Здавалка
Главная | Обратная связь

Методики, форми, засоби здоров’язбережувальної технології навчання на основі міжпредметних зв’язків



Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками та шкільними психологами, планує й організовує свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу. У своїй роботі він звертається до різноманітних педагогічних технологій.

Багато педагогічних явищ і закономірностей мають міжпредметний характер у вирішенні проблем освіти, становлення особистості.

В своїй роботі з вирішення проблем навчання, виховання, формування і збереження здоров’я учнів загальноосвітніх закладів, при розробці і впровадженні здоров’язбережувальних технологій ми спиралися на міжпредметні зв’язки.

В енциклопедичному виданні С.У.Гончаренка1 «Український педагогічний словник» (1997, с.210) наголошується про те, що «міжпредметні зв'язки відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв’язки між навчальними предметами. На будь-якому етапі навчання міжпредметні зв’язки виконують виховну, розвиваючу й детермінуючу функції завдяки інтеграції знань, що підвищує продуктивність перебігу психічних процесів. Міжпредметні зв’язки формують конкретні знання учнів, включають їх в оперування пізнавальними методами, які мають загально-науковий характер (абстрагування, моделювання, аналогія, узагальнення тощо). Особливого значення набуває розкриття на базі міжпредметних зв’язків моральних аспектів науки. Важливу роль міжпредметні зв’язки відіграють у розвитку системного мислення учнів. Системний характер міжпредметних зв’язків вимагає залучення учених-спеціалістів з усіх навчальних предметів (галузей загальної освіти), дидактів, психологів, методистів, учителів для опрацювання програм і підручників на міжпредметній основі».[1]

Системний підхід як засіб методології пізнання ролі здоров’язбережувальних технологій у вирішенні проблеми покращення здоров’я дітей та підлітків спонукав до розробки змісту, системи та технології навчання.

Запропонована нами технологія розглядається на засадах системного підходу в процесуально-діяльнісному контексті і трактується як навчально-виховний процес, спрямований за критеріями технологічності, як сукупність мети, завдань (проміжних і кінцевих), змісту, способів, методів, форм, засобів, прийомів, послідовне здійснення яких дасть змогу здійснити навчання учнів здоров’язбереженню. Структурні компоненти технології представлені в табл.3.6.

Найбільш перспективною нам уявлялась така модель, коли навчання школярів питанням здоров’яформування і здоров’язбереження буде здійснюватись у процесі їх ведучого типу діяльності – навчання в гімназії – при вивченні предметів шкільної програми.

Внаслідок аналізу психофізичного стану організму учнів 1-11-х класів обгрунтовано педагогічні умови, необхідні для ефективного навчання учнів: спрямованість мети, завдань і змісту навчання на формування знань і навичок дотримання елементів способу життя, формування відповідального ставлення до свого здоров’я, розуміння здоров’я як найвищої цінності людини, використання активних методів навчання у процесі вивчення предметів загально-навчального циклу, органічне поєднання різних форм організації навчально-виховного процесу; удосконалення професійної компетентності педагогів, психологів з питань здорового способу життя і особливостей навчання учнів у початковій, середній та старшій школах.

У ході обгрунтувння експериментальної технології розроблено модель навчання учнів загальноосвітніх начальних закладів здоров’язбереженню засобами здоров’язбережувальних методик на основі міжпредметних зв’язків (рис.3.6).

Спеціальна організація ведучого типу діяльності виступає як основна умова, завдяки якій можна цілеспрямовано впливати на особистість, це положення є одним з основних у віковій психології (А.Н.Леонтьев, 1983). У процесі ведучого типу діяльності школярів урок було вибрано як найбільш ефективну групову і індивідуальну форму навчання.

До розробки і реалізації технологій навчання і виховання були залучені висококваліфіковані педагоги, психологи, соціальні психологи, медичні працівники, вчителі-предметники, які викладають в гімназії різні предмети за навчальним планом, володіють методикою викладання цих предметів, зуміли забезпечити комплексний підхід реалізації здоров’язберігаючих технологій на міжпредметній основі.

Як конкретні складники здоров’язбережувальної освіти були розроблені нами спільно з педагогами гімназії №4 методики для використання на уроках в початковій школі (математика, читання, українська мова, фізичне виховання), на уроках з біологічних (біологія, хімія, фізика, основи безпеки життєдіяльності) та гуманітарних дисциплін (українська, німецька, англійська мови, українська і зарубіжна література, суспільні дисципліни, образотворче мистецтво). Ці методики опубліковані в навчально-методичному посібнику для вчителя «Школа сприяння здоров’ю: досвід роботи, перспективи розвитку» (2006р.).

Для роботи з молодшими школярами були розроблені методики масових форм навчання і виховання у вільний час, на вечорах художньої самодіяльності, при проведенні святкових заходів (за розробленими планами, сценаріями).


 
Таблиця 3.6.

