Главная | Обратная связь

Тема 9. Культура Росії першої половини XIX ст.

Перша половина XIX ст. – важливий етап в розвитку російської культури. У цей період чітко визначилися її характерні риси: гуманістична спрямованість та причетність до суспільного життя. В історико-культурному процесі першої половини XIX ст. визначилося розщеплення культурного потоку. На початку століття єдиним суб'єктом творчості і практично єдиним споживачем культурних цінностей було дворянство. Для першої третини XIX ст. характерне утворення двох напрямків у дворянській культурі: офіційно-дворянського (що затверджував цінності, які відповідали інтересам самодержавства) і дворянсько-опозиційного (що осмислював ідеали і цінності перетворення відносин між державою, суспільством і особистістю). У другій третині XIX ст. до культурного життя залучаються нові суспільні прошарки – різночинці. З'являється новий суб'єкт культури – різночинна інтелігенція, розширяється коло споживачів культурних цінностей.

У цей період успішно розвивалися як природні, так і гуманітарні науки. Найважливішими науковими центрами стали (крім Академії наук) університети і наукові товариства (Географічне, Математичне, Мінералогічне, Історії і старожитностей Російських тощо). Переворот у наукових уявленнях про природу простору вчинив професор Казанського університету М. Лобачевській, який в 1826 р. відкрив нову геометричну систему – неєвклідову геометрію. Значний внесок у розвиток математики зробив професор Петербурзького університету П. Чебишев. Академіки М. Остроградський і В. Буняковський зробили крупні відкриття у галузі інтегральних обчислень і математичній фізиці. Світової популярності набула діяльність астрономів М. Павлова, Д. Перевозщикова. В. Струве заснував Пулковську обсерваторію під Петербургом, яку стали називати “астрономічною столицею світу”. П. Шилінг сконструював першу лінію електромагнітного телеграфу. Е. Ленц в 1842 р. обґрунтував закон теплової дії електричного струму (закон Джоуля-Ленца). Б. Якобі успішно працював над створенням електродвигунів і основ гальванотехніки, сконструювавши біля 10 типів телеграфних апаратів, у тому числі і перший літеродрукувальний. В розвиток органічної і фізичної хімії внесли вагомий доробок дослідники М. Зінін, О. Бутлеров, М. Бекетов. Величезний стрибок у розвитку медицини пов'язаний з діяльністю М. Пирогова.

У 1803-1806 рр. Ю. Лисянський та І. Крузенштерн здійснили перше російське навколосвітнє плавання, під час якого було відкрито багато нових островів в Тихому і Льодовитому океанах. На кораблях “Восток” і “Мирный” під командуванням Ф. Беллінсгаузена і М. Лазарева в 1819-1821 рр. була здійснена експедиція до Південного полюсу: відкрита Антарктида і низка островів. Морські експедиції О. Коцебу, В. Головніна, Ф. Літке, Ф. Врангеля, Ф. Матюшкіна в 1820-1828 рр. в Льодовитому і Тихому океанах встановили точні контури берегів Північної Азії та Америки.

У розвиток історичної науки величезний внесок зробили М. Карамзін, М. Польовий, М. Погодін, Т. Грановський та інші вчені.

Провідну роль у російській культурі взяла на себе література. Динамізм літературного процесу першої половини XIX ст. виявився в стрімкій зміні художніх стилів і напрямків: класицизму, сентименталізму, романтизму і реалізму. В основі класицизму лежали принципи нормативної просвітницької ідеології: цивільний обов'язок, суспільне служіння, підкорення особистих інтересів громадським. Відомим поетом класицизму на рубежі віків був Г. Державін. У його творчості найбільш яскраво виявилися національні особливості стилю: тісний зв'язок з просвітництвом, демократизація поетичного слова. Одночасно з класицизмом співіснував сентименталізм, визнаним діячем якого був М. Карамзін. Героєм художніх творів сентименталістів стала проста людина з власним світом почуттів і переживань, здатністю любити і страждати. На початку століття зародився і набув поширення романтизм. У цьому стилі отримала нове звучання ідея вільної особистості, незалежної і гордої. Поетами-романтиками були В. Жуковський, декабристи К. Рилєєв, В. Кюхельбекер та інші.

У 30-і роки XIX ст. в російській культурі настала ера реалізму, течії надзвичайно широкої, складної, часом суперечливої. Найяскравіші поети і письменники епохи випробували на собі вплив всіх стилів, опановуючи нові жанри і жанрові різновиди. Це повною мірою відноситься до творчості О. Пушкіна і М. Лермонтова.

Розвиток архітектури і скульптури в Росії проходив у руслі усього художнього процесу. У першій третині XIX ст. міцні позиції в них мав класицизм, точніше його остання стадія – ампір. Визнаними майстрами класицизму в архітектурі були О. Бове, А. Вороніхин В. Стасов. Найвідомішим архітектором класицизму був К. Россі. За його проектами був побудований комплекс Головного штабу і міністерств на Палацовій площі, Александрінський театр, Михайлівський палац, нові будівлі Сенату і Синоду, що завершили планування Сенатської площі в Петербурзі. Для архітектурних споруд К. Россі характерна класична суворість в поєднанні з парадністю і легкістю. Ведучими скульпторами класицизму стали І. Мартос, Б. Орловський.

З кінця 30-х рр. XIX ст. почався новий період в розвитку архітектури і скульптури, що отримав назву “еклектика”, головним принципом якої було запозичення елементів архітектурних стилів минулих епох. Майстрами еклектики в архітектурі були О. Монферран, О. Брюллов, К. Тон та інші; в скульптурі – П. Клодт.

У історії російського живопису класицизм (академізм) був менш плідний. Його центром стала Петербурзька Академія мистецтв. Більш органічними були творчі позиції романтизму. Романтичний ідеал був втілений у творчості портретиста О. Кипренського, пейзажиста С. Щедріна і інших майстрів живопису. Взаємопроникнення класицизму і романтизму знайшло відображення в творчості К. Брюллова. Яскравим проявом критичного реалізму в живопису стали жанрові картини П. Федотова.

Студентам доцільно познайомитися з особливостями творчості діячів культури першої половини XIX ст., знати їх основні твори.

Для всебічного вивчення проблеми студентам необхідно уяснити:

1. Закономірності і особливості розвитку російської культури першої половини XIX ст. Розвиток науки і техніки в країні, основні досягнення російської науки в області математики, фізики, хімії, біології, медицини, географії, історії.

2. Становлення стилів в художній культурі першої половини XIX ст.: класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм.

3. Розвиток російської літератури в першій половині XIX ст. “Золотий вік” поезії: О. Пушкін, О. Грибоєдов, М. Лермонтов. Майстри художньої прози: І. Гончаров, М. Гоголь, І. Тургенєв, О. Островський.

4. Апогей і занепад стилю класицизм в російської архітектурі, його видатні майстри: О. Бове, О. Григор’єв, А. Вороніхін, А. Захаров. Творчість К. Россі. Становлення еклектики в архітектурі: К. Тон, О. Монферран, О. Брюллов, А. Штакеншнейдер.

5. Творчість відомих скульпторів першої половини XIX ст.: І. Мартос, Б. Орловський, М. Піменов, П. Клодт.

6. Живопис першої половини XIX ст. Творчість К. Брюллова, О. Кіпренського, В. Тропініна, О. Венеціанова, О. Іванова, П. Федотова.

7. Російський театр і музика. О.І. Глинка – засновник російської класичної музики.

8. Розвиток культури народів Російської імперії.