Главная | Обратная связь

Тема 1 Суспільно-історична цінність держави і права

Перший урок курсу вчителеві доцільно розпочати з визначення мети, завдань, об'єктів вивчення і структури курсу, що містяться в підручнику «Основи правознавства» у «Слові до читачів», яке написане керівником авторського колективу. Необхідно розкрити специфіку курсу, що починають вивчати дев'ятикласники.

Провідною ідеєю уроку має стати думка про те, що держава і право є закономірним результатом розвитку цивілізації.

На прикладах, доступних і зрозумілих учням, необхідно пояснити цінність держа­ви і права як суспільного блага, а також те, що держава і право виступають засобами регулювання основних суспільних відносин.

Понятійний апарат уроку доволі складний для розуміння учнів. Тому слід чітко розмежувати поняття «влада», «політична влада», «державна влада» і роз'яснити учням їх спільні риси і відмінності.

Оскільки програма курсу «Основи правознавства» чимала за змістом, необхідно ознайомити учнів з основними видами завдань, які належить їм виконувати при вив­ченні курсу: робота з поняттями, заповнення і самостійне складання таблиць, схем, оп­рацювання проблемних завдань і питань.

На даному уроці доцільно ознайомити учнів з підручником в цілому, підкреслити, що положення про суспільно-історичну цінність держави і права наскрізно проходить через весь текст підручника.

Мета уроку:Ознайомити учнів із завданнями вивчення курсу і дати його коротку за­гальну характеристику; домогтись усвідомлення учнями призначення держави і права, їх соціальної цінності, а також певної соціальної обмеженості, політичної заангажованості державно-правових інститутів.

Формування на уроцінавичок та умінь:Почати процес формування навичок роботи учнів з навчальною правовою літературою на основі навичок роботи з підручниками в цілому. Започаткувати формування систематизованих правових знань, навичок та умінь.

Тип уроку:Вступна лекція.

Структура уроку:

1. Завдання і коротка характеристика курсу «Основи правознавства».

2. Держава і право — закономірний результат розвитку цивілізації.

3. Роль держави і права у здійсненні політичної влади.

4. Політична система суспільства: поняття й основні елементи.

5. Держава, право і соціальна справедливість.

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Підручник «Основи правознавства/За ред. І. Б. Усенка» (Київ; Ірпінь: Перун, 1997) (надалі — підручник).

2. Таблиця «Час виникнення державності у народів світу» (необов'язковий елемент, виконується у довільній формі).

3. Плакат «Мислителі про державу і право» (необов'язковий елемент, може бути використано також постійне оформлення кабінету «Основ правознавства»).

Основні терміни і поняття:держава, право, соціальна (суспільна) цінність, соціальна справедливість, влада, політична влада, державна влада, політична система суспільства, політика, цивілізація, суспільні інститути, атрибути влади, суспільні і класові інтереси.

Хід уроку:

Урок вчитель розпочинає з того, що знайомить учнів з підручником «Основи правознавства». При цьому він звертає увагу учнів на структуру навчального посібника, на назви чотирьох розділів, параграфів, роз'яснює доцільність «ліхтариків» та виділених курсивом понять, роль рубрик «Цікаво знати», «Завдання і запитання», рекомендує приділити особливу увагу завданням підвищеного рівня складності, позначеним зірочкою. Подібні «мандрівки» по сторінках підручника допоможуть розвинути вміння і на­вички роботи з текстом.

Після цього вчитель переходить до стислої характеристики курсу «Основи правознавства». Він залучає учнів до співбесіди, ставлячи запитання типу «Що ви чекаєте від курсу «Основи правознавства?», «Для чого вам потрібний цей курс?», що допоможе учням чіткіше усвідомити мету курсу та їх роль у досягненні цієї мети.

У результаті співбесіди вчитель підведе учнів до висновку про цінність держави і права, що полягає в ефективній організації суспільного життя.

Спираючись на знання учнів з курсу історії, вчитель підводить їх до висновку про те, що процес виникнення держави і права має складний, тривалий, але разом з тим закономірний і об'єктивно доцільний для людства характер. Водночас він застерігає учнів від надмірної ідеалізації державно-правових інститутів, вказує на їх тісну залежність від інтересів панівних верств суспільства.

Проблеми, пов'язані з вивченням політичної влади і політичної системи суспільства, вчителеві доцільно, подати оглядово на основі тексту підручника, оскільки ці понят­тя досить складні, і процес їх вивчення триватиме не лише під час засвоєння курсу «Основи правознавства», але й на уроках історії та народознавства.

