 |
|
Структура Петровського.
1. Пізнавальні процеси.
2. Рзрізнення суб’єкта і об’єкта.
3. Цілевизначальна діяльність людини.
4. Наявність у людини певного ставлення.
Узагальнюючи вищезазначене, можна виділити структуру свідомості відповідно до її функцій:
1. Пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, мислення, рамть). На їх основі формується сукупність знань про оточуючий світ.
2. Розрізнення суб’єктів і об’єктів (протиставлення себе оточуючому світу, розрізнення «Я» і «не Я»). Сюди входять самосвідомість, самопізнання і самооцінка.
3. Ставлення людини до себе і оточуючого світу (її почуття, емоції, переживання)
4. Креативна (творча) складова (свідомість формує нові образи і поняття, яких раніше не було в ньому за допомогою уяви, мислення та інтуїції)
5. Формування тимчасової картини світу (пам’ять зберігає образи минулого, уява формує моделі майбутнього)
6. Формування цілей діяльності (виходячи з потреб людини, свідомість формує цілі діяльності і спрямовує людину на їх досягнення).
Функції свідомості
| Функція | Опис функції |
| Відображу вальна | Свідомість організує пізнавальні процеси (сприйняття, уявлення, мислення), а також організує пам’ять |
| Оцінкова | Свідомість бере участь у формуванні частини емоцій і більшості почуттів. Людина на рівні свідомості оцінює більшість подій і саму себе |
| Креативна | Творчість неможлива без свідомості. Багато довільних видів уяви організуються на свідомому рівні: винахідництво, художня творчість |
| Рефлексивна | Різновидом свідомості є самосвідомість – процес, за допомогою якого людина анлізує свої думки і вчинки, спостерігає за собою, оцінює себе тощо. Одне із значень «рефлексія» - це здатність свідомості людини зосередитись на самій собі. Цим терміном також позначається механізм взаєморозуміння, тобто усвідомлення людиною того, як думають і відчувають інші люди, з яким вона взаємодіє |
| Перетворююча | Людина свідомо визначає більшість своїх цілей і намічає шляхи для їх досягнення. При цьому часто не обмежується здійсненням мисленєвих операцій з предметами чи явищами, а виконуючи реальні дії з ними, перетворюючи оточуючий світ відповідно до своїх потреб |
| Часоутво рююча | Свідомість відповідає за формування цілісної часової картини світу, в якій є пам’ять про минуле, усвідомлення теперішнього і уявлення про майбутнє. Цим свідомість відрізняється від психіки тварин |
6.Людська свідомість має суспільний характер, оскільки сама людина є суспільною істотою.Можна виділити наступні види свідомості.
Види свідомості:
- індивідуальна – суспільна;
- життєва – наукова;
- моральна;
- релігійно-містична;
- за історичними епохами.
Суспільна свідомість виявляється через мову, науку, мистецтво, мораль, філософію, право – незалежно від розуму окремої людини. Засвоєна людиною суспільна свідомість стає до певної міри її власною свідомістю.
Види суспільної свідомості:
· релігійно-міфологічна
· морально-етична
· політична
· правова
· економічна
Приблизні ступені рівнів ясності свідомості:
1) творче озаріння, «надсвідомість», натхнення;
2) ясна, чітка свідомість бадьорої людини;
3) стан релаксації і спокою;
4) пробудження і засипання;
5) сон;
6) кома.
Рівні свідомості (Меграбян):
- сенсорно-перцептивний;
- мислительно-логічний;
- оволодіння руховими функціями та діями;
- свідоме керування емоціями;
- свідоме керування поведінкою.
Багатомірна концепція людської особистості, що складається з наступних рівнів свідомості:
1. Нижче несвідоме:
а) найпростіші форми психічної діяльності, що управляють життям тіла; розумне узгодження тілесних функцій;
б) основні потяги й примітивні спонукання;
в) численні "комплекси", що несуть сильний емоційний заряд;
г) образи кошмарних сновидінь і фантазій;
д) нижчі, неконтрольовані парапсихические процеси;
е) різні патологічні прояви, такі як фобії, манії, настирливі ідеї й бажання.
Середнє несвідоме
Ця область складається із психічних елементів, подібних із психічними елементами не сплячої свідомості й вільно в нього проникаючих. Тут відбувається засвоєння отриманого нами досвіду; зароджуються, розвиваються й дозрівають плоди повсякденної діяльності нашого розуму й уяви.