 |
|
Поняття, цілі, завдання кримінологічного прогнозування. Види кримінологічних прогнозів.
Планомірне управління будь-якою соціальною системою потребує випереджаючої (прогнозної) інформації про майбутні потреби, можливості та наслідки управлінських впливів. Це ж відноситься і до системи протидії злочинності, для ефективної організації якої необхідним є наукове передбачення з максимальним рівнем імовірності майбутніх станів кримінологічно значущих явищ і процесів. У зв’язку з цим до наукового інструментарію кримінології введена така категорія як прогнозування[6].
Підкримінологічним прогнозуваннямрозуміється діяльність, спрямована на обробку та аналіз кримінологічної інформації з метою отримання знання про майбутній стан злочинності, окремих її видів і груп, детермінанти злочинності, імовірність вчинення злочину конкретною особою, діяльність щодо протидії злочинності.
Кримінологічне прогнозування, таким чином, розуміється з одного боку як особлива процедура, що входить як стадія до архітектоніки будь-якого кримінологічного дослідження, з другого – як метод досягнення більш віддалених цілей ніж власне передбачення. Основною «віддаленою» метою кримінологічного прогнозування є забезпечення адекватності в організації системи протидії злочинності: на підставі створення науково обґрунтованої картини майбутнього стану злочинності та інших елементів предмету кримінології стає можливим комплексність та плановість кримінально-превентивної діяльності держави і суспільства. Дещо деталізуючись, метоюкримінологічного прогнозування можна визнати наступне:
– встановлення можливих змін у стані, рівні, структурі, динаміці злочинності в майбутньому;
– встановлення можливості появи нових видів злочинів та фактичної втрати суспільної небезпечності нині існуючих, а також факторів, що можуть мати вплив на ці процеси;
– встановлення можливості появи нових видів злочинців;
– з’ясування імовірності та можливостей вчинення злочину конкретною особою.
– забезпечення випереджаючою інформацією всіх обставин, що мають суттєве значення для розробки перспективних планів щодо протидії злочинності;
– забезпечення можливості розроблення загальної концепції протидії злочинності, вибору оптимального шляху розвитку спеціалізованих суб’єктів антикримінальної діяльності.
Відповідно до цього, завданнямикримінологічного прогнозуванняє: виявлення існуючих тенденцій розвитку злочинності; з’ясування основних параметрів комплексу криміногенних факторів; визначення основних напрямків та планів суспільного розвитку у найбільш важливих сферах соціального життя; з’ясування можливості змін, що будуть мати місце у перспективі, впливати на детермінанти злочинності, посилюючи чи послаблюючи їх дію (або їх нейтральне значення); визначення основних тенденцій та планів розвитку елементів системи протидії злочинності (фінансування, кадрові зміни, створення, ліквідації, реорганізації суб’єктів протидії злочинності тощо); з’ясування на цій підставі майбутніх показників злочинності.
Прогнозування дозволяє виявити найбільш суттєві обставини, впливаючи на які можливо досягти позитивних результатів превентивної діяльності. Ці обставини можуть бути пов’язані як з криміногенними факторами, так і з заходами антикримінальної спрямованості. У зв’язку з цим кримінологічне прогнозування – категорія комплексна, що обумовлена специфікою предмету кримінології.
Методологічною основою для кримінологічного прогнозування є прогностика – наука про закони і методи прогнозування, яка заснована на вивченні закономірностей розвитку різноманітних соціальних явищ та процесів у минулому та аналіз їх сучасного стану. У зв’язку з цим у сучасній літературі сформульовано комплекс вихідних підстав кримінологічного прогнозування, який, крім вже зазначених на початку підрозділу, включає наступні положення:
а) злочинність розглядається як похідне від соціальних процесів соціальне явище;
б) прогноз злочинності – це перш за все оцінка тенденцій, яка завжди носить імовірнісний характер. Необхідною умовою цієї оцінки (і в той же час обмеження) є припущення про стійкість тенденцій в динаміці та структурі злочинності і суміжних з нею соціальних практик, що виявились у минулому;
в) між злочинністю та її конкретними детермінантами не завжди наявний жорсткий причинний (каузальний) зв’язок, можливе запізнення змін у злочинності при змінах соціальних умов, що виступають її детермінантами чи факторами стримування. Це пов’язано з інертністю соціальних процесів та механізмом накопичення потенціалу для змін.
В основі кримінологічного прогнозування знаходяться певні передумови, серед яких виділяють:
– знання закономірностей розвитку суспільства, вивчення причин та умов вчинення злочинів, знання тенденцій, які властиві економічним, політичним та іншим явищам;
– конкретне вивчення економічних, побутових, культурних та інших особливостей життя на певній території;
– аналіз очікуваних змін рівня життя населення, демографічних показників (народжуваність, смертність, міграція, зайнятість тощо).
Прогноз злочинності можливий лише на підставі глибокого вивчення причин та умов, що сприяють злочинності, а також тенденцій в розвитку соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю (В.М. Кдрявцев, 1968). При цьому важливою передумовою формування науково обґрунтованого прогнозу є наявність достовірної повної кримінологічної інформації. Ця інформація в залежності від об’єкту прогнозування має включати відомості щодо рівня, динаміки, структури злочинності як у ретроспективі, так і у актуальному зрізі. Крім цього обов’язковим є аналіз даних щодо основних детермінант злочинності у досліджуваній сфері з обов’язковим врахуванням принципу історизму та системності.
