 |
|
Класифікація кримінологічних прогнозів.
Кримінологічні прогнози різняться між собою за рядом критеріїв, в основу яких покладено строк прогнозування, його спрямованість, масштаби, предмет.
За строком прогнозування виділяють короткострокові,середньостроковітадовгострокові прогнози.
Короткострокові прогнози розраховані на строк до двох років та спрямовані в основному на обслуговування завдань поточного планування протидії злочинності та реалізації окремих її тактичних компонентів. Даний вид прогнозування є найбільш поширеним. Особливо велике практичне значення мають ті короткострокові прогнози, які охоплюють незначні проміжки часу (добу, тиждень, місяць, квартал) та спрямовані на забезпечення оптимального планування діяльності щодо конкретної події. Такі прогнози, зазвичай поширюються на сезонні періоди відпочинку, шкільні канікули, проведення тих чи інших заходів. Наприклад, прогнозування ускладнення кримінологічної обстановки у зв’язку із проведенням футбольного матчу за участю іноземної команди, що обумовлено напливом вболівальників, в тому числі з інших країн.
Крім того короткострокові кримінологічні прогнози можуть застосовуватись при різких змінах в економіці, правовій сфері тощо. Наприклад, за умов стрімкого зростання рівня інфляції національної валюти у 2008-2009 р.р. та кризи у фінансово-кредитній сфері вітчизняними кримінологами було надано короткостроковий прогноз щодо зростання рівня злочинності корисливої спрямованості, агресивно-насильницької злочинності у побутовій сфері тощо. Враховуючи дані відомчої статистики МВС ці прогнози виявляються достатньо обґрунтованими.
Ще один приклад. 4 червня 2009 р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна». Цим законом зменшено мінімальний розмір майнової шкоди (з трьох неоподатковуваних мінімумів доході громадян до 0,2), заподіяної викраденням чужого майна, який є необхідною ознакою складів злочинів, передбачених ст.ст. 185, 190 та 191 КК України. У зв’язку з цими змінами в правовому забезпеченні протидії злочинності вченими-кримінологами було передбачене різке зростання рівня злочинності за рахунок збільшення числа вказаних видів злочинів у найближчих роках. Цей прогноз підтверджується статистичними даними. Зокрема, якщо у 2008 р. було зареєстровано 110493 крадіжок, то у 2009 р. вже 175582. Шахрайств у 2008 р. було зареєстровано 14693, у 2009 – 18004. У першому півріччі 2010 р. по відношенню до аналогічного періоду 2009 р. приріст крадіжок склав 245 % (124938 проти 51022) шахрайств – 31,6 % (9649 проти 7331). У цьому випадку кримінологічний проноз мав суттєве значення, оскільки передбачив залежність між значним зростанням злочинності та фактором правового характеру. Це дозволило зекономити у майбутньому значні матеріальні та людські ресурси, які могли б бути витрачені на спроби з’ясувати деякі «глибинні» причини такого стрибку злочинності та організацію неефективних засобів протидії цьому процесові.
Середньострокові прогнозипровадяться на строк від 2 до 5 років і спрямовані на визначення стратегічних засад функціонування системи протидії злочинності. Зазначені види прогнозів забезпечують суб’єктів кримінально-превентивної діяльності відомостями про можливий вплив прийнятих планів, концепцій, програм соціально-економічного, правового розвитку на злочинність. Оперування такою інформацією дозволяє: а) максимально використати профілактичний потенціал цих документів і заходів, що ними плануються; б) вчасно вжити заходи щодо недопущення негативного їх впливу на кримінологічну ситуацію: від корегування ресурсного забезпечення до урегулювання правом певних суспільних відносин інноваційного характеру, як умови їх перспективного захисту від потенційно можливих кримінальних проявів.
Довгострокові прогнозистроком 5-10 років і більше на сьогоднішній день здатні давати оцінки лише в загальних рисах деяких найбільш стійких тенденцій в розвитку злочинності. В нашій державі наразі даний вид кримінологічного прогнозування майже не використовуються через значну динамічність соціально-економічних, правових перетворень, високий ступінь їх залежності від політичних умов.
За спрямованістю кримінологічні прогнози поділяються на пошуковий та нормативний.
Пошуковий прогнозспрямований на виявлення перспективних кримінологічно значущих проблем, що підлягають вирішенню засобами управління, які реалізуються у системі протидії злочинності. Передбачення в даному випадку має суто умовний характер, що базується на абстрагуванні від можливого і навіть необхідного втручання з боку сфери кримінально-превентивного адміністрування. Таким чином, метою даного прогнозу є виявлення перспективних проблемних аспектів збереження наявних тенденцій та сформованих закономірностей у розвитку соціально-економічних та інших об’єктів, що мають кримінологічне значення. Іншими совами, означений прогноз є пасивним, адже спрямований лише на окреслення потенційних проблем, що пов’язані з погіршенням кримінологічної ситуації без врахування планів щодо протидії злочинності. Зазвичай за пошуковим прогнозом слідує нормативний.
