 |
|
Тема 9. Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку
1. Інвентаризація та її види.
2. Порядок проведення і оформлення результатів інвентаризації.
3. Виявлення результатів інвентаризації і відображення їх в обліку.
1. Важливими вимогами, які ставляться до обліку, є точність, об’єктивність, достовірність його показників, а також повна їх відповідність дійсності. Основним способом спостереження за станом і рухом господарських засобів є документація. Проте документація не завжди може охопити всі господарські явища в момент їх здійснення. Оформляють такі явища не тоді, коли вони відбуваються, а лише в разі їх виявлення.
Виявити не оформлені обліковими документами явища дає змогу інвентаризація як необхідне доповнення документації.
Інвентаризація – це спосіб виявлення та обліку тих господарських активів і джерел їх утворення (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку.
Основними завданнями інвентаризації є:
1. виявлення фактичної наявності виробничих ресурсів і товароматеріальних цінностей в натурі.
2. виявлення частково або повністю непридатного для використання чи застарілого майна і товароматеріальних цінностей та нематеріальних активів, які не використовуються.
3. встановлення нестачі чи лишку цінностей і коштів шляхом порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.
4. перевірка дотримання умов та порядку зберігання матеріальних і грошових цінностей і отримання та експлуатації основних засобів.
5. перевірка реальної вартості зарахованої на баланс майна.
Види інвентаризації:
Залежно від повноти охоплення перевіркою активів господарства і джерел їх утворення розрізняють повну і часткову інвентаризації. Повна – це інвентаризація, яка охоплює всі без винятку активи і зобов”язання підприємства. Вона проводиться в установлені положенням строки, як правило, один раз на рік перед складанням річного звіту і має на меті забезпечити реальність відображення в бухгалтерському балансі залишків матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, коштів і розрахунків. Повна інвентаризація може бути проведена при ревізії фінансово-господарської діяльності, на вимогу органів (фінансових, слідчих).
Часткова – це інвентаризація, яка охоплює окремі види засобів або проводиться окремо матеріально-відповідальної особи. Вона повинна проводитися кілька разів протягом року для забезпечення точності звітних даних, посилення боротьби із зловживанням і зміцнення фінансової дисципліни.
За характером проведення інвентаризація поділяється на планову і позапланову. Планову інвентаризацію проводять за складеним заздалегідь планом згідно з прийнятим графіком. Вона проводиться в тих випадках, коли інвентаризація окремих об’єктів обліку відповідно до положення про інвентаризацію проводиться кілька разів на рік і за строками не збігається з повною інвентаризацією.
Позапланову інвентаризацію проводять за розпорядженням керівника господарства або органів за підпорядкуванням, за вимогою ревізора, слідчих органів, а також у разі зміни матеріально-відповідальних осіб.
За частотою проведення поділяється на періодичну і разову. За охопленням матеріально-відповідальними особами інвентаризація поділяється на індивідуальну і наскрізну. Індивідуальна – це перевірка певного виду майна однієї матеріально-відповідальної особи. Наскрізна – це перевірка конкретних видів майна усіх матеріально-відповідальних осіб даного підприємства.
За способом проведення поділяється на суцільну і несуцільну. При суцільній здійснюється перевірка всіх без винятку цінностей, які рахуються за певною матеріально-відповідальною особою. Несуцільна – охоплює перевіркою лише деякі цінності у певної матеріальною відповідальної особи.
2. Проведення інвентаризації є обов’язковою :
1. При передачі майна державного підприємства в оренду, при приватизації майна цього підприємства, при перетворенні даного підприємства в акціонерне підприємство та інших змін.
2. У випадку заміни матеріально-відповідальних осіб. Інвентаризація поводиться на день прийому передачі справ.
3. При виявленні фактів крадіжок або зловживань та псування цінностей інвентаризація проводиться негайно після встановлення таких фактів.
4. На вимогу судово-слідчих органів.
5. У випадках пожежі, стихійного лиха, техногенних аварій.
6. У випадках ліквідації підприємства.
7. При переоцінці майна.
8. При зміні керівника підприємства.
9. Перед складанням річного звіту.
