Главная | Обратная связь

Кримінальна відповідальність.

- 1 -

Дисциплінарна відповідальності передбачена статтею 147 Кодексу законів про пра­цю (КЗпП), якою встановлено заходи відповідальності за порушення трудової дисципліни у вигляді:

ü догани

ü звільнення

Під трудовою дисципліною розуміється виконання працівником трудових обов'язків у межах правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків тягне за собою засто­сування заходів дисциплінарного або громадського впливу, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством.

Слід розглядати як порушення трудової дисципліни спізнення на роботу або прогул працівника. До порушення трудової дисципліни потрібно відносити й по­рушення трудових обов'язків, наприклад, якщо бухгалтер припускається помил­ки при веденні бухгалтерського обліку, складанні первинних документів тощо.

Згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП трудовий договір може бути розірвано, якщо неви­конання трудових обов'язків було:

• систематичним;

• без поважних причин;

• такі трудові обов'язки встановлено у трудовому договорі чи правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення бухгалте­ра не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо ж рік не закінчився, а цей бухгалтер знову допустив порушення трудової дисципліни, керівник має право звільнити його на підставі пункту 3 ст. 40 КЗпП.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Як дисциплінарне стягнення розглядається також звільнення в інших випад­ках, передбачених ст. 40 КЗпП:

1) прогулу (в т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

2) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токси­чного сп'яніння;

3) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адмініст­ративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Пункт 1 ст. 41 КЗпП дає додаткові підстави (крім підстав, передбачених ст. 40) для розірвання трудового договору з головним бухгалтером підприємст­ва або/і його заступниками у разі одноразового грубого порушення ними трудо­вих обов'язків.

Наявність вини для застосування дисциплінарного стягнення є обов'язковою. Якщо в діях працівника не вбачається вина, притягати його до дисциплінарної відпо­відальності неможливо. Наприклад, бухгалтер не здав своєчасно звіт в зв'язку з тим­часовою непрацездатністю — в цьому випадку бухгалтер не винен (відповідальність несе керівник, який відповідальний за організацію бухгалтерського обліку).