 |
|
Проблемні ситуації і практичні завдання до розділу І.
1. В «Іліаді» Гомера Зевс зважує на «терезах долі» жереби данайців і троян, Ахілеса і Гектора. Традиційно терези символізують справедливість і правосуддя. Так, з терезами правосуддя в руках завжди зображалися у єгиптян вищий суддя загробного світу Осіріс, а у греків богиня правосуддя Феміда.
Чому саме терези стали символом правосуддя? Чи означає це, що всі мають бути однаковими, кожному належить своя рівна доля (зрівняльна справедливість)?
Що Ви розумієте під поняттям «зважений підхід»?
Варіант відповіді
Йдеться не про зрівняйлівку, а про оцінку всього сущого єдиною мірою (застосування єдиного масштабу до різних ситуацій). У цьому саме і глибинна суть права, справедливості правосуддя, щоб оцінювати з позицій єдиних вимог права вчинки (юридичною мовою — «діяння») різних людей. До речі, в сучасній політико-правовій і діловій лексиці поняття «зважений підхід» застосовується як синонім мудрого (з урахуванням усіх «за» і «проти») ставлення до оцінки певного факту або до вибору певного варіанта поведінки.
2. Багатьом з Вас відомий вірш Т. Г. Шевченка «Саул». А чи не побували Ви поглянути на нього з юридичних позицій? Визначіть, які погляди на походження держави і права знайшли своє втілення у цьому творі.
Варіант відповіді:
У цьому творі Кобзаря можна помітити співзвучність : багатьма відомими теоріями походження держави і права.
Ось приклад звернення до теорії насильства:
«Аж ось лихий царя несе
З законами, з мечем, з катами,
З князями, темними рабами.
Вночі підкрались, зайняли
Отари з поля; а пасущих,
І шатра їх, убогі кущі,
І все добро, дітей малих,
Сестру, жену і все взяли,
І все розтлили, осквернили,
І осквернених, худосилих,
Убогих серцем, завдали
В роботу-каторгу».
А ось згадка (доволі, правда, критична) про теологічні погляди на походження держави і права:
«Отож премудрий прозорливець,
Поміркувавши, взяв єлей
Та взяв од козлищ і свиней
Того Саула здоровила,
І їм помазав во царя...
Дивилися та дивувались
На новобранця чабани,
Та промовляли, що й вони
Таки не дурні. — «Ач якого
Собі ми виблагали в бога
Самодержавця».
Є в цьому вірші і згадка про народну раду, яка збиралася для вирішення справи про долю царського трону (відголос договірної теорії), яка однак не призвела до певних наслідків.
3. Деякі іноземні вчені, представники так званої теорії «технократії» вважають, що суспільством майбутнього будуть керувати організації менеджерів, комп'ютерних спеціалістів, кібернетиків та ін. Інженери-управлінці прийдуть на зміну державним інститутам, тому що їх управління ефективніше, ніж за допомогою виборців і представників народу, тобто демократії. При цьому «технократична інтелігенція» буде управляти в інтересах усього суспільства, а не якоїсь його частини (класу).
Проаналізуйте цю теорію, дайте відповідь на такі запитання:
1) Які види влади будуть існувати у цьому суспільстві?
2) Чи буде існувати в такому суспільстві політична система?
3) Чи буде таке суспільство справедливим?
4) Чи реальна можливість існування такого суспільства?
Варіант відповіді:
1) У такому суспільстві існуватимуть усі види влади, крім політичної, тому що управління буде здійснюватись в інтересах усього суспільства, а не якогось класу, що характерно для політичної влади.
2) У технократичному суспільстві не буде політичної системи, тому що не буде "готичної влади.
3) Таке суспільство було б справедливим (перший час), тому що не буде існувати жодного привілейованого прошарку.
4) Можливість існування такого суспільства видається цілком не реальною. По-перше, не можна ототожнювати суспільство з машиною, а, по-друге, технократична інтелігенція рано чи пізно перетвориться на панівний клас, який буде реалізовувати власні інтереси, тобто буде тіснувата звичайне капіталістичне суспільство.
4. Поняття «функції держави» видається доволі, абстрактним і віддаленим від життя пересічного школяра. Але наш знайомий десятикласник Іван любить повторювати, що він «державна людина», оскільки виконує ряд державних функцій. Подумайте і назвіть, у реалізації яких функцій держави Ви можете брати участь.
Варіант відповіді:
Учні можуть брати участь у реалізації таких функцій держави:
1. Господарсько-стимулюючої (під час праці у вільний від навчання час у недержавному секторі економіки).
2. Господарсько-організаторської (працюючи в державному секторі економіки).
3. Соціальної (надаючи допомогу пенсіонерам, інвалідам тощо).
4. Культурно-виховної (здобуваючи освіту, долучаючись до культурних і моральних цінностей).
5. Забезпечення законності (здійснюючи правомірну поведінку та відвертаючи своїх товаришів від правопорушення).
