Главная | Обратная связь

НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Навчання студентів проводиться у формі читання лекцій, проведення семінарських занять та самостійної роботи студентів. Основну інформацію по темі студенти отримують від викладача на лекції та конспектують її. Доцільним є впровадження нових педагогічних підходів, які ґрунтуються на альтернативних механізмах передачі знань, зокрема використанні мультимедійних засобів, комп'ютерів та Інтернету, що дозволяє зробити процес навчання більш інтенсивним та інтерактивним. На лекції викладач дає студентам завдання до семінарського заняття. При цьому, першочерговим завданням при підготовці до семінарів є опрацювання лекційного матеріалу – написання конспекту та складання словника термінів.

Самостійна робота студентів переважно здійснюється у формі реферування навчальної й наукової літератури. Головне завдання при читанні й обробці інформації полягає у виділенні проблематики, принципових положень, основних ліній аналізу й висновків, що містяться у пропонованих текстах. За результатами прочитання студентові необхідно зробити короткий виклад тексту. Текст може бути представлений у різних формах: від найбільш складних (доповідь, повідомлення, експертний висновок) до простих форм (анотація, огляд, рецензія, резюме).

Студент може вибрати бажану для нього форму підготовки власного тексту реферування. Основні вимоги при підготовці – виділити проблему, проаналізувати її та зробити висновки. Підготовлені матеріали можуть бути представлені у вигляді тексту, схем, таблиць, малюнків, тощо. При цьому заохочується використання презентацій у Power Point (супроводження виступу тезами основних ідей та наочним матеріалом).

На семінарському занятті застосовуються дві форми роботи: індивідуальна і групова. Основні види індивідуальної роботи – усне експрес-опитування, письмове тестування та контрольна робота. Ці види роботи припускають спільне обговорення результатів виконаних завдань із метою підвищення самоконтролю, взаємної зацікавленості в пошуку правильних відповідей, закріплення пройденого навчального матеріалу.

Основними засобами вищеописаних видів навчальної роботи є робота з питаннями, які умовно можна поділити на три групи складності.

До першої групи складності належать достатньо прості запитання і вправи, які не потребують широкого викладу і полягають у виборі правильних лаконічних відповідей щодо визначень, термінів, дат, авторів певних праць або концепцій.

Друга група складності вимагає формулювання певних визначень, суті різноманітних підходів, уміння подати коротку характеристику тієї чи іншої концепції або окремого положення.

Третя група складності містить у собі проблемні завдання, відповіді на які повинні з’ясувати здатність до поглибленого аналізу засвоєного навчального матеріалу, порівняння різних теорій і концепцій, положень і принципів.

Кількість контрольних робіт із навчальної дисципліни не може перевищувати кількості змістових модулів. При оцінюванні контрольної роботи враховується повнота знань, структурованість та відповідність матеріалу запитанню, наявність власної думки, розуміння матеріалу, вміння пов’язати його з реаліями життя. У процесі навчання можуть застосовуватись різні форми контрольних робіт. Це може бути набір питань або тестів, творче есе, тощо.

Групова робота здійснюється у формі виступів та подальших дискусій. Для цього студенти готують доповіді, реферати, рецензії, есе тощо, презентують їх на семінарах, після чого відбувається групове обговорення.

Зауважимо, що не зараховуватимуться роботи, які являють собою плагіат – використання чужих думок і результатів досліджень без належного посилання на джерело, оскільки він є актом інтелектуальної крадіжки.

Презентація (виступ, доповідь)того чи іншого питання теми (лекційного, семінарського або винесеного на самостійне опрацювання), за вибором студента, готується з використанням основної та додаткової літератури на базі бібліографічних та Інтернетівських ресурсів. Виступ містить чітке формулювання тези, її доведення чи спростування і триває до 10 хв. Вітається використання мультимедійних засобів. При цьому бажано навести думки і позиції різних вчених, порівняти їх, сформулювати власну позицію та належним чином її аргументувати. Оцінювання виступу здійснюється на основі таких критеріїв, як: відповідність джерелам і положенням наукової літератури (повнота опрацювання джерел і літератури з проблеми); логічна послідовність викладу (його несуперечливість і впорядкованість); ступінь аргументованості (доказовості) власної тези та вміння пов’язати матеріал із реаліями життя. При цьому якість доповіді істотною мірою визначається дискусією, яка відбувається після виступу доповідача.

