 |
|
Внутрішня ізовнішня політика Ісламської Республіки Ірая
Одразу після перемоги революції релігійно-політичне керівництво країни оголосило про заходи на користь нижчих верств населення («знедолених»). Встановлювався державний контроль над видобутком і продажем нафти, які раніше знаходились у руках Міжнародного консорціуму. Проводилась націоналізація газової та енергетичної галузей, підприємств важкої індустрії, приватних банків і страхових компаній. Підвищувалась мінімальна зарплата робітникам із 217 до 567 ріалів (з 2,9 до 7,4 дол.) у день. Відбиралися землі у власників, щоскомпрометували себе співробітництвом з шахським режимом, і передавались селянам. Усього було перерозподілено 1млн. га землі, з них 650 тис. га одержали сім'ї активних учасників ісламської революції.
Ісламізація економіки на практиці привела до її дезорганізації. Це досить швидко зрозуміли ісламські керівники держави. З 1983 р. вони стали орієнтуватися на приватний капітал, одночасно підтримуючи державний і змішаний сектор. Багато націоналізованих підприємств знову було продано приватним власникам.
У зовнішній політиці релігійні лідери Ірану ставили за мету звільнення країни від усіх форм залежності від імперіалізму і захист національних інтересів. Ці завдання вирішувались під лозунгом: «Не Захід, не Схід, а іслам». Головними ворогами були названі наддержави: «великий сатана» - СІЛА і «малий сатана» - СРСР. Іран вийшов із військового блоку СЕНТО і вступив у рух неприєднання. Надзвичайно велика увага приділялась ідеї експорту ісламської революції. Аятолла Хомейні неодноразово виступав по радіо і телебаченню із закликами до народів мусульманських країн скинути своїх правителів і встановити режим, подібний до іранського. У 1987 р. він написав політичний заповіт, в якому, зокрема, сказано: «У цей період, коли'мусульманський світ пригноблюється США і СРСР, їх прибічниками, вкрай необхідно їх викрити, протистояти їм, вселяти відразу до їх мети... Ісламська революція вкоротила руки експлуататорам, це була воля Аллаха - звільнити країну від тих, хто намагається тримати її в темноті, безправності, байдужості молодого покоління Шляхом введення шкідливої культури і звичок». Прокляття були накладеш на короля Йорданії Хусейна, короля Марокко Хасана II, президента Єгипту' 'X. Мубарака, всю королівську
183
династію Саудівської Аравії і короля Фахда особисто. Ворогами ісламу окремо названі СІЛА, Ізраїль, Ірак. Така політика на практиці привела до конфронтації з усім світом. Іран опинився в міжнародній ізоляції і зазнав величезних економічних збитків через втрату важливих ринків продажу нафти.
У 1980-1988 роках основною подією в житті Ірану стала війна з Іраком, її причинами були невирішені територіальні проблеми, ідеологічні і політичні взаємні претензії, які обидві держави намагалися розв'язати збройним шляхом. Війна не принесла перемоги жодній із сторін, але буквально розорила Іран і Ірак. За оцінками експертів, загальна сума матеріальних збитків Ірану становить 300 млрд. дол., причому особливо постраждали нафтовидобувні райони. Щорічно на війну витрачалося 14 млрд. дол., а загальна сума тільки прямих воєнних витрат перевищила 100 млрд. дол. Надзвичайно .зросла зовнішня заборгованість і
скоротились валютні резерви.
За час перебування ісламського духівництва при владі економічна ситуація в країні різко погіршилась, валовий національний продукт скоротився на 11%. Життєвий рівень населення, за неофіційними даними, знизився вдвоє (доход на душу населення
становить 1 500 дол.).
Після смерті аятолли Хомейні (1989) релігійно-політичне
керівництво Ірану змушене пристосовувати норми ісламу до сучасного життя. Ісламський режим почав поступовий відхід від жорстких ідеологічних догм, виступив за поліпшення відносин з рядом держав, за відновлення свого становища в міжнародній торгівлі нафтою і у світовій економіці.
ТУРЕЧЧИНА