 |
|
Соціальні науки як навчальні дисципліни у ВНЗ України.
Термінологічна невизначеність соціальних наук.
Донині науковці та педагоги України не виробили спільного погляду щодо того, які саме науки, а відповідно й навчальні дисципліни, є суспільствознавчими. Ідеологізованість суспільних наук у СРСР зумовила негативно-критичне ставлення до них, тому назви «суспільні науки» та «суспільні дисципліни» («суспільствознавство») тепер майже не використовують. Проте їм не знайдено еквівалентної заміни. В актах Міністерства освіти і науки України такі дисципліни називаються по-різному: «соціально-гуманітарні дисципліни», «гуманітарні та соціально-політичні дисципліни» (лист № 1/9-64 від 19.05.1993), «гуманітарні та соціально-економічні дисципліни» (лист № 1/9-18 від 18.02.1994), «дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки» (лист № 1/9-304 від 17.06.2002), «гуманітарні дисципліни» (наказ № 642 від 09.07.2009), дисципліни «циклу соціально-гуманітарної підготовки» (наказ № 101 від 10.02.2010).
Соціальні науки в Радянському Союзі.
У вищих навчальних закладах Радянського Союзу як суспільні дисципліни викладали – історію Комуністичної партії Радянського Союзу, марксистсько-ленінську філософію (історичний матеріалізм), політичну економію та науковий комунізм. Вони були вкрай ідеологізовані та догматизовані. Опанування їх студентами передбачало вивчення та обов'язкове конспектування численних праць класиків марксизму-ленінізму (К.Маркса, Ф.Енгельса, В.Леніна), документів КПРС та міжнародного комуністичного руху. Вільнодумство, найменше відхилення від партійного трактування історичних подій, явищ і процесів суспільного життя, теоретичних питань, партійні та адміністративні органи переслідували й карали – аж до звільнення викладачів і відрахування студентів.
Наприкінці 80-х років XX ст. за «перебудови» керівництво освітянської галузі СРСР робило спроби деідеологізувати та урізноманітнити суспільні науки та навчальні дисципліни. Була запроваджена нова система викладання суспільствознавчих дисциплін, яка передбачала обов'язкове вивчення політичної історії, філософії, економічної і соціально-політичної теорій, культурології, водночас припускаючи вибір ВНЗ різних варіантів навчальних дисциплін у межах кожної із цих наук. Однак це не було реалізовано повною мірою, оскільки невдовзі розпався Радянський Союз.
Соціальні науки в Україні в 1991-2009 рр.
У перші роки незалежності України багато вищих навчальних закладів вилучали суспільствознавчі дисципліни із навчальних планів, довільно визначали перелік таких дисциплін та обсяг часу на їх вивчення. Тому керівництво освітянської галузі видало лист Міністерства освіти України «Про викладання соціально-гуманітарних дисциплін» № 1/9-64 від 19.05.1993 р. У ньому зазначалося, що з метою вироблення єдиної політики в галузі соціально-гуманітарної підготовки студентської молоді у вищих навчальних закладах України, вивчення гуманітарних і соціально-політичних дисциплін і спецкурсів, має становити 20-25% від загального обсягу навчального часу для інженерних, медичних, сільськогосподарських спеціальностей; і 30-35% – для природничих, технічних і гуманітарних спеціальностей університетів, академій, педінститутів, ВНЗ культури, мистецтва, юридичних, торгово-економічних, фізкультурних та інших.
Оскільки в деяких ВНЗ було необґрунтовано вилучено з навчальних планів окремі курси історичних, культурологічних, правових, соціально-політичних та інших дисциплін чи скорочено обсяг навчальних годин на їх вивчення, розформовано або об'єднано відповідні кафедри, Міністерство освіти України у зазначеному листі визначило обов'язкові дисципліни для підготовки фахівців із вищою освітою та мінімальні обсяги навчальних годин на їх вивчення (лекції, практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота) (табл. 1).
Згідно із вищевказаним листом, опанування всіх обов'язкових курсів завершувалося іспитом. Вивчення курсів з етики, естетики, логіки, педагогіки, психології, інформатики у вищих навчальних закладах, які готували студентів із педагогічних спеціальностей, також визнавалося обов'язковим.