Відповідальність за організацію інвентаризаційної правильності і своєчасності її проведення несе керівник підприємства. Підприємствам АПК рекомендується створювати постійно-діючі інвентаризаційні комісії в складі керівника підприємства або його заступника, головного бухгалтера або керівника обліково-фінансової групи і керівників структурних підрозділів. Для безпосереднього проведення інвентаризації створюються робочі комісії в складі представника керівника підприємства, галузевих спеціалістів і представників громадськості. Дані інвентаризації з кожного виду цінностей записуються в інвентарні описи окремо за місцем знаходження цінностей і особами, відповідальними за їх зберігання. Таким чином, після проведення інвентаризації в даному документі по кожному виду ТМЦ є два показники:
-дані бухгалтерського обліку;
- фактична наявність.
Це дозволяє порівняти дані показники і визначити відхилення облікових даних від фактичних.
Інвентаризаційні описи складаються в 2-ох примірниках, але при зміні матеріально-відповідальних осіб їх складають в 3-х примірниках. Описи підписуються головою та всіма членами інвентаризаційної комісії, а матеріально відповідальні особи пишуть на кожному описі розписку про підтвердження даних цінностей на її зберігання.
Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцями її зберігання в присутності матеріально-відповідальних осіб. Дані інвентаризації кожного виду цінностей заносять в інвентарний опис, один примірник якого залишається у відповідальної особи, а другий передається в бухгалтерію.
При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки, ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються. При виявленні нестачі або лишків грошей в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлений залишок коштів не виправданий прибутковими касовими ордерами вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства, а виявлена нестача коштів підлягає стягненню у касира.
Висновки. Пропозиції і рішення інвентаризаційних комісій оформляються спеціальним протоколом, який затверджує керівник підприємства.
3. Для визначення результатів проведеної інвентаризації складаються порівняльні відомості, в яких порівнюють фактичну наявність цінностей, відображену в інвентаризаційних описах з обліковими даними. Залишки матеріальних цінностей в облікових даних повинні бути виведені на дату інвентаризації. У результаті зіставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені нижченаведені факти:
А) фактичний і бухгалтерський залишки збігаються;
Б) фактичний залишок менше облікового – має місце нестача матеріальних цінностей;
В) фактичний залишок більше бухгалтерського облікового – надлишок.
Нестачі матеріальних цінностей можуть бути в межах і понад норми природних втрат. Нестачі в межах норм природних втрат списуються за рахунок підприємства, а понад норму природних втрат списуються за рахунок винних осіб, якщо такі виявлені, а у всіх інших випадках списуються на фінансові результати підприємства. Остаточні рішення про списання недостачі приймає власник або керівник підприємства.
Після закінчення інвентаризаційних робіт комісія передає до центральної діючої постійної комісії всю документацію і протоколи. Всі ці документи повинні зберігатися 3 роки.
Протокол інвентаризації комісії повинен бути розглянутий і затверджений керівником підприємства в 5-ти денний термін. Остаточну причину невідповідності фактичної наявності майна бухгалтерськими даними встановлює лише адміністрація. Результати інвентаризації відображають в обліку в такому порядку:
1. При виявленні лишок матеріальних цінностей або грошових коштів в касі їх оприбутковують і зараховують на доходи підприємства такою кореспонденцією: Дт-20 „Сировина і матеріали” або Дт-30 „Каса” і Кт-74 „Інші доходи”.
2. Нестача матеріальних цінностей виявлена при інвентаризації виявлена при інвентаризації незалежно від причин виникнення оформляється записом: Дт-947”Нестачі і втрати від псування цінностей” і Кт-201 „Сировина і матеріали”.
На вартість нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню винними особами в бухгалтерському обліку роблять запис: Дт-375 „Розрахунки за відшкодування завданих збитків” і Кт-716 „Відшкодування раніше списаних активів”.
Сума відшкодованого збитку оформляється записом: Дт-30 „Каса” і Кт-375 „Розрахунки за відшкодування завданих збитків”.
Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в десятиденний термін, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактичною наявністю господарських засобів і станом розрахункових відносин.