 |
|
Надання медичної допомоги дітям, хворим на підгострий тиреоїдит
Визначення: Підгострий тиреоїдит - запальне захворювання щитовидної залози, що проявляється синдромом тиреотоксикозу, а також локальною та загальною інфекційно-запальною симптоматикою.
Синоніми: підгострий гранульоматозний тиреоїдит, тиреоїдит де Кервена.
Формулювання діагнозу: Підгострий тиреоїдит, тиреотоксикоз.
Критерії діагностики
1. Клінічні
a. Анамнез
- зв'язок з перенесеною 1 - 2 тижня тому вірусною інфекцією
b. Клініка:
- біль в проекції щитоподібної залози з іррадіацією в шию, вухо, нижню щелепу, потилицю, біль при ковтанні, можлива дисфагія;
- помірне збільшення щитоподібної залози, частіше асиметричне, тканина залози щільна, болюча при пальпації;
- підвищення температури тіла, частіше до субфебрильних цифр;
- клінічні ознаки тиреотоксикозу легкого або середнього ступеня (слабкість, відчуття серцебиття, пітливість, емоційна лабільність, тахікардія тощо). Тиреотоксикоз носить транзиторний, деструктивний характер і триває зазвичай протягом перших 1 - 4 тижнів;
- надалі, протягом 2 - 9 місяців, можлива зміна тиреоїдної функції: від легкого гіпотиреозу, до еутиреозу;
- можуть виникати рецидиви тиреоїдиту протягом 3 - 6 міс. зі зміною локалізації больового синдрому.
2. Параклінічні:
a. Обов'язкові:
- підвищення ШОЭ, при відсутності або помірно вираженому нейтрофільному лейкоцитозі або лімфоцитозі;
- при УЗД щитоподібної залози - ділянки зниженої ехогенності без чітких меж, що змінюються у розмірах, та локалізації при повторних дослідженнях;
- у стадії транзиторного тиреотоксикозу: рівень ТТГ помірно знижений, вТ і вТ - підвищені. 3 4b. Додаткові
- підвищення рівня альфа-2-глобуліна
- підвищення рівня фібріногена
99m - при сцинтіграфії щитоподібної залози Tc - зниження накопичення радіофарм препарату залозою.Диференційна діагностика - див. протокол лікування гострого тиреоїдиту
Лікування
- При легкому перебігу хвороби - нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), наприклад, аспірин 65 мг/кг/добу кожні 6 годин, індометацин, ібупрофен тощо.
- Глюкокортикоїди (у гострій фазі хвороби і при неефективності НПЗП), наприклад, преднізолон - 1 мг/кг/добу з поступовим повільним зниженням дози по 5 мг кожні 10 днів до підтримуючої (2,5 - 5 мг/добу).
- Тривалість лікування 1 - 1,5 - іноді 3 місяці.
- У разі наявності симптомів тиреотоксикозу - бета-адерноблокатори. Тиреостатичні препарати не призначаються, оскільки тиреотоксикоз є транзиторним.
- У разі рецидивуючого перебігу тиреоїдиту і за наявності противірусних антитіл - противірусні препарати.
Покази до госпіталізації в ендокринологічне відділення:
Гострий період хвороби
Контроль ефективності лікування:
- Одужання: Відсутність симптомів хвороби, нормалізація формули крові, ШОЕ, даних УЗД,
- відсутність рецидиву хвороби
Результат захворювання:
- Як правило, видужання.
- Можливий рецидив захворювання.
- Первинний набутий стійкий гіпотиреоз (при значній деструкції щитоподібної залози).
- Спонтанна ремісія протягом 6 міс. - у 2/3 випадків, навіть у разі відсутності лікування.
Профілактика: Санація первинних вогнищ інфекції.
Диспансерне спостереження:
| Дослідження, спеціаліст | Частота | Диспансерний нагляд |
| Ендокринолог | 1 раз на 3 дні, після одужання 1 р. на 2 - 3 міс. | Через 1 рік після повного клінічного одужання - зняття з обліку |
| Педіатр (сімейний лікар) | По потребі | |
| Аналіз крові | 1 раз в 7 днів, при покращанні - 1 раз на міс. | |
| УЗД щитоподібної залози | 1 р. на тиждень та по показанням | |
| Консультація хірурга | По показанням | |
| ТТГ | 1 раз на 6 міс. | |
| Пункційна біопсія ЩЗ | По показанням |
| Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню | Р.О.Моісеєнко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
27.04.2006 N 254
ПРОТОКОЛ