і рівно­правних індивідів та їх об'єднань, у якому визнається суверені­тет народу; народ делегує владні повноваження державним ор­ганам і контролює їх виконання, а природні права людини ці­нуються вище за право позитивне (за закони держави).

Термін "громадянське суспільство" вживається у двох основних значеннях:

- як автономна частина суспільства, безпосередньо не­залежна від держави та її структур;

- як форма існування ринково-демократичного суспі­льства.

Громадянське суспільство - суспільство з достатньо розвиненими соціально-економічними, культур­ними, сімейними, етнічними, релігійними, моральними сто­сунками між його членами, яке є відносно незалежним від держави утворенням, але взаємодіє з нею. Воно складається з асоціацій, добровільних об'єднань людей; існує поза межами політичних структур, але охоплює їх, бо вони створені грома­дянами як первинними суб'єктами політичного життя.

Громадянському суспільству притаманні відносини конкуренції та солідарності між юридичне рівноправними і вільними партнерами. Воно передбачає юридичне оформле­ний плюралізм у різних сферах: в економічній (рівність усіх форм власності, свобода підприємництва і приватної ініціати­ви); у політичній (багатопартійність, незалежна від держави діяльність громадських організацій і органів місцевого само­врядування, свобода слова і друку); в ідеологічній (ідеологіч­на різноманітність, свобода інформації).

Головним суб'єктом громадянського суспільства є людина, тому вся його діяльність зорієнтована на особу, за­безпечення їй можливостей для реалізації прав і свобод, для задоволення потреб і законних інтересів, розкриття індивіду­альних здібностей. Природні права людини завжди мають

31пріоритет у й взаємовідносинах із суспільством і державою.

Громадянське суспільство можливе тільки у демокра­тичній правовій державі, легітимна влада якої не втручається у законне приватне та асоціативне життя індивідів. Правова держава і громадянське суспільство мають одну мету: їх соці­альні інститути покликані служити людині, захищати її права і свободи.

Правова держава є публічно-владною формою органі­зації громадянського суспільства. Носії влади - наймані пра­цівники громадянського суспільства - здійснюють управління справами цього суспільства від його імені і в його інтересах, використовуючи такі інститути демократії, як парламента­ризм, вільні вибори, федералізм, незалежне правосуддя тощо.

Основна тенденція впливу громадянського суспільст­ва на владні структури виявляється у обмеженні і подоланні політичного відчуження; воно припускає втручання політич­ної влади тільки в межах необхідності компетентного вирі­шення проблем вільного розвитку та життєствердження лю­дини і суспільства.

Держава бере на себе зобов'язання захищати життя, здоров'я, безпеку громадян, здійснювати ефективні соціальні програми, забезпечувати національну злагоду, матеріальне і духовне зближення з іншими народами (відкритість суспіль­ства). Межі державно-правового регулювання суспільних від­носин визначаються Конституцією і обмежуються правами людини, загальновизнаними нормами і принципами міжнаро­дного права.

Глава З ПРАВО: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