Таблиця 1. Обов'язкові гуманітарні і соціально-політичні навчальні дисципліни для підготовки фахівців із вищою освітою (1993 р.)
| Навчальні дисципліни | Мінімальна кількість навчальних годин для університетів, академій, інститутів |
| Історія України | |
| Філософія | |
| Основи економічної теорії | |
| Політологія | |
| Соціологія | |
| Історія і теорія світової та вітчизняної культури | |
| Правознавство | |
| Іноземна мова | |
| Фізичне виховання | |
| Основи соціоекології | |
| Українська мова (для тих, хто нею не володіє) |
Наступним системним кроком у впорядкуванні викладання соціально-гуманітарних дисциплін став лист Міністерства освіти України «Про розробку освітньо-професійних програм вищої освіти за відповідним професійним спрямуванням» № 1/9-18 від 18.02.1994 р. У ньому було передбачено в освітньо-професійних програмах вищої освіти цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін як складову нормативних (обов'язкових) навчальних дисциплін (поряд із циклами фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін). За чотирирічного (восьмисеместрового) терміну навчання обсяг годин циклу мав становити до 26% від нормативних навчальних дисциплін. Цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін мав складатися з певних нормативних дисциплін із визначеними мінімальними обсягами часу на їх вивчення (табл. 2). Як нормативні, ці дисципліни були обов'язковими для всіх напрямів та спеціальностей вищої освіти і становили основу загальноосвітньої підготовки студентів.
Таблиця 2. Цикл нормативних гуманітарних та соціально-економічних навчальних дисциплін (1994 р.)
| Навчальні дисципліни | Мінімальний обсяг часу на їх вивчення, годин/кредитів1 |
| Історія України | 108/2 |
| Ділова українська мова | 54/1 |
| Українська та зарубіжна культура | 108/2 |
| Філософія | 108/2 |
| Основи психології і педагогіки | 54/1 |
| Релігієзнавство | 54/1 |
| Основи економічної теорії | 108/2 |
| Політологія | 108/2 |
| Основи права | 54/1 |
| Соціологія | 54/1 |
| Іноземна мова | 324/6 |
| Фізичне виховання | 216/4 |
1Кредит як одиниця виміру та обліку навчального часу тут становить 54 академічні години.
Згодом цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін було скориговано листом Міністерства освіти і науки України «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах у 2002/2003 навчальному році» № 1/9-304 від 17.06.2002 р. У ньому визначено дещо змінений перелік навчальних дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» із мінімальними обсягами часу на їх вивчення (табл. 3).
Таблиця 3. Навчальні дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» (2002 р.)
| Навчальні дисципліни | Мінімальний обсяг часу на їх вивчення, годин/кредитів |
| Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика і естетика) | 162/3 |
| Культурологія | 54/1 |
| Психологія | 54/1 |
| Фізичне виховання | 216/4 |
| Українська мова (за професійним спрямуванням) | 54/1 |
| Правознавство | 81/1,5 |
| Політологія | 108/2 |
| Історія України | 108/2 |
| Соціологія | 54/1 |
| Економічна теорія | 108/2 |
1Кредит як одиниця виміру та обліку навчального часу тут становить 54 академічні години.
Соціальні науки в Україні з 2009 р.
Чинність вищезазначеного листа зберігалася до липня 2009 р., коли Міністерство освіти і науки України видало наказ «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента» № 642 від 09.07.2009, який встановлював новий перелік нормативних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки для бакалаврів усіх напрямів (спеціальностей) та їх обсяги в кредитах ECTS (табл. 4).
Таблиця 4. Нормативні навчальні дисципліни гуманітарної та соціально-економічної підготовки бакалаврів (2009 р.)
| Навчальні дисципліни | Обсяг часу на їх вивчення, кредитів ECTS1 |
| Українська мова (за професійним спрямуванням) | 108/3 |
| Історія України | 108/3 |
| Історія української культури | 72/2 |
| Іноземна мова | 180/5 |
| Філософія | 108/3 |
1Один кредит ECTS – European Credit Transfer System (Європейської кредитно-трансферної системи) – становить 36 навчальних годин.