6. Оборони країни (готуючись до приписки до призовних дільниць, проходячи початкову військову підготовку).
7. Екологічної (не завдаючи шкоди природі і беручи участь у примноженні її багатств).
Зазначений вище перелік можна помітно розширити, оскільки всі функції держави спрямовані у кінцевому підсумку на людей, і учні прямо або опосередковано (через батьків, шкільний колектив тощо) виявляються причетними до їх реалізації.
5. Ви, певно, не раз зустрічалися з людьми, які вважають себе цивілізованими і культурними, але водночас є абсолютно безпорадними у правових питаннях. Чи можна бути культурною людиною і не мати певного рівня правової культури? Подумайте і дайте відповідь, якими правовими знаннями і вміннями слід володіти, щоб вважатися людиною з високою правовою культурою.
Варіант відповіді:
Слід знати:
Основні правові поняття і принципи, основні закономірності виникнення і розвитку держави і права, основні положення Конституції України, свої юридичні права і обов'язки, процедуру прийняття законів і здійснення форм безпосередньої демократії (виборів, референдумів), призначення органів державної влади і порядок їх роботи.
Слід вміти:
Тлумачити юридичні норми, зокрема ті, що закріплюють Ваші права і обов'язки, укладати цивільно-правові угоди, звертатися за захистом своїх прав до компетентних державних органів, за всіх обставин обирати варіант правомірної поведінки і утримуватись від правопорушень, утримуватися від "заподіювання шкоди законним інтересам і правам інших громадян.
Наведений перелік є дуже орієнтовним. Ці ж думки учні можуть висловити і в інший спосіб. Головне — це стимулювати мислення дітей у напрямі, який приведе до усвідомлення необхідності правових знань і активної правомірної поведінки.
6. Певно, Ви не раз чули вислів про тривалу «бездержавність» української нації. Чи згодні Ви з таким твердженням? Чи можна вважати українськими усі її державні утворення, що існували у минулому на нашій землі?
Варіант відповіді:
Поставлене запитання є достатньо дискусійним у науці і не можна вимагати від учнів однієї чітко окресленої відповіді. Мета обговорення проблеми — спонукати мислення старшокласників, навчити їх підкріплювати свою позицію аналізом історичних фактів (зокрема у даному випадку — конкретними відомостями з історії держав, що існували на території сучасної України).
У процесі дискусії вчителеві варто звернути увагу на складність етнічних процесів і спорідненість (хоча й не ідентичність) між сучасними українцями і жителями Київської Русі, Литовсько-руської держави тощо. Продуктивним буде висновок про те, що принаймні з IX ст. на території сучасної України завжди існували певні держави, але в їх межах були різні можливості для здійснення самовизначення українського етносу.
Тема 9 Україна — незалежна демократична правова держава
Даний урок започатковує вивчення нового розділу курсу «Основи правознавства», до якого входять десять параграфів, що досить повно характеризують Україну як державу, де забезпечено суверенітет, незалежність і правові основи державного ладу. Розпочинаючи вивчення теми, доцільно застосувати такий методичний прийом, як «екскурсія» в зміст розділу. За розповіддю вчителя, або одного з краще підготовлених учнів, □ переглядають зміст розділу, зупиняючись на назвах параграфів 9-17 і на назвах окремих «ліхтариків», а також на змісті матеріалу під рубрикою «Цікаво знати». Іноді в цьому випадку можна вдатися до елементу навчальної гри — «естафети», коли ця «екскурсія» проводиться не однією особою, а групою підготовлених учнів.
Цей дидактичний прийом формує уяву учнів про розділ в цілому, органічно поєднуючипропедевтику і зосередження уваги на тому, який параграф більш складний обсягзасвоєння, як вивчати термінологію, пов'язувати теоретичний матеріал з життям. Його застосування займе 10-12 хвилин уроку, але це буде виправдано пізніше під час вивчення Розділу II.
Основну увагу при проведенні уроку необхідно приділити трьом досить складним вітанням, для вивчення яких обмаль часу — по-перше, необхідно показати учням поступовість та складність шляху, пройденого Україною за 1990-1996 роки від Декларації про державний суверенітет до Конституції України 1996 року, по-друге, ознайомити учнів з особливостями Конституції як Основного Закону України, а також визначити норму правління, державного устрою та політичного режиму України.
Мета уроку:Засвоїти основні поняття уроку про нашу державу як незалежну, демократичну, соціальну і правову шляхом глибокого розкриття кожного з цих понять на основі тексту підручника і фактів суспільного життя України; формувати громадянське почуття, прагнення берегти і захищати конституційні засади, що стали гідним втіленням боротьби попередніх поколінь за незалежність.
Формування на уроці навичок та умінь:Розпочати формування в учнів навичок роботи з Основним Законом — Конституцією України. Формувати уміння будувати свої відповіді та виступи за принципами аргументованості й доведеності.
Тип уроку:Урок формування та вдосконалення знань, умінь і навичок.
