Главная | Обратная связь

Предмет і завдання історіографії всесвітньої історії

Особливості гуманітарного пізнання: багатофакторність явищ і проце­сів, мінливість об'єкту вивчення, вплив зворотних зв'язків, виключна роль суб'єктивного фактору. Багатозначність терміну "історіографія": історична наука, дисципліна, яка вивчає історію історичної науки, аналіз історичних творів з різних проблем минулого. Предмет, джерела і методи історіогра­фії як історії історичної науки. Герменевтика - метод історіографічного дослідження. Зовнішні об'єктивні фактори впливу та внутрішня гносео­логічна логіка історичного розвитку. Історіографічні школи, напрями і течії, їх смисловий зміст і відмінності Теоретико-методологічні та ідейно-політичні критерії для виділення окремих напрямів. Місце історіографії серед інших історичних дисциплін, її зв'язок з філософією, соціологією, по­літичними науками, історією суспільної думки, економічною наукою, літе­ратурознавством. Вчений-історик як головна постать історіографії.

Предмет, проблематика і періодизація курсу, історіографічний процес як чергування кризових і стабілізаційних етапів розвитку і зміни наукових парадигм. Єдність світової історичної науки і проблема національної спе­цифіки. Ідеологія - ворог або помічник історіографічного дослідження? Проблема ціннісного підходу і оціночного судження. Історизм, його про­блеми і різновиди.

Історія історичної науки як частина духовної культури людства. Огляд навчальної та наукової літератури з історіографії всесвітньої іс­торії. Методичні поради щодо опанування курсу.

Зародження історичної свідомості та Історичних уявлень у старо­давній міфології та епосі.

Виникнення історичної свідомості та знань про минуле у первісному суспільстві. Історія і фольклор. Архаїчна методологія та її роль у форму­ванні історичної думки. Реальне і фантастичне у давніх міфах. Архаїчний синкретизм. Історія походження світу і народів у стародавніх міфах і куль­тах. Героїчний епос і його роль у розвитку історичної свідомості. Основні етапи розвитку героїчного епосу. Загальні риси героїчного епосу, його роль у формуванні історичних уявлень. Уявлення про історичний час.

Антична історіографія.

Головні етапи розвитку Стародавньої Греції та Риму. Античний поліс і його роль в історії культури. Соціально-політична боротьба в античному суспільстві та її вплив на розвиток філософської, політичної та історичної думки.

Філософсько-теоретичні засади античної історіографії.

Античне уявлення про предмет і завдання історії. Соціальна функція історії. Проблема походження людини і суспільства. Соціально-політичні погляди Аристотеля та їх вплив на історичну думку. Античні автори про роль людини і долі в історії. Античні уявлення про прогрес і регрес в істо­рії. Ідея циклічності історичного розвитку людства. Зародження історизму в історичних поглядах античних авторів.

Методи вивчення історії та історичних подій в античній історіографії. Джерельна база історичних творів. Перші елементи критики джерел. Осно­вні різновиди і жанри історичних творів. Значення усної традиції в античній історіографії. Риторичність історичних творів, проблематика античної історіографії.

Основні етапи розвитку і досягнення античної історіографії.

Вплив міфології та героїчного епосу на ранню історичну думку Старо­давньої Греції та Риму. Праця Геродота "Історія" та її роль у розвитку іс­торичної думки та історіографи, прагматична історіографія у Стародавній Греції. Фукідід і його твори. Ксенофонт і його внесок історіографію. "Зага­льна історія" Полібія як перша спроба створення всесвітньої історії, Полі­бій про сенс і мету історії. Діоніссій Галікарнаський і розробка методів на­писання історії, трактат Лукіана із Самосати "Як писати історію". Плутарх і його внесок у розвиток біографістики.

Історична думка та історичні знання у Стародавньому Римі. Вплив да­вньогрецької історіографії на творчість римських істориків. Уявлення про розвиток світової історії у поемах Тіта Лукріція Кара. Історичні твори Като-на Старшого та їх роль у розвитку історіографії стародавнього Риму. Тіт Лівій та його "історія Риму". Історичні погляди і твори Корнелія Тацита. іс­торична біографістика у римській історіографії. "Життя дванадцяти цеза­рів" Гая Светонія Транквілла. Значення античної історіографії для подаль­шого розвитку історичних знань та історичної думки.

Середньовічна історіографія V—ХIУ ст.

Соціально-політичні та ідеологічні умови розвитку історичної думки та історичних знань в епоху середньовіччя. Розвиток державності у народів Європи. Криза античної культури античного світогляду. Розповсюдження і утвердження християнства у Європі. Політична та ідеологічна роль хрис­тиянської церкви у період середньовіччя.

Християнська теологія історії.

Біблійна основа теологи історії. Універсалізм християнської історичної доктрини. Ідея рівності людей і народів перед Богом та її значення для розви­тку уявлень про світову історію, європоцентричність християнської теології історії. Провіденціалізм і есхатологія - основи середньовічної історичної ду­мки та історіографії. Аврелій Августин і його роль у становленні історичної свідомості середньовіччя. Вчення Августина про два "гради" і його уявлення про історичний час, розвиток і єдність світової історії. Посилення впливу бо­гослов'я на історичну думку. Фома Аквінський. Релігійно-етичні твори дав­ньоруських християнських проповідників і їх вплив на історіографію.

Структура середньовічного історичного знання.

Історія священна і світська. Морально-етична інтерпретація історич­них подій у середньовічних історичних творах. Джерельна база середньо­вічної історіографії. Ставлення середньовічних істориків, хроністів і літо­писців до джерел.

Питання періодизації світової історії у середньовічній історіографії. Ви­ди і жанри історичної літератури доби середньовіччя. Хроністика і літопи­сання та їх роль у розвитку історичної думки. Різновиди хронік, літописів та літописних зводів. Всесвітні хроніки як новий тип історичного твору. Взаємозв'язок всесвітньої історії та історії окремих народів у хроніках і літописах. Біографічна література та її відмінність від античної біографістики.

Поява і розповсюдження історичних фальсифікацій ("Лжеісідорові декреталії", "Костянтинів дар" та ін.). Соціально-політичні та релігійно-етичні аспекти фальсифікації історії.

Етапи розвитку і головні досягнення середньовічної історіографії. Патріотична історіографія ІV-V ст. як перехідний етап від античної до середньовічної історіографії. Пам'ятки історичної думки Західної Європи раннього середньовіччя V-Х ст. (Григорій Турський, Ейнгард). Візантійські історики та їхні твори. Історичні погляди Георгія Амаргола, Прокопія Кесарійського, Михайла Псела. Антична історіографічна спадщина у творах істориків раннього середньовіччя. Видатні історіографічні пам'ятки класи­чного та пізнього середньовіччя ХІ-ХV ст. Історія людства у хроніці Отго-на Фрейзингенського. Релігійно-містична концепція світової історії Іоахіма Флорського. Міські хроніки. Розвиток літописання у слов'янських народів. "Повість временних літ", Київський та Галицько-Волинський літописи. Лі­тописні твори. "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона. "Киє­во-Печерський патерик". Історична концепція "Слова о полку Ігоревім". Взаємовплив давньоруської та західноєвропейської середньовічної історі­ографії.