Інтерес з цього приводу представляє запропонована А.П. Закалюком ідея запровадження до кримінологічної практики Державної автоматизованої системи кримінологічної інформації (ДАСКІ). За своєю суттю ДАСКІ концептуально має становити уніфікований та автоматизований банк даних про кримінологічні чинники окремих видів злочинів та інших правопорушень. Окремо слід відзначити те, що ДАСКІ надасть змогу інтерпретувати якісну кримінологічну інформацію у її кількісному вираженні (а це, відповідно, відкриває можливості для її використання в ЕОМ).
На сьогодні науковцями Національної академії правових наук України розроблені відповідні методологія та концепція зазначеної системи, створено перші дві бази даних, триває подальша робота у зазначеному напрямку. Ці інформаційні масиви і повинні складати базу для розгортання прогностичного дослідження. При цьому вихідним матеріалом для формування кримінологічного прогнозу має бути:
1) статистичні дані та результати вибіркових досліджень про стан суспільних відносин що досліджують та суміжних з ними, основні соціальні показники не менш як за 10-річний період, що передує прогнозному. Зокрема, врахуванню можуть підлягати внутрішній валовий продукт, рівень доходу на душу населення, рівень безробіття, кількість осіб, що страждають психічними захворюваннями, наркоманією, алкоголізмом, зміни у демографічному складі населення тощо. При цьому для визначення конкретного набору вихідних факторів достатньо виявити їх щільні кореляційні зв’язки з показниками злочинності або параметрами системи її протидії.
2) прогнозна інформація про зміни у політичних, соціально-економічних та інших процесів, що мають зв’язок зі злочинністю та негативні елементи в яких визнаються кримінологічною наукою детермінантами злочинності. В цьому аспекті використанню підлягають вже розроблені прогнози, плани, програми діяльності щодо державного управління, економіки, внутрішньої та зовнішньої політики, соціальної та науково-технологічної політики, охорони здоров’я і довкілля, протидії злочинності, корупції тощо. Наприклад, Стратегія економічного та соціального розвитку України на відповідні роки, Концепція адміністративної реформи в Україні, Стратегія реформування державної служби, довгострокові (перспективні) програми діяльності КМУ, програми соціально-економічного розвитку відповідного регіону, держави в цілому, програми сприяння розвитку молоді, спорту тощо. Збір та аналіз інформації із зазначених джерел у науці дістав назву узагальненого сценарію. Він дозволяє отримати цілісну картину майбутнього стану держави і права;
3) статистичні дані та результати вибіркових досліджень за останні 10 років, що характеризують стан та динаміку злочинності в країні в цілому, в окремих регіонах, за окремими видами (групами) злочинів, за категоріями злочинців та іншими характеристиками в залежності від спрямування прогнозу;
4) статистичні дані та результати вибіркових досліджень за останні 10 років, що характеризуються систему протидії злочинності: характеристики суб’єктів (структура, кількість), напрямки, правова основа та результати їх діяльності.
Збір, узагальнення та аналіз зазначеної інформації і становить процес кримінологічного прогнозування, результатом якого є науково обґрунтований прогноз кримінологічно значущих процесів та явищ.
Принципово важливим питанням, пов’язаним з теорією та практикою кримінологічного прогнозування є достовірність отримуваних прогнозів, адже від цього залежить організація всієї системи протидії злочинності. У зв’язку з цим слід відмітити, що кримінологічний прогноз є своєрідною моделлю майбутньої злочинності, але модель не як норматив, а як припущення. Оцінюючи прогноз, слід вести мову не про абсолютну, а про відносну його точність. Слід враховувати, що знання про злочинність та інші пов’язані із нею явища (тобто підстава для прогнозного судження) об’єктивно є неповними, а тому і передбачення на їх основі також є приблизним. Таким чином, на підставі кримінологічного прогнозу мову можна вести лише про ту чи іншу ступінь достовірності. Остання ж визначається в процесі так званої верифікації – спеціалізованої процедури оцінки прогнозу. Остання відбувається на основі аналізу прогностичної інформації, застосованих методів та ступеня врахування усіх закономірностей соціального розвитку та завжди передбачає існування певного відсотку похибки. Чим цей відсоток нижчий, тим прогноз достовірніший, тим ефективніша, врешті-решт, протидія злочинності.
Однак сфера соціальної взаємодії є дуже складно прогнозованою, а тому завжди залишається імовірність існування неврахованого в прогнозуванні фактора. Подібний фактор міг і не мати на момент прогнозування кримінологічної значущості. Проте з плином часу, зі змінами він може набувати кримінологічно значущих якостей. У зв’язку з цим важливим є здійснення так званих уточнюючих кримінологічних прогнозів, по мірі наближення прогнозованої події чи дати. Такі прогнози мають забезпечувати оперативність та гнучкість системи протидії злочинності.