Здавалка
Главная | Обратная связь

Виявлення симптомів гострої печінкової недостатності.



Гостра печінкова недостатність (ГПН) – комплексний клініко-патогенетичний синдром, зумовлений гострим порушенням функцій печінки, з характерними енцефалопатією та геморагічними проявами.

У хворих виникають складні порушення кислотно-лужної рівноваги: метаболічний алкалоз (внаслідок гіпокаліємії) посилюється респіраторним алкалозом (гіпокапнія внаслідок гіпервентиляції через подразнення аміаком дихального центру), що поєднується із внутрішьопечінковим метаболічним ацидозом.

Геморагічний синдром, анорексія, тахікардія, субфебрилітет на фоні зменшення розмірів печінки є ключовими ознаками катастрофи, що наближається. Порушення свідомості як результат енцефалопатії свідчить про розвиток коми. Для її верифікації використовують електроенцефалографію.

Порушення функцій ЦНС більшість авторів визначають як печінкова прекома та кома. Ці стадії характеризуються наступними проявами.

Прекома І (фаза передвісників, ступорозна стадія). Свідомість змінена - часткова притомність, короткочасні випадіння пам’яті, виражена астенія, емоційна лабільність (ейфорія, що змінюється апатією, туга, відчуття приреченості, яскраві кошмарні сни), адинамія, загальмованість, інверсія сну (вночі безсоння, а спить удень), частково дезорієнтований, вегетативні розлади (головокружіння, “мушки “перед очима, шум у вухах, гикавка, позіхання, умлівання, підвищена пітливість), порушення координації рухів. Позитивні проби на порушення психологічного стану: зміна почерку; не може викласти на поверхні стола із сірничків “хатку”, не може здійснити зворотній рахунок від 100 до 90 чи від 10 до 1-го тощо). Тремор кінцівок виражений незначно.

Прекома ІІ (фаза загрозливої коми, сопорозна стадія). Свідомість порушена: часткова непритомність, повторні короткочасні випадіння пам’яті, постійна сонливість, при пробудженні пацієнт дезорієнтований, здійснює стереотипічні висловлювання та рухи. Періодичні судоми, знижуються сухожилкові рефлекси та реакція зіниць. Часом виникає фаза гострого психомоторного збудження (“печінковий” делірій). Тремор чітко виражений - хлопаючий.

Кома І (неглибока кома). Свідомість відсутня - непритомний. Нервово-психічний стан: неглибока кома зі збереженням реакції на сильні подразники (больові рефлекси, корнеальний), ригідність кінцівок, судоми, мідріаз, “плаваючі” очні яблука, патологічні рефлекси, атонія кишечника, розлади сечопуску.

Кома ІІ (глибока кома). Свідомість відсутня - непритомний. Нервово-психічний стан: глибока кома з арефлексією та повною втратою реакції на будь-які подразнення. Виражені зміни на електроенцефалограмі аж до “ізоелектричного мовчання”.

Енцефалопатія є лише одним з ведучих проявів ГПН. На її фоні виникає геморагічний синдром, інколи з масивними шлунково-кишковими кровотечами та геморагічним шоком. Разом із настанням непритомності розвивається набряк-набухання головного мозку з менінгеальними симптомами, гіперемією та пітливістю обличчя, а в термінальній фазі з’являються судоми, прогресуючі розлади дихання та різкі коливання АТ як прояви вклинення мигдаликів мозку в великий потиличний отвір.

Серед біохімічних функціональних проб печінки, які свідчать про катастрофічну печінково-клітинну недостатність, є показники гемостазу: падіння протромбінового індексу, подовження часу рекальцифікації та часу згортання крові, зниження толерантності плазми до гепарину, зменшення вмісту фібриногену.

Показником критичного порушення функції печінки є зменшення вмісту холестерину в сироватці крові нижче 2,6 ммоль/л.

 

№11. Оцінити стан товстого кишечника під час пальпації і аускультації.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.