Здавалка
Главная | Обратная связь

Ішвю тонші» лт шшіі і лиш 19 страница



Отже, головним підсумком перебудовних процесів в істо­ричній науці на тлі проголошення суверенітету, а згодом і дер­жавної незалежності України стало поступове звільнення час­тини колишніх радянських істориків від ідеологічного монізму тоталітарного минулого і дедалі чіткіший перехід до національно-державницької схеми історії України. Однак ли­ше окремі історики виявилися готовими до науково-новатор­ського опрацювання «закритих» тем, до усунення так званих «білих плям» в історії. Домінуючим залишався «викриваль­ний» підхід, зосередження уваги на сенсаційних відкриттях джерельної інформації без її належної аналітики. І все ж


відроджувана українська історіографія ставала моральною опорою зростання національної свідомості українців, їх бороть­би за розбудову незалежної України.

__________ Загальні висновки

Друга половина 1980-х — початок 1990-х рр. — це переломний рубіж у розвитку української історіографії, що започаткував її пе­рехід від тоталітарного монізму і радянської схеми історичного процесу до плюралізму і національно-державницького розуміння української історії. Під впливом горбачовської перебудови, по­тужного руху опору тоталітарній системі, політичних змін у Центрально-Східній Європі зазнала краху марксистська пара­дигма історичного процесу, розвалився Радянський Союз, відно­вила свою державну незалежність Україна, що заклало засади для нової історіографічної ситуації. Не важко встановити взаємо-обумовленість корінних перемін у політичному житті українсько­го суспільства і розвитку історичних знань. Історична наука не тільки змінювалася сама, а й дедалі відчутніше впливала на національно-культурне та державне відродження українського народу, на державотворчі процеси в Україні.

Досягнення суверенітету і розбудова державної незалежності України об'єктивно диктували потребу в переосмисленні всієї історії українського народу, його визвольних змагань і бага­товікової боротьби за національну державність, рішучого розриву з догматичним спадком радянської історіографії, неупереджено-го аналізу історичного досвіду, винесення уроків з минувшини, їх врахування при вирішенні нових завдань. Цю ідею блискуче сим­волізувала назва однієї з перших перебудовних праць україн­ських істориків «Про минуле — заради майбутнього» (1989).

Курс на демократизацію суспільства, припинення пересліду­вань за політичними мотивами, ідеологічний плюралізм супро­воджувалися долученням радянських істориків до надбань національної та світової історіографії, засвоєння її новітніх здо­бутків, що сприяло переосмисленню ними своїх поглядів, відмови їх частини від марксистської методології, очищенню від догма­тичних нашарувань тоталітарної доби.

Переважна більшість радянських істориків, у т. ч. й колишніх істориків партії, які працювали в наукових інституціях та нав­чальних закладах України, поступово переорієнтовувалися на дослідження і викладання історії України та зарубіжних країн з позицій відновленої української державності. Однак це був склад­ний і суперечливий процес, який не закінчився й досі.


Запитання для самоконтролю

1. Висвітліть основні причини поглиблення кризи
марксистської парадигми історії та її суть.

2. Як позначилися перебудовні процеси в СРСР та «ок­
самитова революція» в країнах Центрально-Східної
Європи на історіографічній ситуації в Україні?

3. Чим можна пояснити гальмування перебудови ро­
боти історичних установ УРСР?

4. Які чинники сприяли долученню радянських істо­
риків до надбань національної історіографії?

5. Назвіть основні праці істориків української діаспо­
ри, оприлюднені в Україні на початку 1990-х рр.

6. Розкрийте вплив суверенізації України, руху за її
незалежність на розвиток історичної думки.

7. З'ясуйте, як відбувалося відродження національно-
державницької схеми української історії.

8. Проаналізуйте зміни в проблематиці історичних
досліджень після відновлення незалежності України.

9. Наведіть приклади співробітництва колишніх радян­
ських істориків та істориків з української діаспори.

10. Висвітліть значення для утвердження національно-державницького спрямування історичних дослід­жень і викладання історії України книги О. Суб-тельного «Україна: Історія».


 

ви ВшроЩ
ШН націош
  . історюі
  внезал
  (90-і рр(
  XXI с-в

XVIII. 1

ХУШ.2.


ч,5 ' іч ї , ^ ^ А' * > '' і

істориків України

ії України


 


ь І. ': ХУ1ІІ.З.

к 1Р" І ',


ісгьукраїнських істориків


 


 

^ч * Ч' '


 

 


               
   
   
 
 
 
     
 
 


МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ

 

ПОЛІТИЧНА ІСТОРІЯ Україні!

 

ІСТОРИКИ УКРАЇНИ XIX- XXст.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.