 |
|
ТЕМА 12.«СПОНСОРУВАННЯ»
1. Спонсорування – це:
+ надання певних пільг окремим особам або організаціям і поширення інформації про це в засобах масової інформації з метою створення доброзичливого ставлення до організаторів цієї акції;
– заходи, які влаштовуються для донесення до цільової аудиторії конкретних повідомлень (прес-конференції, святкові презентації тощо);
– корисні дрібнички із зображеними на них торговими марками або торговими знаками рекламодавців, які безкоштовно вручають покупцям;
– процес сплати грошей за створення та показ рекламного звернення
фірмою, організацією чи окремою особою.
2. Маркетинг заходів зі спонсорування – це:
+ комерційна діяльність, яка відбувається у культурному та соціальному середовищі, де розроблено концепцію та впроваджено у практику благодійну діяльність;
– заходи, які влаштовуються для донесення до цільової аудиторії конкретних повідомлень (прес-конференції, святкові презентації тощо);
– корисні дрібнички із зображеними на них торговими марками або торговими знаками рекламодавців, які безкоштовно вручають покупцям;
– процес сплати грошей за створення та показ рекламного звернення
фірмою, організацією чи окремою особою.
3. Підтримка, коли кошти пропонуються в обмін на очікувану вигоду чи зиск:
– субсидії;
+ пряме спонсорство;
– позичка;
– покровительство.
4. За С. Блеком такий вид сучасної спонсорської підтримки, як пряме спонсорство – це:
+ підтримка, коли кошти пропонуються в обмін на очікувану вигоду чи зиск;
– діяльність альтруїстичного характеру, не спрямована на збільшення власного зиску;
– фінансова допомога від урядових організацій та місцевої влади;
– переказ коштів, які згодом треба повернути.
5. Спонсорство – це:
+ один із видів підприємницької діяльності, головна мета якого полягає в діях на благо як самого спонсора, так і того (або тих), хто отримує цю допомогу;
– стимулювання попиту на політичну, державну або бізнесову фізичну чи організаційну одиницю через поширення важливих відомостей про неї, які мають престижний характер, у засобах масової інформації або зі сцени;
– рекламування продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів (магазинах, супермаркетах та інших торговельних закладах);
– форма створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товар, та споживачами (покупцями) цих товарів, фактичними або потенційними.
6. Спонсорство є, зазвичай, в таких галузях:
+ спорт, культура, соціальна сфера;
– наука, благодійність, сільське господарство;
– спорт, транспорт, медицина;
– політика, спорт, транспорт.
7. Видами сучасної спонсорської підтримки є:
+ покровительство, субсидії, позичка, пряме спонсорство;
– дотації, позички, благодійна допомога;
– субсидії, дотації, акції, презентації;
– позичка, благодійність, акції, дотації.
8. За напрямом і строками проведення до спонсорства не відносять:
– довготривале спонсорство різних видів діяльності;
– короткотривале спонсорство спеціальних заходів;
– короткотривале або довготривале спонсорство соціальних заходів;
+ короткострокове спонсорство різних видів діяльності.
9. Довготривале спонсорство різних видів діяльності включає в себе:
– фінансування участі окремих команд в Олімпійських іграх, патронат проведення деяких виставок і концертів, фестивалів, бенефісів;
– спонсорство заходів з проблем екології, здоров’я , освіти;
+ спонсорство інформаційної, громадської, спортивної, культурної діяльності;
– фінансування участі в кінних змаганнях, проведення благодійних балів, проведення благодійних аукціонів та показу мод.
10. Короткотривале спонсорство спеціальних заходів включає в себе:
+ фінансування участі окремих команд в Олімпійських іграх, патронат проведення деяких виставок і концертів, фестивалів, бенефісів;
– спонсорство заходів з проблем екології, здоров’я, освіти;
– спонсорство інформаційної, громадської, спортивної, культурної діяльності;
– фінансування участі в кінних змаганнях, проведення благодійних балів, проведення благодійних аукціонів та показу мод.
11. Короткотривале або довготривале спонсорство соціальних заходів включає:
– фінансування участі окремих команд в Олімпійських іграх, патронат проведення деяких виставок і концертів, фестивалів, бенефісів;
+ спонсорство заходів з проблем екології, здоров’я , освіти;
– спонсорство інформаційної, громадської, спортивної, культурної діяльності;
– фінансування участі в кінних змаганнях, проведення благодійних балів, проведення благодійних аукціонів та показу мод.
