 |
|
Роль органів внутрішніх справ у протидії злочинності.
У нашій країні реалізацію функції протидії злочинності покладають на ряд державних органів, кожен з яких діє в рамках певних повноважень і встановленої законом процедури. Умовно їх називають системою органів кримінальної юстиції.
Органи внутрішніх справ є органічною частиною системи кримінальної юстиції. Вони характеризуються комплексом ознак, притаманних даному утворенню в цілому. Ці ознаки спрчиняють суттєвий вплив на функціонування ОВС, визначають специфіку їх правового статусу, компетенції та повноважень. Саме через це органи внутрішніх справ посідають основне місце в системі суб’єктів протидії злочинності. На ці органи покладена одна з функцій держави – правоохоронна, котра полягає у забезпеченні охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, оточуючого природного середовища, встановлених і врегульованих правом всіх суспільних відносин.
Зазначені органи реалізують дану функцію шляхом здійснення правоохоронної діяльності, основними ознаками якої є:
– спрямованість на охорону права від яких-небудь порушень;
– виявлення правопорушень і винних осіб;
– дотримання встановлених законом правил і процедур;
– здійснення діяльності за допомогою застосування юридичних заходів впливу, строго відповідному закону;
– виконується спеціально уповноваженим державними органами;
– реалізується у встановленому законом порядку.
Протидія злочинності є одним з основних напрямків правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ, і здійснюється останніми, характеризуючись певними рисами:
– здійснюється на основі неухильного дотримання принципів протидії злочинності;
– її метою є забезпечення дотримання правил поведінки, установлених законом про кримінальну відповідальність;
– є по своїй суті комплексним утворенням, що поєднує різні елементи, що діють на єдиній правовій, політичній, науковій і, частково, організаційній основі;
– пов’язана з використанням спеціальних знань, умінь і навичок;
– містить у собі не тільки діяльність, але й організаційні, матеріальні та інші аспекти цієї діяльності, тобто її зовнішню структуру і матеріально-ресурсну базу;
– потребує витрат певних соціальних ресурсів, які йдуть на усунення негативних і розвиток позитивних тенденцій;
– здійснюється з урахуванням особливостей реальної соціальної обстановки.
Потрібно відзначити, що у процесі правоохоронної діяльності органи внутрішніх справ здійснюють профілактику, припинення і запобігання злочинам, тоюто цілеспрямовано займаються з однієї сторони виявленням і усуненням причин та умов вчинення окремих груп, видів і конкретних злочинів, а з іншого боку – боротьбою зі злочинністю, як з негативним соціальним явищем. При цьому зазначена діяльність у функціональному аспекті є одним з напрямів правоохоронної діяльності.
Система ОВС України була створена для реалізації певних, зумовлених об’єктивними вимогами суспільного розвитку завдань, спектр та масштабність яких потребує розгляду зазначеної правоохоронної системи як складного соціального організму, що складається із великої кількості поєднаних частин, взаємопов’язаних між собою різноманітними зв’язками. Ці завдання встановлені і затверджені конституційно та нормативно. Вони в своїй сукупності визначають основні функції системи органів внутрішніх справ України, у тому числі і у сфері протидії злочинності.
Закон України „Про міліцію” у статті 2 визначив, що до основних завдань міліції належать:
- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
- запобігання правопорушенням та їх припинення;
- охорона і забезпечення громадського порядку;
- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- захист власності від злочинних посягань;
- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
- участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків.
– Сукупність органів внутрішніх справ різного рівня і окремих територій, на транспорті, самостійних підрозділів і служб підпорядкованих МВС, та їх особовий склад утворюють єдину систему ОВС України.
Будучи соціальною системою ОВС не тільки використовують діючі в суспільстві об’єктивні закономірності у власних цілях, але й самі зазнають впливу цих процесів. Важливим для з’ясування сутності діяльності ОВС щодо протидії злочинності є дослідження їх функціональної структури.
Функціональна структура кожної системи формується і нормативне закріплюється в так званих управлінських регламентах, тобто положеннях, переліках функціональних обов’язків і т.п. Конкретний зміст функцій системи управління залежить від її цільового призначення та специфіки діяльності.