Домашнє завдання:

1. Відповісти на запитання і виконати завдання, подані наприкінці § 1 підручника.

2. Скласти схему «Політична система суспільства».

Тема 2 Держава

Ця тема насичена великим обсягом навчального матеріалу, який містить в собі різноманітні нові терміни і поняття, що потребує від учителя серйозної підготовки і залучення додаткової літератури.

Слід досягти формування в учнів поняття про державу як цілісного за структурою і багатогранного утворення, що виявляється в її ознаках, функціях і формах. Важливо, щоб під час вивчення цієї складної науково-теоретичної теми вчитель зміг домогтися розуміння того, що теоретичні положення про державу, що вивчаються, мають безпосереднє практичне відношення до всіх держав, які існують в сучасному світі (в тому числі й для України), отже, до кожного з нас. Урок буде значно ефективніший, якщо вчитель повсякчас ілюструватиме теоретичні положення фактами, що відомі учням з вивчення історії, географії, народознавства, інших предметів, із навколишнього життя.

Мета уроку:Досягти чіткого уявлення учнів про поняття «держава» як одного з го­ловних у курсі «Основи правознавства», роз'яснити учням основні положення про функції і форми держави. Розвивати вміння використовувати раніше набуті знання. Формувати на основі аналізу та синтезу знань в учнів навик диференціації правової термінології від суспільно-історичного понятійного апарату.

Тип уроку:Урок оволодіння новими знаннями.

Структура уроку:

1. Держава: поняття і ознаки.

2. Функції держави.

3. Форми держави.

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Підручник, зокрема «Короткий термінологічний словник».

2. Конституція України (Преамбула, розділ І)

3. Політична карта світу.

Основні терміни і поняття:держава, ознаки держави, функції держави, форми держа­ви, форми державного правління, форми державного устрою, політичний (державно-політичний) режим, монархія, республіка, федерація, конфедерація, співдружність, співтовариство, демократія, авторитаризм, тоталітаризм, анархія, охлократія, тиранія, деспотія.

Хід уроку:

Урок починається з перевірки домашнього завдання, пов'язаного зі складанням схеми «Політична система суспільства». Як правило, в учнів «держава» як поняття займає в цій схемі домінантне місце, що є своєрідною «відправною точкою» для переходу до вивчення нового матеріалу.

Ознайомивши учнів зі змістом поняття «держава», вчитель пропонує заповнити таблицю «Ознаки держави».

Ознаки держави	Стислий зміст ознак держави
1.
2.
3.
4.
5.
6.

Таблиця заповнюється учнями на основі тексту підручника і матеріалу, викладеного вчителем. Цей методичний прийом допомагає формуванню в учнів розуміння при­роди і держави і її ролі в реалізації загальносуспільних і класових інтересів. Вчитель має також кількома словами нагадати про розпочату на попередньому уроці розмову щодо своєрідної подвійної природи держави як виразника спільних інтересів і водночас зна­ряддя політичного панування.

Опрацьовуючи питання про функції держави, вчителеві слід звернути увагу учнів на схему «Механізм держави», наведену в підручнику. Коментуючи її, необхідно підкрес­лити те, що саме наявність механізму держави забезпечує можливість її функціонуван­ня (діяльності). Далі вчитель подає учням матеріал про класифікацію функцій держави.

Розглядаючи питання, присвячене класифікації держав за їх формою, слід використати схему «Форма держави», вміщену в тексті §2 підручника. Доцільно також, викори­стовуючи політичну карту світу і вже наявні в учнів знання, навести кілька прикладів держав різних форм.

На уроці (за наявності часу) доцільно організувати роботу учнів над складанням таблиці «Форма сучасної української держави» з використанням норм Конституції України.

Виконання цього завдання, яке може бути задане і додому, дає учням можливість, по-перше, на прикладі своєї держави здійснити її атрибутацію за визначеними схемою позиціями, по-друге, учні оволодівають навичками заповнення таблиці правового змісту, по-третє, вони вперше застосовують активний спосіб опрацювання тексту Кон­ституції України.

Форма правління	Форма державного устрою	Форма політичного (державно-політичного) режиму
Конституція України	Конституція України	Конституція України

Завершуючи урок, вчитель подає учням матеріал про відмінність правової терміно­логії від деяких інших понять, що використовуються в суспільних науках.

Домашнє завдання:

1. Відповісти на запитання і виконати завдання, подані наприкінці §2 підручника.

2. Виписати у зошит кілька прикладів країн з федеративним і унітарним держав­ним устроєм та держав з монархічною і республіканською формами правління.