12. За С. Блеком такий вид сучасної спонсорської підтримки як покровительство – це:
+ діяльність альтруїстичного характеру, не спрямована на збільшення власного зиску;
– фінансова допомога від урядових організацій та місцевої влади;
– переказ коштів, які згодом треба повернути;
– підтримка, коли кошти пропонуються в обмін на очікувану вигоду чи зиск.
13. До підготовчого періоду розробки кампанії зі спонсорства не включають :
– визначення прихильності підприємства до заходів зі спонсорства;
– дотримання обережності у виборі партнера;
–укладання контракту з іншою стороною;
+ проведення благодійної акції.
14. За С. Блеком такий вид сучасної спонсорської підтримки як субсидії – це:
+ фінансова допомога від урядових організацій та місцевої влади;
– діяльність альтруїстичного характеру, не спрямована на збільшення власного зиску;
– переказ коштів, які згодом треба повернути;
– підтримка, коли кошти пропонуються в обмін на очікувану вигоду чи зиск.
15. У спонсорстві фінансова допомога від урядових організацій та місцевої влади – це:
+ субсидії;
– пряме спонсорство;
– позичка;
– покровительство.
16. Для того щоб потрапити на «територію» товарної марки не потрібно:
– зрозуміти правду про товарну марку;
– узнати думку споживачів про товарну марку спонсора;
– відчути характер товарної марки;
+ окреслити «територію» товарної марки.
17. В основу розробки резюме кампанії з благочинності не входить:
– визначення цілей кампанії;
– дослідження товарних марок і ринків, на яких вони діють;
– характеристика цільової аудиторії, на яку буде спрямована кампанія зі спонсорства;
+ рівень корпоративних пожертв.
18. За С. Блеком такий вид сучасної спонсорської підтримки, як позичка – це:
+ переказ коштів, які згодом треба повернути;
– діяльність альтруїстичного характеру, не спрямована на збільшення власного зиску;
– фінансова допомога від урядових організацій та місцевої влади;
– підтримка, коли кошти пропонуються в обмін на очікувану вигоду чи зиск.
19. За об’єктом спонсорства можливий спонсоринг:
– зорієнтований на споживача;
+ у соціальну сферу;
– спрямований на формування широкої громадської думки;
– спрямований на формування комунікацій зі співробітниками самого спонсора.
20. Для успішного проведення кампанії зі спонсорства до неї залучають:
+ особи керівного складу підприємства;
– потенційних споживачів продукції підприємства;
– торгових представників компанії;
– іноземних фахівців з реклами.
ТЕМА 13.«БРЕНДИНГ»
1. Бренд – це:
– стислий текст, який добре запам’ятовується і відображає рекламну ідею, суть рекламного звернення, і є його частиною;
+ ім’я, знак, символ, кольори, написання літер, дизайн, логотип, салоган або комбінація цих елементів, які служать для ідентифікації товарів підприємства та самого цього підприємства;
– реклама видавництва, вкладається в книгу, журнал, каталог у вигляді обарвленої закладки;
– це пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів.
2. Брендинг – це:
+ процес створення бренда та його менеджмент протягом усього життєвого циклу товару;
– стратегія виходу компаній з цього ринку або переходу в іншу сферу діяльності;
– стимулювання покупців і посередників до дій;
– збирання, обробка та аналіз фактів, а також розробка рекомендацій для дальшої роботи.
3. Сучасний брендинг має такі складові:
– маніпуляційні та екологічні знаки;
– реклама в пресі та на телебаченні;
+ товарні та корпоративні товарні марки;
– бірки та ярлики.
4. Індивідуальність – це:
– стимулювання покупців і посередників до дій;
– ідентифікація, статус і репутація підприємства-виробника;
+ найважливіший атрибут назви товарної марки;
– створення іміджу виробників товару або цьому товару;
5. До якісних показників (метрик) визначення ефективності бренду відносяться:
+ поінформованість про товарну марку;
– роль бренда у залученні покупців;
– роль марки в утриманні та збільшенні прихильності споживачів;
– фінансова вартість бренда.
6. Функціями бренду є:
– надання інформацій про товари та стимулювання продажу цих товарів споживачам і посередникам;
– створення іміджу виробників товару або цьому товару;
– стимулювання покупців і посередників до дій;
+ просування товару на ринок, захист товару від підробок, збільшувати обсяги товарних марок.
