 |
|
Методика обстеження печінки (в т.ч. розміри по Курлову) і селезінки.
Пальпація нижнього краю печінки проводиться по правій серединно-ключичній лінії майже перпендикулярно на 3-5 см, іноді 7-8 см, нижче правої реберної дуги. Права рука опускається вглиб черевної порожнини, і проводяться повторні рухи знизу вверх, зсередини назовні, переміщуючи руку все ближче до краю реберної дуги до відчуття краю печінки. Пальпаторно визначають наступні критерії: місце розташування нижнього краю печінки( у дітей до 5-7 р. на 1-2 см нижче краю правої реберної дуги, після 7 років – на рівні реберної дуги), його форму (гострий, заокруглений), консистенцію (м’який, твердий, еластичний), характер (рівний, нерівний).
Розміри печінки, рівномірність збільшення її визначають за ординатами Курлова. Печінку вимірюють по правій середньо-ключичній лінії: від верхнього краю печінкової тупості до нижнього краю печінки, який визначають пальпацією (перша ордината). Так само знаходить і другу ординату – розмір печінки по стернальній (серединній) лінії: верхню межу умовно визначають по лінії, продовженій від верхнього краю печінкової тупості, визначеній по середньо-ключичній лінії, до пересічення із стернальною лінією. Третю ординату визначають по лівій реберній дузі від тієї ж верхньої точки до початку приглушення при легкій перкусії знизу за ходом реберної дуги. В нормі розміри за ординатами Курлова в середньому становлять, відповідно 9-10×8-9×7-8 см.
Пальпація селезінки проводиться у горизонтальному пложенні хворого із зігнутою лівою нижньою кінцівкою у колінному та тазостегновому суглобах. Будучи справа від дитини, ліву руку кладуть на рівні 7-10 ребер по лівих пахових лініях. Правою рукою, направивши дещо зігнуті пальці приблизно під прямим кутом до середини лівого підребір’я проводять пальпацію знизу доверху (починаючи приблизно на 3-4 см нижче лівої реберної дуги), зсередини дозовні в пошуках нижнього полюса селезінки. Оцінюють: на скільки сантиметрів нижче лівої реберної дуги знаходиться нижній край полюса, форму полюса, консистенцію, стан поверхні, болючість, рухливість.
Перкусію селезінки розпочинають по лівій середній паховій лінії – встановлюється поперечник селезінки: проводиться перкусія приблизно з 5-6 ребра зверху донизу від ясного легеневого звуку до притуплення (в нормі верхній край – на рівні 9 ребра). Після цього виконується аналогічна перкусія знизу від рівня талії доверху від коробкового звуку до притуплення (в нормі нижній край – на рівні 11 ребра). Після цього, приблизно на рівні середньої лінії поперечника селезінки визначається її довжина. Перпендикулярно до реберної дуги перкутуємо в латеральному напрямі, починаючи від задньої пахової лінії від ясного легеневого звуку до притуплення. Дальше паралельно зовнішньому краю прямого м’яза живота, біля краю реберної дуги перкутують в латеральному напрямку до притуплення. Середні розміри селезінки (поперечник/довжина)=3/4 см – 5/6 см.