 |
|
Тема 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ
1. Суть та характеристика господарського обліку, його виникнення і розвиток
2. Вимоги які ставляться до господарського обліку
3. Вимірники, що використовуються в обліку
4. Види господарського обліку, їх особливості
1. Господарський облік – це кількісне відображення і якісна характеристика процесів господарської діяльності з метою контролю і управління ними. Періоди становлення і розвитку господарського обліку відповідають суспільно-економічним формаціям:
- зародження господарського обліку в первинно-общинному ладі;
- господарський облік за рабовласництва;
- господарський облік доби феодалізму;
- господарський облік капіталістичних країн;
- соціалістичний облік;
- Облік в незалежній Україні.
Термін „бухгалтер” вперше запроваджений в римській імперії імператором Макситіменом 1499 р. і означала особу яка держить книгу. Перша наукова праця по бухгалтерському обліку „трактат про рахунки і записи” видана в 1494 р. в Венеції італійським вченим Лукою Пачолі.
Кожному хто бажав вдало торгувати Лука Пачолі рекомендував дотримуватись 3-х умов:
1. Постійно мати готівку та інші цінності.
2. Уміти правильно та швидко лічити.
3. Тримати свої розрахунки в належному порядку, щоб можна було без затримки знайти потрібні дані щодо боржників і власних зобов”язань.
Лука Пачолі вперше:
А) теоретично обгрунтував подвійний запис та визначив суть понять „дебет” і „кредит”, хоч сам він цими термінами не користувався.
Б) створив персоніфіковану модель обліку і тим самим забезпечив можливість його правового забезпечення;
В) сформулював головні засади бухгалтерського обліку як самостійної галузі науки;
Г) поширив систему бухгалтерського обліку на все господарське життя, необмежуючись діяльністю окремого підприємства;
Д) запровадив облік, головні принципи моделювання;
Е) об”єднав у одне ціле подвійний запис і окремі поточні рахунки.
Важливим нормативно- правовим документом, який регламентує питання організації та ведення бухгалтерського обліку є закон „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, який схвалений ВРУ 16.07.1999 р. і який набрав чинності з 01.01.2000 р.
2. Показники бухгалтерського обліку повинні відповідати наступним вимогам:
1. Порівнюваність показників обліку з показниками плану.
2. Своєчасність.
3. Точність і об”єктивність.
4. Повнота, ясність і доступність.
5. Економічність і раціональність.
3. Для відображення всіх господарських засобів і процесів на підприємствах, їхніх кількісних і якісних характеристик в бухгалтерському обліку застосовують 3 види вимірників:
1. Натуральні.
2. Трудові.
3. Грошові (вартісні).
4. Для відображення діяльності підприємств, організацій та установ з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю, використовують три види господарського обліку:
1. Оперативний (оперативно-технічний)ю.
2. Статистичний.
3. Бухгалтерський.
Оперативно-технічний облік використовується для спостереження і контролю за окремими процесами і операціями на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними в міру їх здійснення. За допомогою даного обліку здійснюють контроль за виконанням договорів поставки товарно-матеріальних цінностей, використання робочого часу за випуском та реалізацією продукції та інших об”єктів.
Особливістю даного обліку є оперативність отримання інформації. При даному обліку використовують всі види вимірників, але, так як він в більшості відображає однорідні операції, в ньому переважно використовуються натуральні і трудові вимірники.
Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища і процеси, не тільки матеріального виробництв, а і інші соціально-економічні явища, такі як охорона здоров”я, рівень доброботу, чисельність і склад населення, освіта і ін.
В бухгалтерському обліку господарські операції відображаються систематично і послідовно в міру їх здійснення, цим самим забезпечується суцільне і безперервне спостереження і контроль за господарською діяльністю. Особливою умовою відображення господарських операцій по бухгалтерському обліку є їх документальне обгрунтування, завдяки чому показники обліку набувають доказового та юридичного значення.
Виходячи з міжнародного досвіду бухгалтерський облік поділяється на 2 види:
- фінансовий
- управлінський
Фінансовий облік – це офіційний облік, який підприємства ведуть відповідно до їхньої облікової політики та чинних інструкцій, положень та вказівок уряду, міністерства фінансів, економіки і держкомітету статистики.
На підставі даних фінансового обліку складається офіційна бухгалтерська звітність, яка використовується внутрішніми споживачами та зовнішніми користувачами.
На відміну від фінансового обліку, управлінський облік призначено для накопичення інформації для внутрішніх потреб, тому часто його називають внутрішнім обліком.
Особливістю управлінського обліку є те, що його підприємства ведуть за власною методикою, яка не регламентується будь-якими інструкціями. В більшості випадків – це процеси та операції, які пов”язані з обліком витрат на виробництво і формуванням собівартості продукції.
Всі три види обліку: оперативний, бухгалтерський і статистичний дійсно взаємопов”язані між собою, доповнюють один одного і утворюють єдину систему народно-господарського обліку.
Правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в банках встановлюються НБУ, а в бюджетних установах – державним казначейством України.
Завданнями бухгалтерського обліку є:
а) забезпечення контролю за виконанням зобов”язань, наявністю та рухом майна, використання матеріальних і фінансових ресурсів;
б) своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення та мобілізації внутрішньо-господарських ресурсів;
в) формування повної достовірної інформації про господарські процеси і результатами діяльності підприємства.
В умовах ринкових відносин облік виконує три основні функції:
1. Інформаційну, тобто відображає фактичний стан господарської діяльності підприємств.
2. Контрольну, тобто забезпечує контроль за виконанням планових завдань, збереженням і раціональним використанням господарських засобів.
3. Управлінську, тобто забезпечує економічною інформацією для прийняття обгрунтованих управлінських рішень та активного впливу на підвищення ефективності господарської діяльності підприємств.