Відповідно до поставлених завдань органи внутрішніх справ виконують різноманітні за своїм характером і змістом обов’язки у сфері протидії злочинності, які можуть бути розподілені на чотири основні групи:
1) охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки;
2) боротьба із злочинністю;
3) охорона власності і фізичних осіб;
4) профілактика (запобігання) злочинів і правопорушень.
У свою чергу цілі і завдання органів внутрішніх справ визначають їх функції, тобто основні напрямки діяльності окремих служб та підрозділів. Отже кожна функція органу (органів) внутрішніх справ деталізується функціями його структурного підрозділу, а останні функціональними обов’язками окремих працівників. Як правило, функціями органів внутрішніх справ вважають: адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну (на договірних засадах).
У правоохоронних функціях органів внутрішніх справ знаходять відображення головні напрямки діяльності їх служб та підрозділів, визначені чинним законодавством. Кожна з функцій, покладених на орган внутрішніх справ, конкретизується у функціях його структурних підрозділів, а функції структурних підрозділів розподіляються у формі функціональних обов’язків кожного окремого працівника підрозділу, які він виконує постійно. Таким чином функції органів внутрішніх справ виявляються і реалізуються в повсякденній діяльності органу в цілому, окремих його підрозділів і працівників при виконанні поставлених перед ними завдань.
Наприклад, у складі кримінальної міліції конкретні завдання щодо протидії злочинності мають підрозділи карного розшуку, боротьби з незаконним обігом наркотиків, боротьби з економічною злочинністю, кримінальної міліції у справах дітей.
Відповідно до Положення про Департамент карного розшуку МВС України до його основних завдань, зокрема, віднесено:
- запобігання злочинам на пріоритетних напрямах діяльності: проти особи, власності; пов’язаних з організованою й груповою злочинністю, торгівлею людьми, відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом, незаконним обігом зброї й вибухових речовин, наркотичних засобів;
- ужиття заходів до усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів.
На підставі безперервного стеження за станом оперативної обстановки ДКР має організовувати та координувати діяльність підрозділів карного розшуку із запобігання, припинення й розкриття тяжких і особливо тяжких злочинів, резонансних та серійних злочинних проявів; надавати територіальним органам внутрішніх справ практичну, методичну й консультативну допомогу в організації цієї діяльності; у взаємодії з іншими правоохоронними органами, міністерствами, центральними органами виконавчої влади, установами та громадськими організаціями вживати заходів до запобігання злочинам, пов’язаним з торгівлею людьми; організовувати проведення комплексних оперативно-профілактичних відпрацювань території регіонів, а також спеціальних операцій, спрямованих на протидію злочинності.
Підрозділи карного розшуку мають такі обов’язки щодо запобігання злочинам:
- при здійсненні оперативно-розшукових заходів виявляють причини та умови вчинення злочинів;
- проводять оперативно-розшукові заходи щодо виявлення осіб, які готують, або висловлюють намір учинити злочин, уживають заходів оперативно-розшукового характеру до цих осіб для відмови їх від вчинення злочину або явки з повинною;
- при виявленні ознак готування до злочину здійснюють документування цих протиправних дій для подальшого реагування;
- разом з іншими підрозділами органів внутрішніх справ уживають заходів до усунення конкретних умов, які сприяють готуванню до злочину, забезпечують безпеку осіб або майна, відносно яких можливе злочинне посягання, а також інших запобіжних заходів і виключають можливість вчинення даного злочину;
- інформують підрозділи кримінальної міліції в справах дітей і дільничних інспекторів міліції про виявлених підлітків зі стійкою протиправною поведінкою для вжиття до них заходів профілактичного впливу;
- ведуть оперативно-розшукову роботу з запобігання й припинення злочинів неповнолітніх. Забезпечують підвищення рівня оперативної поінформованості про неповнолітніх правопорушників і здійснення на цій основі цілеспрямованих заходів щодо виявлення й роз’єднання злочинних груп підлітків;
- виявляють осіб, що втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, уживання наркотиків, лікарських та інших одурманюючих засобів, здійснюють розпутні дії відносно дітей і підлітків, уживають за даними фактами заходів відповідно до законодавства.
