 |
|
Які довгострокові та короткострокові завдання стоять перед підприємством?
Взагалі кажучи, модель – це „спонукання” до відкриття нових способів покращення комерційної діяльності підприємства, взагалі та логістичного ланцюга постачань підприємства, зокрема.
Слід зазначити, що моделювання є потужним аналітичним інструментом, але погано розроблені моделі, що включають недостовірні дані або неточні припущення про взаємозв’язок змінних можуть привести до прийняття не оптимальних, або навіть „руйнівних” рішень щодо комерційної діяльності підприємств. Тому процес збору, організації, перевірки та оновлення інформації для прийняття рішення в ланцюгу постачань – основа будь-якої моделі та є дуже трудомістким процесом для будь-якого проекту розвитку підприємства.
Нижче приведено перелік „НЕ...”, що заважають моделювати логістичний ланцюга постачань та управління ним за для досягнення цілі підприємством:
Не рахуйте моделювання інструментом дослідження.
Не копіюйте моделі інших підприємств – кожні підприємство та ситуація є унікальними самі по собі.
Не моделюйте без чіткого визначення цілі комерційної діяльності конкретного підприємства.
Не моделюйте, не маючи в своєму розпорядженні достатньої статистичної інформації чи даних.
Не ігноруйте вплив випадковості.
Не ігноруйте час простою.
Не включайте у вихідні дані випадкові результати.
Не приймайте нелогічних припущень.
9. Не пробуйте підтосувати питання до отриманих результатів.
Не вірте в те, що модель сама по собі може компенсувати недостатній чи слабкий підбір інформації чи даних.
Достовірність моделювання забезпечується максимальним наближенням моделі до реальності. Такі фактори, як наявність певного виду транспортного засобу, транспортні витрати, місцерозташування постачальників, товарних складів, споживачів, виробничих центрів, вимоги споживачів до рівня обслуговування повинні точно відображатися в моделі, що створюється.
В загальному, модель логістичного ланцюга постачань передбачає різноманітність рішень типу „Так-Ні”, зокрема рішень відносно об’Єктів та їх функціональних дій. Ці рішення, на нашу думку, повинні включати відповіді на наступні запитання:
Які існуючі об’єкти повинні залишатися відкритими?
Які існуючі об’єкти повинні бути розширені?
Які існуючі об’єкти повинні бути закриті?
Які нові об’єкти повинні бути відкриті?
З якою пропускною здатністю повинні бути відкриті нові об’єкти?
Що є місією кожного об’єкту?
Яке обладнання необхідне в кожному об’єкті для виконання його місії?
Які об’єкти призначені для кожного клієнта?
Які об’єкти призначені для кожного ринку?
Які постачальники будуть працювати з кожним об’ктом?
Головна перевага моделювання в тому, що воно дозволяє підприємству при відносно невеликих затратах протестувати виконання пропонованих змін. До того ж, при підготовці великих змін в ланцюгу постачань, моделювання дозволяє підприємству уникнути можливого протесту суспільства, наслідки якого проявляються в погіршенні якості обслуговування споживачів або в збільшенні експлуатаційних витрат.
Моделювання логістичного ланцюга постачань підприємства потрібне керівництву для формування ефективних планів комерційної діяльності підприємства з усього розмаїття інформації, яка є у них. Проте, на практиці, вони отримують проблеми щодо обробки цієї інформації: