 |
|
УКРАЇНОЗНАВСТВО В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ЕТНОПЕДАГОГІКИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ
ВСТУП
З 24 серпня 1991 року на карті світу з’явилася нова держава – Україна. Та хіба можна сказати, що це нова країна? Формально, підписанням Акту проголошення незалежності України почалася нова віха історії України сучасної. Та насправді Україна – це країна з меганасиченою, складною, цікавою та захопливою історією. Це країна з багатою, родючою землею, на якій живуть доброзичливі та щирі люди. Це країна, знання про яку обєднано в окрему науку – українознавство.
Етнос, природа, мова, культура, історія, нація, держава, міжнародні відносини – ось основні поняття, які об’єднає в собі українознавство. Сам термін «українознавство» зявився ще в кінці XIX століття, а поширення він набув уже в минулому столітті завдяки Михайлові Грушевському, який під ним узагальнював усі дисципліни про український народ та Україну. Розширення поняття «українознавство» набуло в роки Першої світової війни та повоєнні роки в період української революції. Та з настанням сталінського режиму, коли все українське пригнічувалося та гнобилося, слово «українознавство» опинилося під забороною. І тільки з настанням незалежності та початком розбудови української держави вдалося його відродити. Зараз українознавство є основним поняттям у вихованні дитини для батьків та вчителів. «Воно покликане плекати в школярів почуття патріотизму та любові до України, закликати до українотворення, виховувати в дитині ідеали всього доброго та людського» - говорить М. Стельмахович.
Що ж таке виховні ідеали?
Формування виховного ідеалу кожного окремого члена суспільства залежить від виховання, обставин життя і діяльності, від особливостей власного досвіду, виховних традицій і звичаїв народу. Не може бути виховного ідеалу без рідного коріння, без національного обличчя. Як правильно писав Євген Маланюк, немає культури «без генетичної лінії і без обличчя, звичайно національного... Безнаціональної культури немає».
Взагалі історія українського виховного ідеалу сягає ще часів ІІ століття, за часів існування Антського царства, яке називають першим державним об'єднанням українців. Часи Київської Русі, козацтва, а пізніше опришківства на заході та гайдамацтва в центрі України можна назвати роками, в які державність таки існувала. Але історично склалося так, що українцям постійно доводилося боротися за неї, за свою державність. Будучи постійно в боротьбі за свою незалежність, протягом усіх віків, в нас, українців вималювався основний ідеал – ідеал свободи. Крім нього можна виділити поняття ідеалу рівності, доброти, національної особистості, гідності, ідеал родини, як фундаменту усього. Також ідеали взаємодопомоги, працелюбності, потреби у здобуванні знань та умінь. На сьогодні найактуальнішим є ідеал державності, самостійності та незалежності, за яку так боролися наші предки. І от, маючи її, ми віддаємо перевагу ідеалам матеріальним та особистим інтересам, нехтуючи поняттям соборності та бажанням будувати багату сильну державу. Мирослав Стельмахович зазначає, що поглиблено вивчаючи українознавство, у дітей сформуються почуття відповідальності та суспільні інтереси, які відповідають національним рисам справжнього українця з високими ідеалами.
УКРАЇНОЗНАВСТВО В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ЕТНОПЕДАГОГІКИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