Структура уроку:
1. Декларація про державний суверенітет України — вияв суверенної волі народу побудувати незалежну державу.
2. Акт проголошення незалежності України і його підтвердження всеукраїнським референдумом. Правонаступництво України.
3. Конституція України — Основний Закон держави.
4. Державні символи України.
Методично-дидактичне забезпечення уроку:
1. Конституція України.
2. Декларація про державний суверенітет України.
3. Закон «Про економічну самостійність України».
4. Акт проголошення незалежності України.
5. Закон України «Про правонаступництво України».
6. Таблиця «Конституційне законодавство».
7. Таблиця «Суверенітет України».
8. Для більш якісної підготовки до уроку вчитель може використати «Коментар до Конституції України» (2 вид. — Київ, 1998), а також комплект брошур, присвячених Конституції України, (видання Інституту держави і права ім. В. М. Корецького) та інші сучасні праці з конституційного права України.
Основні терміни і поняття:суверенітет (державний, народний, національний), самовизначення, повнота і неподільність влади, регулювання грошового обігу, захищеність внутрішнього ринку, незалежність, правове регулювання, політико-правова основа створення Конституції України, всенародне обговорення, референдум, юридичні властивості конституції, установчий, програмний та ідеологічний характер конституції, найвища юридична сила, способи прийняття конституції, октроювання, соціальна держава.
Хід уроку:
Під час викладу вчителем матеріалу щодо нормативних актів та подій 1990—1996 років з метою зосередження уваги учнів доцільно запропонувати їм скласти в зошитах (під час розповіді вчителя) хронологічний перелік цих актів та подій (до нього обов'язково повинні увійти дати їв липня 1990 р., 24 серпня 1991 р., 12 вересня 1991 р., 1 грудня 1991 р., 28 червня 1996 р.). Необхідно звернути увагу на зміну статусу України протягом цього періоду — від положення республіки у складі СРСР з обмеженими правами та повноваженнями до незалежної держави.
У процесі вивчення другого питання слід визначити особливості Конституції як Основного Закону держави. На початку розгляду цього питання доцільно звернутися до учнів з питанням про відомі їм з історії України та інших країн акти, що мали назву конституції. Учням з курсу історії відомі Конституція Пилипа Орлика (1710 р.), конституції США (1787 р.), Франції (1791 р.)- При цьому слід звернути увагу учнів на зміну значення слова «конституція» — від назви певної групи нормативних актів поточного законодавства (Стародавній Рим, середньовічна Польща) до його сучасного значення — назви Основного Закону держави. Доцільно запропонувати учням занотувати в зошитах особливості правового статусу Конституції як Основного Закону — підвищена стабільність, особлива процедура прийняття, найвища юридична сила тощо. При цьому, в залежності від рівня підготовки класу слід або запропонувати учням самостійно визначити та записати ці особливості під час розповіді вчителя з наступною перевіркою або ж продиктувати їх учням з відповідним коментарем. Після цього пропонуємо учням взяти текст Конституції України та ознайомитися з її структурою. Визначаємо, що Конституція складається з преамбули (пояснюємо учням значення цього слова), 15 розділів, 161 статті та 14 перехідних положень.
Вивчення третього питання доцільно побудувати на основі роботи учнів з текстом Конституції України. Перед цим слід запропонувати учням пригадати відомі їм з попередніх уроків (тема 2) форми правління, державного устрою, політичного режиму та їх :знаки. Пропонуємо учням ознайомитися зі статтями 2—6 Конституції та визначити норму нашої держави. Слід вимагати від учнів не лише назвати форму правління, державного устрою, політичного режиму України, але й аргументувати думки на основі норм зазначених статей, що підтверджують цю характеристику.
Наприкінці уроку звертаємо увагу учнів на характеристику України, наведену в ст. 1 Конституції, та в бесіді з учнями пояснюємо значення кожного слова в цій характеристиці. Особливу увагу слід звернути на поняття «соціальна держава», яке є відносно новим для нашої конституційної теорії й практики.
З метою закріплення, вчитель перевіряє виконання учнями завдань, що виконувалися під час уроку — складання хронології подій 1991—1996 років, визначення особливостей Конституції як Основного Закону, а також перевіряє засвоєння учнями конституційного закріплення форми нашої держави (див. С. 32 цього посібника) та її загальної характеристики у ст. 1 Конституції України.
Враховуючи перевантаженість уроку та наявність в учнів знань щодо символіки України (з курсу історії та з позакласної роботи), матеріал щодо державної символіки України доцільно запропонувати для самостійного вивчення учнями, звернувши увагу на характерні помилки, які трапляються при визначенні державних символів України без опори на текст Конституції України.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати запитання і завдання, вміщені в кінці тексту §9 підручника.
2. Самостійно вивчити «ліхтарик» 9 (Державні символи) §9 підручника.
3. Заповнити таблицю «Види суверенітету».
| Вид суверенітету | Ознаки |
| Державний | |
| Народний | |
| Національний |