Підрозділи Департаменту державної служби по боротьбі з економічною злочинністю (ДДСБЕЗ) відповідно до свого Положення виконують такі завдання у сфері протидії злочинності:
– проводять регулярний аналіз криміногенних процесів у головних господарських справах (кредитно-фінансова, зовнішньоекономічна, конверсія військово-промислового комплексу, аграрне виробництво та ін.), на основі якого вживають заходів упереджу вального характеру до їх нейтралізації;
– з використанням гласних і негласних методів роботи виявляють причини та умови, що сприяють вчиненню економічних злочинів. Забезпечують своєчасне інформування органів державної влади, господарських керівників про необхідність усунення даних обставин;
– зміцнюють і розвивають постійні робочі контакти з іншими підрозділами органів внутрішніх справ, органами державної безпеки, митними підрозділами та іншими. Здійснюють спільне планування і проведення цільових комплексних операцій, спрямованих на запобігання і припинення злочинів у сфері економіки;
– забезпечують постійну взаємодію із засобами масової інформації для формування громадської думки у сфері захисту економіки від злочинних посягань.
Завданнями Департаменту громадської безпеки МВС України у сфері протидії злочинності визначено: організація та забезпечення правопорядку, попередження й припинення правопорушень на вулицях та в інших громадських місцях, розкриття злочинів; проведення разом зі структурними підрозділами центрального апарату Міністерства, іншими зацікавленими органами державної виконавчої влади роботи з підготовки проектів нормативних та підзаконних актів, статутів, положень із питань охорони громадського порядку (ОГП), безпеки та профілактики злочинності, а також своєчасне внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів.
Зокрема, ДГБ відповідно до покладених на нього завдань має забезпечувати:
- аналіз стану злочинності на вулицях та в інших громадських місцях, узагальнення та оцінку отриманих результатів роботи підрозділів інформаційно-аналітичне, методичне забезпечення заходів щодо профілактики злочинності в громадських місцях;
- організацію й контроль виконання підвідомчими органами внутрішніх справ України чинного законодавства та нормативно-правових актів МВС України, які стосуються роботи дільничних інспекторів міліції. Аналіз та узагальнення відомостей про стан роботи дільничних інспекторів міліції щодо попередження й розкриття злочинів. Проведення індивідуальної профілактичної роботи із криміногенними особами та забезпечення правопорядку на адміністративних дільницях;
- надання громадянам необхідної правової допомоги та проведення роз’яснювальної роботи з питань профілактики правопорушень і посилення боротьби зі злочинністю;
- профілактику правопорушень, вивчає причини та умови, які сприяють їх учиненню, вносить керівництву МВС пропозиції щодо їх усунення (п. 3.11).
До основних завдань Головного слідчого управління МВС України щодо протидії злочинності віднесено здійснення профілактичної роботи на підставі матеріалів розслідування кримінальних справ із використанням можливостей державних органів, громадських організацій, трудових колективів та засобів масової інформації. З цією метою ГСУ здійснює:
- аналіз та узагальнення стану профілактичної роботи слідчих; внесення подань у відповідні міністерства й відомства про усунення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів; підготовку матеріалів до органів державної влади та для засобів масової інформації із цих питань; зустрічі з населенням із питань профілактики злочинів;
- заходи щодо вдосконалення взаємодії слідчих підрозділів з іншими підрозділами органів внутрішніх справ у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, розшуку осіб, що їх учинили.
Згідно Типового положення про слідчий відділ, відділення, групу міського, районного, міськ-районного, лінійного управління, відділу, відділення ГУМВС, УМВС, УМВСТ, підрозділу спеціальної міліції слідчий забезпечує ефективну роботу із профілактики злочинів шляхом внесення в установленому порядку подань у державні організації, установи, підприємства про усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів.
В тому ж документі зазначено, що головним завданням взаємодії слідчих з органами дізнання є попередження, розкриття й розслідування злочинів, притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, що їх учинили, відшкодування заподіяної злочинами шкоди, відновлення порушених прав та інтересів громадян. Слідче управління (відділ) при здійсненні керівництва й контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів досудового слідства в попередженні, розкритті й розслідуванні злочинів координує свою роботу зі структурними підрозділами ГУМВС, УМВС, УМВСТ.