Реферат– це індивідуальна навчально-дослідницька робота студента. Він присвячується дослідженню певного соціального процесу чи явища. Написання реферату вимагає здатності критично осмислити й проаналізувати обране соціальне явище, організувати матеріал у логічний спосіб та у декілька основних аргументів, ясно і чітко висловити їх. Тема для реферату може бути запропонована як викладачем, так і студентом, головне, щоб вона була актуальною.

Обсяг реферату – 8-10 сторінок, а основні структурні елементи: титульний лист, план (до трьох питань), вступ, основна частина, висновки, список літератури. Написання реферату передбачає: короткий виклад проблеми; висвітлення різних поглядів стосовно неї та шляхів її вирішення згідно з сучасною вітчизняною та зарубіжною науковою літературою; обрання власного підходу до дослідження певної проблеми і його аргументація з посиланнями на відповідні джерела. Враховується загальна грамотність і вміння формулювати науковий апарат.

Реферативний оглядздійснюється на статтю з часопису (журналу), розділ колективної або індивідуальної монографії. Вимогами до цієї форми участі у занятті є критичний аналіз тексту і (по можливості) висунення власної альтернативної тези з її подальшим доведенням. Якщо студент не знаходить підстав для спростування тези, представленої в обраному тексті, подається докладний аналіз аргументів автора з власними коментарями та оцінками. Пропонується така схема написання:

а) автор, назва статті або розділу монографії, джерело;

б) характеристика основних понять і категорій;

в) виклад основний ідей, проблем і висновків автора;

г) висловлення ставлення до аргументів і тез автора, обґрунтування;

д) у разі незгоди з тезами автора – висунення власних тез і їх аргументація.

Есе– це коротка (до двох сторінок друкованого тексту) публіцистична (у довільній формі) самостійна письмова робота, в якій:

а) формулюється та чи інша проблема; доводиться її актуальність;

б) коротко викладаються і зіставляються різні точки зору; вказується шлях розв'язання проблеми;

в) формулюється обрана студентом власна позиція та наводяться аргументи на її користь;

г) проблема та механізм її розв'язання адаптуються до соціальних реалій сучасного суспільства.

Виконання есе передбачає здатність студентів виявляти елементи дискусійності чи парадоксальності проблеми, глибину розуміння, оригінальність мислення. Зауважимо, що найчастіше тема есе формулюється в запитальній формі. Якщо ж навіть вона формулюється ствердно, то питання все одно має міститися в назві.

Дискусія (обговорення). Основний акцент роботи на семінарах спрямований на підтримання дискусії та формулювання висновків. Студенти повинні оволодівати умінням аргументовано відстоювати свою позицію. Дискусіяздійснюється між студентами, що представляють своє бачення висунутої ними, викладачем або посталої в ході обговорення проблеми та її розв'язання. Студенти висловлюють тези та доводять їх. Викладач порівнює виступи, ступінь їх обґрунтування і дає свої коментарі.

Доповнення– це змістовне коротке повідомлення, що містить інформацію, яка не була згадана або повною мірою розкрита доповідачем та стосується одного з основних питань, винесених на розгляд під час семінарського заняття.

