Становлення та розвиток шкільної правової освіти України (1991-2007 роки)
чав, що пріоритетами державної політики в розвитку освіти, які мають бути закріплені доктринально, є: >особистісна орієнтація освіти, > підготовка нових поколінь до життя і праці, > створення рівних можливостей для дітей і молоді у здобутті якісної освіти, > формування через освіту здорового способу життя, > економічні і педагогічні умови професійної самореа-лізації педагогічних й управлінських кадрів, > запровадження особистісно зорієнтованих технологій і систем навчання та виховання, > інтеграція української освіти у міжнародний простір [18; 19; 20; 21]. Цікавою є і ще одна ґрунтовна праця В. П. Андрущенка "Ціннісний дискурс в освіті в епоху глобалізації та інформаційної революції", присвячена освіті [426, с 15-22]. Тут розкрито таїнства ціннісного дискурсу, що розгорнувся в освіті з моменту проголошення незалежності української держави, з початком трансформаційних процесів, пов'язаних із входженням України до європейського та світового співтовариства педагогів і вчених [426, с 501-528]. Освіту науковець розглядає як ціннісний дискурс людини (учня, студента) і суспільства (вчителя, викладача) з приводу істини і похибки, добра і зла, красивого і потворного, справедливого і несправедливого, наявного і належного. У процесі дискурсу людина засвоює суму знань, культури та досвіду, навички та вміння, формує свою особисту наукову картину світу, світогляд, піднімається до власного розуміння філософії життя, входить у нього як людина, особистість і громадянин. Заслуговує на увагу фундаментальна праця з проблем освіти "Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI століття" [223, с 147]. У цьому дослідженні чітко розкрито питання державної освітньої політики в кінці XX - на початку XXI ст., проаналізовано стан та шляхи її розвитку. Важливі аспекти впливу суспільно-політичного та соціально-економічного життя України на її систему освіти Історіографія, джерельна та методологічна база дослідження розкриваються у монографії В. С. Журавського "Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні" [103; 104]. У цій праці висвітлено проблеми розвитку вищої освіти в Україні, а також роль освіти в державотворенні та розвитку культури. Заслуговує на увагу і праця із цієї проблеми В. О. Огнев'юка "Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку" [231]. Проблеми реформування загальноосвітньої школи у 1917-1920 pp. розкриті у наукових працях A. М. Боровика [33, с 3-8; 34, с. 9-11]. У них автор об Цікавою є праця Є. В. Краснякова "Державна політика в освітній сфері в період українського державотворення (1991-2004 pp.)" [147, с. 3-8]. Тут автор детально характеризує державну політику в освітній сфері, подає визначення поняття державна політика в галузі освіти, а також робить спробу періодизації державної політики в період з 1991 по 2004 pp., визначає три основні її етапи. При вивченні зазначеної проблеми звертають на себе увагу наукові праці представників історичної школи дослідження проблем освіти. Вагомими у цьому напрямі є дослідження Ю. М. Алексеева [4, с. 3-9]. Також необхідно згадати монографічну роботу "Освіта України і науково-технічний прогрес: історія, досвід, уроки", підготовлену B. М. Курило та В. П. Шепотько [158, с. 5-6]. Автори роз ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|