Відповідно до Положення про відділ дізнання МВС України до його основних завдань віднесено, зокрема, забезпечення профілактичної роботи на основі матеріалів розслідування злочинів із використанням можливостей державних органів, громадських організацій, трудових колективів та засобів масової інформації.
З метою запобігання злочинам відділи дізнання здійснюють:
- аналіз і узагальнення стану профілактичної роботи у відділі;
- підготовку матеріалів для преси, радіо та телебачення, а також інформації про стан профілактичної роботи для органів влади й управління;
- зустрічі із трудовими колективами з метою профілактики злочинів;
- заходи щодо вдосконалення взаємодії підрозділів дізнання з галузевими службами органів внутрішніх справ у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів.
Відповідно до свого Положення служба дільничних інспекторів міліції забезпечує в межах своїх повноважень організацію профілактичної роботи з особами, які перебувають на обліках в ОВС щодо попередження вчинення з їх боку злочинів та інших правопорушень з широким залученням до цієї роботи населення та громадських формувань з охорони громадського порядку, формування позитивного іміджу міліції.
До основних завдань служби ДІМ щодо протидії злочинності належать:
– проведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, схильними до вчинення правопорушень; охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки;
– попередження злочинів та адміністративних правопорушень; участь у розкритті злочинів, учинених на території адміністративної дільниці.
Основними функціями служби ДІМ є:
– всебічне, повне й об’єктивне дослідження причин і умов, які сприяють учиненню правопорушень та внесення пропозицій щодо їх усунення;
– підвищення ефективності організації роботи дільничних інспекторів міліції щодо попередження правопорушень;
– інформування населення про профілактичні заходи у виступах та через засоби масової інформації.
Служба ДІМ організує проведення індивідуально-профілактичної роботи щодо: осіб, звільнених із місць позбавлення волі, судимість яких не знято й не погашено; засуджених, щодо яких виконання вироку не пов’язано з позбавленням волі; хронічних алкоголіків та п’яниць, які систематично порушують громадський порядок; осіб, які вчиняють насильство в сім’ї; наркоманів і токсикоманів; суспільно небезпечних психічно хворих; неповнолітніх правопорушників.
Крім того, дільничні інспектори міліції здійснюють оперативно-профілактичну роботу, заходи з попередження та припинення злочинів, виявлення обставин, які сприяють їх вчиненню та щодо їх усунення.
Отже, органи внутрішніх справ України своїми діями забезпечують реалізацію загальнодержавної політики посилення протидії злочинності. При цьому сутність профілактичної діяльності підрозділів та служб ОВС обумовлена, з одного боку, багатогранністю функцій, які виконуються її підсистемами, а з іншого – розподіленням їх з урахуванням ієрархії побудови відповідної системи.
7.8. Методика профілактичної роботи в ОВС.
Одним з основних завдань працівників ОВС є індивідуальна профілактична робота з особами, від яких, судячи зі встановлених фактів їх протиправної поведінки, можна очікувати скоєння злочинів.
Індивідуальна профілактична робота включає ряд послідовних, взаємозв’язаних стадій: виявлення осіб, від яких можна очікувати скоєння злочинів, спостереження за ними, здійснення профілактичної дії. Всі ці стадії важливі і необхідні, оскільки лише завдяки комплексній їх єдності можливою стане ефективна індивідуально-профілактична дія.
Діяльність працівника ОВС в даному напрямі окрім правового аспекту включає і етичний зміст. Індивідуальна профілактична робота полягає не тільки в тому, щоб максимально обмежити дії профілактованої особи і цим шляхом всіма доступними способами і засобами позбавити її можливості скоювати злочини, а в тому, щоб повернути її до соціально схвального способу життя. Це складне, але гуманне за своєю суттю завдання.
Початок індивідуально-профілактичної роботи пов’язаний з виявленням і постановкою на облік осіб, від яких, судячи з достовірно встановлених фактів антигромадської поведінки, можна очікувати вчинення правопорушень. На цьому етапі визначається круг правопорушників, відносно яких необхідна профілактична дія.
Важливість роботи з виявлення осіб, що підлягають профілактичному впливу, обумовлена низкою обставин. Зокрема, правильне визначення об’єктів майбутньої профілактичної дії створює умови для дотримання законності, тобто для виключення випадків необгрунтованого вторгнення в сферу особистого життя громадянина, утиску, а для деяких осіб – обмеження прав і свобод. Неправильне визначення об’єкту профілактичної дії спричиняє розпорошення сил ОВС, не дозволяє їм сконцентрувати свою увагу на громадянах, найбільш небезпечних в кримінальному відношенні.