Згідно з цим наказом, загальний обсяг навчального часу з дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки бакалаврів для фізико-математичних, природничих та технічних напрямів має становити 24 кредити ECTS; гуманітарних і соціально-економічних напрямів – 36 кредитів ECTS (відповідно 10% і 15% загального обсягу навчального часу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», який становить 240 кредитів ECTS). Припускається відхилення обсягу навчального часу, відведеного на вивчення циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки, в межах двох кредитів ECTS.
Решту часу циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки (крім відведеного на нормативні дисципліни) наказом зараховано до вибіркової частини змісту освіти. Вибіркові дисципліни надають студентам на вибір із переліку, який пропонує вищий навчальний заклад. Цей перелік має містити не менше 20 навчальних дисциплін. Мінімальний обсяг вибіркової дисципліни повинен становити, як правило, два кредити ECTS. Мінімальна кількість студентів у групі з вивчення вибіркової дисципліни – 25 осіб. Навчальні заняття з фізичного виховання обсягом чотири години на тиждень, згідно з наказом, організовують як із позакредитної дисципліни. Для студентів 1-2 курсів фізичне виховання планують як аудиторне навантаження, що не може перевищувати 30 годин на тиждень. Для студентів старших курсів фізичне виховання проводять у формі секційних занять.
Отже, наказом Міністерства освіти і науки України № 642 від 09.07.2009 р. раніше нормативні (обов'язкові) навчальні дисципліни – «Культурологія», «Психологія», «Правознавство», «Політологія», «Соціологія», «Економічна теорія», перетворено на вибіркові (не обов'язкові). Перелік вибіркових навчальних дисциплін було розширено до 20 і більше. Це роздрібнювало проблематику суспільних наук між різними навчальними дисциплінами і, як наслідок, знижувало рівень загальноосвітньої гуманітарної підготовки студентів. Крім цього, дані новації призвели до дублювання матеріалу деяких навчальних дисциплін. Зокрема, «Історія України» та «Історія української культури» дублюють одна одну, оскільки загальна історія охоплює й історію культури.
Становище з вивченням соціально-гуманітарних дисциплін було дещо змінене наказом Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу МОН від 09.07.2009 р. № 642» № 831 від 25.08.2010 р. Замість вимоги щодо не менше як 20 вибіркових навчальних дисциплін, які пропонуються вищим навчальним закладом, наказом встановлено перелік із дев'яти конкретних вибіркових навчальних дисциплін: «Політологія», «Соціологія», «Психологія», «Логіка», «Етика і естетика», «Релігієзнавство», «Основи конституційного права», «Економіка», «Історія науки і техніки». Вищим навчальним закладам надано право вносити зміни до зазначеного переліку з урахуванням особливостей напрямів (спеціальностей), за якими здійснюється підготовка фахівців. Обсяг вибіркової навчальної дисципліни визначається вищим навчальним закладом і повинен становити не менш як один кредит ECTS. Навчальна дисципліна запроваджується за умови чисельності групи не менш як 25 осіб.
Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про внесення змін до наказу МОН від 09.07.2009 р. № 642» № 939 від 05.08.2011 р. політологія із вибіркових дисциплін стала нормативною з обсягом 2 кредити ЕСТS (72 год.).
Отже, нині в Україні викладається ряд соціальних дисциплін, деякі з яких нормативні (обов’язкові) – історія України, історія української культури, філософія та політологія; а деякі, як вибіркові – соціологія, економічна теорія, основи конституційного права, психологія, релігієзнавство, культурологія.
Зауважимо, що досить некоректно об’єднувати соціальні дисципліни з гуманітарними, оскільки їх зміст і методика викладання суттєво відрізняються. Наприклад, провідною формою викладання мов (української та іноземної) є бесіда, а суспільних наук – лекція. Викладання мов передбачає виконання практичних завдань, вправ, чого немає у викладанні суспільних дисциплін, а методика проведення навчальних занять із фізичного виховання, що теж належить до гуманітарних дисциплін, кардинально відрізняється від методики викладання інших гуманітарних дисциплін.