Нормативний прогноз спрямований вже на виявлення найбільш оптимальних шляхів, засобів і заходів протидії злочинності у майбутньому з урахуванням загроз, виявлених пошуковим прогнозом. Нормативні кримінологічні прогнози як правило відносяться до категорії так званих активних прогнозів, тобто передбачають, що суб’єкт запобігання злочинності, може вживати певні заходи, які здатні вплинути на показники, що прогнозуються. Наприклад, якщо спостерігається тенденція до омолодження злочинності, то пошуковий (пасивний) прогноз лише передбачить подальше зростання в ній питомої ваги злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Нормативний же (активний) прогноз визначить найбільш ефективні шляхи протидії злочинності неповнолітніх за такою загальною формулою: якщо будуть вжиті заходи наступного характеру, то відбудуться позитивні зміни за заданим критерієм. Даний прогноз виконує орієнтуючу функцію для суб’єкта протидії злочинності і обумовлює стратегію і тактику його діяльності.
За масштабом кримінологічні прогнози поділяються на: 1) загальнодержавні(предмет прогнозування поширюється на територію всієї держави); 2)регіональні(предмет прогнозування обмежується територією регіону, області); 3)територіальні(предмет прогнозування обмежується територією міста, району, чи визначеної території, яка пов’язується з певним об’єктом чи подією. Наприклад, майдан під час масових акцій, чи стадіон під час спортивних змагань тощо).
За критерієм предмету прогнозування виділяють наступні види кримінологічних прогнозів:
– прогноз щодо злочинності в цілому за показниками;
– прогноз щодо певного виду злочинності (агресивно-насильницької, загально-кримінальної корисливої, у сфері економічних відносин тощо);
– прогноз щодо можливості вчинення окремого злочину (прогноз індивідуальної злочинної поведінки);
– прогноз щодо розвитку кримінологічної науки.
Серед перелічених вище прогнозів найбільше прикладне значення для працівників ОВС, прокуратури, cуддів має саме прогнозування індивідуальної злочинної поведінки, адже здійснюється у практиці правоохоронної діяльності щодня. Так, слідчі, працівники прокуратури, суддів здійснюють даний вид прогнозування при вирішенні питання щодо застосування до особи запобіжного заходу та обрання конкретного його виду; при провадженні тих чи інших слідчих дій; при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами; при застосуванні видів покарань, не пов’язаних з позбавленням волі; при звільненні від відбування покарання з випробуванням тощо.
Працівники підрозділів кримінальної міліції при провадженні оперативно-розшукових справ мають оцінювати ступінь імовірності вчинення особою злочину за конкретних обставин та вживати заходів щодо його запобігання, припинення. Працівники підрозділів оперативного реагування здійснюють прогнозування індивідуальної злочинної поведінки при обранні засобів індивідуального захисту та виборі тактичних прийомів вирішення службових задач.
Метою кримінологічного прогнозування індивідуальної злочинної поведінки є визначення можливості вчинення злочину (злочинів) у майбутньому певної особою чи групою осіб. Підставами такого прогнозування є знання щодо: а) соціально-демографічних та морально-психологічних якостей конкретного суб’єкту; б) наявності в особи вад фізичного, психічного характеру, що можуть мати криміногенне значення; в) умов мікросоціального середовища: проживання, робота, навчання, дозвіллєва сфера.
Прогнозування можливості вчинення окремого злочину може бути двох видів: прогнозування первинного вчинення злочину та прогнозування рецидиву. Розмежування цих двох прогнозів здійснюється на підставі суттєвих відмінностей особистісних характеристик особи, яка вперше вчиняє злочин, та особи, що вже відбула покарання за раніше вчинене кримінально каране діяння. Остання категорія осіб в значно більшій мірі піддається впливові ефектів призонізації (переймання елементів кримінальної субкультури) та стигматизації (клеймування відмінностей від інших за критерієм судимості, причетності до кримінальних традицій). Ще в 1925 році професор М.Н. Гернет у своїй відомій праці «У в’язниці: нариси тюремної психології» писав: «В’язниця служить школою кримінальної професіоналізації, а не місцем виправлення». Дане твердження, звичайно, не слід сприймати абсолютно істинним. Однак, симптоматичним є значне проникнення елементів кримінальної субкультури, тюремної за своїм походженням, до широких верств населення. Її носіями, перш за все, є особи, які відбули покарання в місцях позбавлення волі, що свідчить про стійкість соціально негативних рис особистості. Дана обставина і обумовлює специфічність прогнозування їх індивідуальної злочинної поведінки. Проте, даний аспект означеної проблематики у кримінології є недостатньо розробленим. Наразі тривають наукові дослідження щодо розроблення типових моделей ознак, по яких можливо буде судити про поведінку в майбутньому раніше судимих осіб, а також осіб які знаходяться під адміністративним наглядом, неповнолітніх правопорушників, що стоять на обліках в підрозділах кримінальної міліції у справах дітей.