Узагальнений аналіз нормативно-правових актів, що регламентують питання індивідуального профілактичного впливу на певні групи осіб, дозволив виділити ті, що найбільш часто зустрічаються. Ними є наступні категорії громадян: що зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами і психотропними препаратами; допускають агресивну поведінку в сімейно-побутових відносинах і схильні до скоєння правопорушень; розшукувані особи; раніше судимі; іноземці і особи без громадянства; володіють вогнепальною зброєю та деякі інші. Всі перераховані категорії осіб необхідно виявляти своєчасно і повно.
Виявлення всіх цих осіб реалізується в ході здійснення наступних заходів працівниками ОВС: при ухваленні рішень за заявами і повідомленнями про злочини і правопорушення; в ході проведення оперативно-розшукових заходів; в ході попередження фактів зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами і психотропними препаратами; в ході охорони і забезпечення громадського порядку; в ході контролю дотримання реєстраційних правил і т.д.
Своєчасне виявлення вказаних осіб підвищує вірогідність недопущення протиправних дій з їх боку, полегшує профілактичний процес.
У своїй повсякденній профілактичній діяльності працівникові ОВС доводиться мати справу з особами, які відрізняються не тільки по характеру антигромадської поведінки, але і за людськими якостями. Різні потреби, інтереси, ступінь соціальної занедбаності і багато чого іншого обумовлюють необхідність диференційованого, індивідуального підходу до виховної роботи з кожною людиною окремо.
У відношенні, наприклад, раніше судимих осіб профілактичні заходи повинні застосовуватися з урахуванням характеру вчинених ними злочинів, минулої злочинної діяльності, виду і терміну відбутого покарання, підстав звільнення, ступеня їх виправлення і соціально-етичної занедбаності. Доцільно також враховувати вік і стан здоров’я даних осіб.
Завдання працівника ОВС по застосуванню профілактичних заходів відносно раніше судимих полягає в тому, щоб закріпити розпочатий в УВП процес виправлення і в максимально короткий термін, допомогти їм адаптуватися в новому для них соціальному середовищі.
Індивідуально-профілактичний вплив працівника ОВС відносно сімейно-побутових правопорушників зводиться до вироблення у них достатньо стійких позитивних або хоч би стримуючих етичних начал і уявлень про стосунки в сім’ї, з оточенням, внаслідок чого в перспективі можна очікувати законослухняної, соціально схвалюваної поведінки. Побутові злочини, як правило, є наслідком конфліктних ситуацій, які часто носять періодичний, триваючий характер з наростанням напруженості і загостренням в окремі моменти. Нейтралізація їх шляхом профілактичного впливу на винуватців конфлікту на ранній стадії (за умови своєчасного виявлення) − надійний шлях профілактики побутових злочинів.
Успіх в цій справі працівник ОВС матиме тільки у разі урахування ним особистості сімейно-побутового правопорушника, причин і суті конфліктів, зусиль, що раніше робилися, для їх розрядки, громадської думки навколо них, можливостей представників громадськості здійснити профілактичний вплив.
Разом зі своєчасністю велике значення має повнота виявлення осіб, що підлягають профілактичному впливу. Вона забезпечує можливість втручання в процес деградації кожної особи, що встала на шлях протиправної поведінки. Крім того, їх повне виявлення дозволяє одержати чітке уявлення про об’єм роботи, отже і об’єм ресурсів, необхідних для її виконання. Повне виявлення даних осіб дає об’єктивне уявлення про структуру підоблікових осіб, їх категорії, ступінь суспільної небезпеки і т.д., що сприяє правильному розподілу зусиль при проведенні індивідуально-профілактичних заходів, здійсненні їх, в першу чергу, відносно найбільш кримінально небезпечних осіб. Конкретні дії працівників ОВС з виявлення осіб, що підлягають профілактичному впливу, створюють плідну основу (психологічного, соціально-психологічного характеру) для успішного здійснення подальшого індивідуально-профілактичного впливу.