Доповнення чи опонування виступу передбачає висвітлення нового матеріалу, аргументацію його значимості або критичний аналіз попереднього виступу, висунення власної точки зору та її обґрунтування.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

І РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ

 

Кожен студент опановує навчальну дисципліну протягом семестру, складає залік/іспит і одержує підсумкову оцінку відповідно до Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS). Водночас в українській вищій школі ще зберігається оцінювання знань студентів за національною шкалою, з якою пов’язаний порядок нарахування стипендій, закріплений у законодавчих актах щодо вищої освіти. Отже, шкала оцінювання та переведення балів у національну та європейську системи оцінювання,яка діє в Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича, має такий вигляд:

Рейтингова оцінка з дисципліни	Оцінка за шкалою ECTS	Екзаменаційна оцінка за національною шкалою	Залікова оцінка за національною шкалою
90 - 100	A	5 (відмінно)	Зараховано
82 - 89	B	4 (добре)
75 – 81	C	4 (добре)
69 – 74	D	3 (задовільно)
60 – 68	E	3 (задовільно)
35 – 59	FX	2 (незадовільно) з можливістю перездачі	Не зараховано
0 - 34	F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом

 

Бали нараховуються за різні види навчальної роботи, а потім підсумовуються за накопичувальною системою. Вивчення дисципліни (згідно тематичного плану) ділиться на два змістових модулі, кожен з яких оцінюється у 30 балів (максимально) і складається з певної кількості навчальних елементів (тем). За два змістових модулі студент може набрати 60 балів (максимально), на заліку/іспиті – 40 балів (максимально), а загалом – 100 балів (максимально). Відповідно, в ході вивчення дисципліни визначаються: поточний, проміжний (модульний), рубіжний (заліково-іспитовий) і підсумковий (загальний) рейтинги.

Поточний рейтинг – це сума балів за різні види навчальної роботи. За кожним навчальним елементом студент має виконати певні завдання і засвідчити свій рівень на семінарах. Обговорення на семінарах програмних питань дисципліни проводиться систематично і займає 90% часу, а 10% часу відводиться на проведення модульних контрольних робіт. Крім цього, студенти, за вибором, виконують завдання, винесені на самостійне опрацювання та індивідуальні навчально-дослідні завдання, які мають практичне спрямування та творчий, дослідницький характер. Зауважимо, що під час лекцій студенти не накопичують балів, але їх відвідування є обов’язковим.

Проміжний (модульний) рейтинг – це сума балів, отримана студентом за результатами вивчення змістового модуля або модулів. Якщо студент набрав менше 35 балів за результатами двох змістових модулів (із можливих 60), він не допускається до складання заліку/іспиту.

Рубіжний (заліково-іспитовий) рейтинг – це сума балів, отриманих студентом на заліку/іспиті. Вінпроводиться в усній (за питаннями в білетах) або письмовій формі (за тестами).

Підсумковий рейтинг – це сума балів, отриманих студентом за два змістових модулі та під час складання заліку/іспиту.

Пропуски лекцій і семінарів (незалежно від причин) відпрацьовуються в обов’язковому порядку на консультаціях. Відпрацювання відбувається у формі письмового тестування, усної співбесіди, написання творчих робіт, тощо.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ТА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

№ з/п	Тема	Лекції (год.)	Семінари (год.)	Самостійна робота (год.)	Всього (год.)
	ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
Н.Е. 1.1	«Методика викладання соціології та суспільствознавчих дисциплін» як навчальний курс
Н.Е. 1.2	Соціальні дисципліни у навчальному процесі України
Н.Е. 1.3	Організаційні засади вищої освіти в Україні
Н.Е. 1.4	Зміст освіти із соціальних дисциплін та особливості Болонського процесу в Україні
	За ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
	ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
Н.Е. 2.1	Педагогічні засоби викладання соціології та соціальних дисциплін
Н.Е. 2.2	Методика підготовки і проведення лекцій із соціальних дисциплін
Н.Е. 2.3	Методика підготовки і проведення семінарських занять із соціальних дисциплін
Н.Е. 2.4	Самостійна робота студентів із соціальних дисциплін
Н.Е. 2.5	Контроль знань студентів із соціальних дисциплін
	За ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
	Всього годин:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.