Структура здоров’язбережувальної технології навчання учнів гімназії №4

Структура Критерії технологічності Умови реалізації
Концептуальна основа: теорія, методологія, принципи філософське, психологічне, соціально-педагогічне обґрунтування досягнення мети, концептуальні ідеї про сукупність гармонійного інтелектуального і фізичного розвитку та саморозвитку, який підтримується системою формування здоров’яформуючих життєвих принципів, цінностей, пріоритетів здорового способу життя, культури здоров’я. Організація керованої і самокерованої діяльності учнів у процесі уроку і в позаурочний час Педагогічне розуміння ідеї
Системність: логіка, цілісність процесу досягнення мети, взаємозв’язок всіх його частин Педагогічне розуміння ідеї
Мета: сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати в повсякденному житті Спрямування на ідею цінності навчально-виховного процесу
Завдання: проміжні завдання     кінцеві завдання   оптимізація навчального режиму та умов навчання, підвищення рівня валеологічних знань з питань здорового способу життя, зміцнення здоров’я;   покращення показників фізичної підготовленості, фізичного розвитку, зменшення поширеності вад психічного розвитку, зменшення гострої і хронічної захворюваності, покращення успішності навчання Спрямування на ідею цінності навчально-виховного процесу
Технологічні основи (організаційно-методичний інструментарій організації навчального процесу): - способи навчання     - методи навчання   - форми навчаня     - засоби навчання     - прийоми навчання  

 

 

спеціальна організація ведучого типу діяльності на уроках з біологічних і гуманітарних дисциплін та в позаурочний час;

 

а) специфічні педагогічні (оповідання, вправи, практичний метод,ситуативний метод, ігровий метод, активні методи навчання, тренінги);

 
б) загальнопедагогічні;

 

індивідуальні і групові; посібники для вчителів з питань здоров’я і здорового способу життя учнів, роботи з батьками;

 

рухової спрямованості (фізичні вправи), оздоровчі сили природи, гігієнічні (організація режиму праці і відпочинку, харчування та ін.);

 

а) профілактично-захисні (особиста гігієна, гігієна навчання);

б) компенсаторно-нейтралізуючі (фізкультхвилинки, оздоровча, дихальна, корегуюча гімнастика, психогімнастика, масаж);

в) стимулюючі (загартування, фізичне навантаження, фітотерапія);

г) різноманітність технологічних операцій при проведенні уроків з різних предметів (конспекти уроків, плани, сценарії)

Педагогічна компетентність і майстерність фахівців, які реалізують концепцію
Методи і засоби контролю знань, вмінь, фізичної підготовленості, фізичного розвитку, стану здоров’я, успішності навчання медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров’я, фізичного, психічного розвитку учнів, успішності навчання Педагогічна компетентність і майстерність фахівців, які реалізують концепцію
Результативність та ефективність результатів діяльності можливість вимірювання результативності технології Експрес-діагностика та моніторинг стану здоров’я учнів в динаміці навчання


           
   
 
 
 
 
   
Рис. 3.6. Модель навчання здров’язбереженню учнів загальноосвітніх навчальних закладів  

 

 


Таблиця 4.6


Обов’язковими стали рекомендовані нами рухові режими для зняття втоми на уроці, перерві, в позаурочний час, обов’язкові для кожного учня комплекси вправ ранкової гімнастики і загартовуючі водні процедури; комплекси вправ для дітей, що віднесені до різних груп за рівнем фізичного розвитку (додаток Т); комплекси вправ для формування правильної постави та запобігання вадам опрно-рухового апарату (додаток С); комплекси фізичних вправ (домашні завдання для дітей молодшого шкільного віку) (додаток Ф).

Розуміючи, що здоров’яформуючі і здоров’язберігаючі технології об’єднують в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу з формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів, нами була розроблена медико-психолого-педагогічна система навчання, яка полягає в розробці методик навчання з названих вище предметів шкільної програми. Оновлення, корекція змісту навчання учнів здоров’ю у відповідності до сучасних досягнень науки, організація керованої і самокерованої навчально-виховної діяльності школярів у процесі уроку і в позаурочний час були використані як основні принципи системи. Спеціально розроблені посібники для вчителів з питань здоров’я і здорового способу життя учнів, роботи з батьками застосовані як основні форми реалізації системи. Нова система організації занять на міжпредметній основі з використанням матеріалу, наповненого змістом щодо формування культури здоров’я, здорового способу життя учнів, система контролю знань і навичок на кожному етапі навчання, контролю показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості, стану психофізичного здоров’я, успішності навчання примінені як методи реалізації системи.

Після проведеного моніторингу стану здоров’я учнів 1-3-х класів (2000р.), у процесі якого було виявлено 25,7% дітей з низькими показниками фізичного розвитку, 77,4% - з захворюваннями різних систем організму, в гімназії №4 за рішенням Луцького міського голови була створена експериментальна науково-дослідна лабораторія діагностики психофізичного розвитку дітей і підлітків,

придбана комп’ютерна програма «Школяр» для діагностики фізичного здоров’я учнів. Складені паспорт здоров’я кожного класу та індивідуальні програми оздоровлення дали змогу дозувати фізичне навантаження конкретного учня на уроках фізичного виховання та в позаурочний час. У 1-3-х класах початкової школи запровадили «щоденники здоров’я» за методикою О.Д.Дубогай (О.А.Мишковець, О.Є.Горошко, 2006).

Наводимо окремі методики та форми проведення занять з учнями з питань здоров’язбереження.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.