7. Управління активами бренда:
– це пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів;
+ збалансований інвестиційний підхід до формування бачення товарної марки;
– будь-яка форма неособистого платного пред’явника й пропонування продуктів, послуг, та ідей від імені їхнього виробника або власника;
– форма, створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товар, та споживачами цих товарів.
8. Управління торговими марками (брендами) – це:
+ перевірений процес керування брендами як активами з метою максимізації їхньої вартості;
– пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів;
– будь-яка форма неособистого платного пред’явника й пропонування продуктів, послуг, та ідей від імені їхнього виробника або власника;
– форма, створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товар, та споживачами цих товарів.
9. За класифікаційними ознаками бренди поділяють на:
– рекламні, поштові, показові
– функціональні, аналітичні, глобальні;
+ провідні, нішеві, глобальні;
– провідні, показові, функціональні.
10. Атрибутами успішного бренда є:
+ відомість назви, прихильність покупців до товару, цінність та якість, асоціативні ряди;
– увага, інтерес, бажання придбати товар, рішення придбати, укладення угоди;
– обсяг продажу, прибуток, товар, ціна, інтерес;
– увага, інтерес, стимулювання продажу, рекламування.
11. Концепція брендингу споживчих товарів – це:
– форма, створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товар, та споживачами цих товарів;
– пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів;
+ концепція просування товару до споживача;
– пропонування продукції на телебаченні, радіо, пресі.
12. Перспективним напрямом створення брендів є:
– ознайомлення потенційних покупців з перевагами товарів;
+ сумісне використання товарних і корпоративних марок:
– можливість ефективно просунути товар на ринок;
– пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів.
13. Енграма – це:
+ враження, яке справляє на людину назва бренда;
– незнайоме слово, яке складається з емоційних образів;
– найважливіший атрибут назви товарної марки;
– ідентифікація, статус, репутація підприємства виробника та його посередників.
14. Значення комерційної назви – це:
– враження, яке справляє на людину назва бренда;
– незнайоме слово, яке складається з емоційних образів;
– найважливіший атрибут назви товарної марки;
+ ідентифікація, статус, репутація підприємства виробника та його посередників.
15. Бренд-комунікація (позиціювання) – це:
+ усвідомлена й програмувальна діяльність, спрямована на успішне просування бренда;
– враження, яке справляє на людину назва бренда;
– незнайоме слово, яке складається з емоційних образів;
– найважливіший атрибут назви товарної марки.
16. Основним принципом механізму створення ефективного бренда є:
+ відбирати й створювати комерційні назви, які не тільки відбивають природу товарної марки а й враховують культурні, соціальні, особистісні, психологічні чинники;
– пропозиція продуктів, послуг та ідей від імені виробника або посередника в місцях продажу цих товарів;
– будь-яка форма неособистого платного пред’явника й пропонування продуктів, послуг та ідей від імені їхнього виробника або власника;
– форма, створення та використання прямих особистих зв’язків між тими, хто пропонує товар, та споживачами цих товарів.
17. До причин необхідності уникнення назв брендів, аналогічних до тих, що існують, не належать:
–захист від обвинувачень у порушенні авторських прав або у підробці;
– відсутність судових приписів і рішень про конфіскацію та арешт майна порушника авторських прав;
– захист від судових переслідувань з найменшої причини;
+ захист прав споживачів.
18. Особливою засторогою для творців брендів є::
– враження, яке справляє на людину назва бренду;
+ використання слів, які можуть викликати негативні емоції та справити депресивне враження на певну категорію людей – потенційних споживачів товарної марки;
– захист від обвинувачень у порушенні авторських прав або у підробці;
– відсутність судових приписів і рішень про конфіскацію та арешт майна порушника авторських прав.
19. До етапів стратегії менеджменту бренда не належать:
– позиціювання товарної марки як бренда;
– розширення асортиментної позиції бренда;
– використання бренда як інструменту впливу в каналах розподілу;
+ враження, яке справляє на людину назва бренда.
20. До кількісних показників (метрик) визначення ефективності бренда відносять:
+ роль бренда у залученні покупців;
– поінформованість про товарну марку;
– розуміння позиції товарної марки;
– узнавання іміджу товарної марки.