Главная | Обратная связь

Тема: Оцінка і калькуляція в бухгалтерському обліку.

План

Поняття оцінки.

Поняття калькуляції собівартості продукції.

- 1 -

Для здійснення управління та ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства необхідно мати певні показники його діяльності, які повинні бути виміряні. У бухгалтерському обліку для відобра­ження руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види вимірників:

• натуральні;

• трудові;

• грошові.

За допомогою натуральних та трудових показників вимірюють майно та господарські операції. У бухгалтерському обліку використовуються всі три види вимірників, але основним є грошовий, за допомогою якого можна узагальнити всі господарські факти, явища та процеси. Господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються.

Оцінка — це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному гро­шовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.

Відповідно до чинного законодавства в Україні бухгалтерська звітність скла­дається в національній грошовій одиниці — гривні. Тобто, якщо підприємство здій­снює операції в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку їх реєструють за курсом Національного банку України на дату здійснення операції чи на звітну дату.

Застосовуючи методи оцінки активів та зобов'язань, необхідно виходити з таких принципів:

• обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

• безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюєть­ся, ураховуючи припущення, що його діяльність буде тривати далі;

• історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів під­приємства, на підставі витрат на їх виробництво та придбання;

• єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх госпо­дарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

Для складання фінансової звітності підприємства основною оцінкою є істо­рична собівартість.

Оцінки в бухгалтерському обліку здійснюються:

• на дату придбання активів або виникнення зобов'язань;

• на дату балансу.

В умовах зміни цін або інфляції активи, що утримуються на балансі підприємства, підлягають дооцінці. Окремими П(С)БО визначено, що дооцінка можлива лише для необоротних активів (основних засобів, нематеріальних акти­вів). Запаси оцінюють переважно за собівартістю придбання.

- 2 -

Калькуляція — це спосіб обчислення собівартості всього обсягу, а також оди­ниці виготовленої продукції.

Калькуляція являє собою розрахунок у грошовому вимірнику результату будь-якого господарського процесу — заготівлі матеріальних ресурсів, виробництва продукції в основному та допоміжних цехах, реалізації продукції або матеріальних цінностей, визначення втрат від браку тощо. Проте основним призначенням каль­куляції є отримання інформації про собівартість для організації та управління про­цесом виробництва і контролю за рівнем витрат. Собівартість є базою для визна­чення ціни виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг. Процес визначення собівартості активу називається калькулюванням. Під час калькулю­вання вимірюються витрати на виробництво, кількість випущеної продукції та со­бівартість одиниці виробу, визначається економічна ефективність виробництва.

У процесі калькулювання розв'язують два основні завдання обліку:

• на основі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначити конкурентноспроможну продажну ціну;

• дані про собівартість продукції використовуються для прогнозування і управління виробництвом та витратами.