Главная | Обратная связь

Психологія вищої школи

Д.Ф. Ніколенка та ін. На цій основі формували свою систему взаємин із ви­хованцями педагоги Ш.О. Амонашвілі, В.Ф. Шаталов, І.П. Волков та ін.

Вельми продуктивним є також стиль педагогічного спілкування на основі дружньої прихильності. Такий стиль спілкування може бути пе­редумовою успішного здійснення будь-якої спільної діяльності, у т. ч. навчально-професійної. Частково його можна розглядати підготовчим етапом до реалізації стилю спілкування на основі захоплення спільною творчою діяльністю. Дійсно, дружня прихильність - найважливіший ре­гулятор як спілкування взагалі, так і ділового педагогічного спілкуван­ня зокрема. Це емоційно-психологічний стимулятор розвитку і плідності взаємин педагога з вихованцями на основі дружби й захопленості спіль­ною справою. Ці два стилі спілкування тісно пов'язані між собою.

Водночас досить поширеним є стиль педагогічного спілкування-дистанція. Цей стиль притаманний як досвідченим викладачам, так і по­чатківцям. Його суть полягає в тому, що в системі взаємин викладача і студентів соціальна дистанція між ними є обмежувачем взаємодії. Хоча важливо додержуватися міри, проте надмірна дистанція веде до форма­лізації всієї системи педагогічної взаємодії і не сприяє створенню по-справжньому творчої атмосфери. Водночас деяка дистанція неодмінно має існувати в системі взаємин «студент - викладач». Вона є педагогічно доцільною, оскільки студент і викладач мають різний соціальний статус і кожен реалізує свої специфічні соціально-рольові функції. Дистанція в педагогічному спілкуванні є показником провідної ролі педагога та грун­тується на його авторитеті.

Спілкування-дистанція за певних умов може трансформуватися в такий негативний стиль спілкування, як спілкування-залякування. Цей стиль, до якого також іноді вдаються викладачі-початківці, часто пов'яза­ний з їхнім невмінням організувати продуктивне спілкування зі студента­ми на основі захопленості спільною діяльністю. У зв'язку з цим молодий педагог часто йде шляхом найменшого опору, обираючи спілкування-за­лякування або спілкування-дистанцію в граничному їхньому прояві. З погляду творчості спілкування-залякування взагалі не має педагогічної перспективи. Воно не лише не створює такої комунікативної атмосфери, яка б забезпечувала творчу діяльність, а навпаки, надмірно регламентує її, орієнтуючи студентів не стільки на те, що потрібно й можна робити, скільки на те, чого їм не дозволяється. Це позбавляє педагогічне спілку­вання дружності, на якій грунтується взаєморозуміння, таке необхідне для спільної творчої діяльності.

Не менш негативну роль у роботі зі студентами відіграє і спілку-вання-загравання, яке також притаманне частіше молодим викладачам і пов'язане з невмінням організувати продуктивне професійно-педаго­гічне спілкування. У цьому стилі спілкування проявляється намагання