Главная | Обратная связь

Етапи возз'єднання українських земель

Мета уроку:Розкрити зміст §10 і домогтись на цій основі поглиблення знань учнів про формування території України як політико-правове втілення віковічних сподівань народу про об'єднання всіх українських земель, про економічне і моральне значення цього факту; сформувати поняття про роль державної мови як важливого чинника функціонування держави.

Формування на уроці навичок та умінь:Удосконалювати навички роботи учнів з кар­тою, структурування матеріалу, складання та заповнення таблиць. Розвивати в учнів уміння реалізовувати міжпредметні зв'язки на уроках правознавства.

Тип уроку:Урок оволодіння новими знаннями.

Структура уроку:

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Державний устрій і територія України.

3. Політико-правовий статус національних меншин в Україні.

4. Законодавство України про мови.

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Конституція України.

2. Конституція Автономної Республіки Крим.

3. Текст §10 підручника.

4. Таблиця «Етапи возз'єднання українських земель».

5. Карта України.

6. «Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В. Д. Гончаренка (К: Ін Юре, 1997) (Декларація прав національностей України, Закон про національні меншини, Закон про мови в Українській РСР).

Основні терміни і поняття:міжетнічні відносини, політико-правовий статус територіальних складових частин держави, централізація і децентралізація у здійсненні дер­жавної влади, демографічні особливості, спеціальний статус міст Києва і Севастополя.

Хід уроку:

Урок доцільно розпочати з перевірки домашнього завдання. В залежності від рівня підготовки класу та розміру наявної в класі дошки, вчитель викликає учнів до дошки, пропонуючи одному записати основні події та нормативні акти на шляху України до незалежності в 1990-1991 роках, другому — визначити форму держави, третьому — датихарактеристику України згідно зі ст. 1 Конституції. Поки учні виконують письмові завдання, вчитель проводить з іншими бесіду з питаннями: «Як змінився правовий статус України в період з 1990 року до теперішнього часу?», «Що ви знаєте про символи української держави?», «Доведіть необхідність прийняття Закону України «Про правонаступність України?».

Після закінчення роботи на дошці, вчитель перевіряє разом з учнямизаписи, одночасно пропонуючи учням пояснити визначення України як неза­лежної суверенної, правової, демократичної та соціальної держави.

Закінчивши перевірку домашнього завдання, слід перейти до вивчення нового матеріалу. На уроці використовується карта адміністративно-територіального устрою України (за відсутності її в кабінеті історії та правознавства, слід звернутися до кабінету географії). Нагадавши учням про те, що Україна — унітарна держава, пропонуємо при­гадати з курсу географії, які адміністративно-територіальні одиниці входять до складу нашої держави. Назвавши їх (24 області, два міста зі спеціальним статусом — Київ і Сева­стополь та Автономна Республіка Крим), звертаємо увагу учнів на особливості правово­го статусу Криму згідно з розділом X Конституції України. При цьому звертається увага на те, що Верховна Рада АРК не є законодавчим органом, що нею приймаються не закони, а нормативно-правові акти АРК, що Крим є невід'ємною частиною України.

Важливим питанням, що розглядається на цьому уроці, є вирішення національних та мовних проблем в Україні. Пояснюючи важливість цього питання, доцільно звернутися до учнів із запитанням: «Згадайте, коли та де національні проблеми призводили до конфліктів, війн?». Учні можуть назвати як відомі їм з історії національно-визвольні війни, так і події сучасності, відомі їм з повідомлень засобів масової інформації. Зверта­ючись до карти, вказуємо місця компактного проживання в Україні окремих національ­них меншин (румуни та угорці в Закарпатті, молдавани та болгари — на Одещині, кримські татари — в Криму тощо). Також нагадуємо про численні громади росіян, по­ляків, євреїв, білорусів, що розселені практично по всій державі. З огляду на це вчитель підкреслює важливість вирішення національних та мовних питань. Звертаємо увагу учнів на ст. 24 Конституції України, що гарантує рівні права громадян незалежно, зокрема, від їх етнічного походження та мовних ознак. За наявності в учнів «Хрестоматії з правознавства», вчитель пропонує учням порівняти наведені в цьому посібнику Декла­рацію прав національностей України та Закон України «Про національні меншини в Україні» та визначити в чому полягає спільність та відмінності цих нормативних актів. Ця робота дає можливість, окрім ознайомлення зі змістом вказаних актів, визначити різницю між декларацією та законом.

Переходимо до вивчення мовних питань у законодавстві України. Пропонуємо учням прочитати ст. 10 Конституції України та визначити статус мов у нашій державі. При цьому необхідно пояснити учням в чому полягає статус української мови як державної, а також показати гарантії функціонування в Україні інших мов. Бажано та­кож звернути увагу на особливості мовного режиму в Криму, визначені Конституцією Автономної Республіки Крим.

За наявності часу вчитель розповідає учням про участь української держави в міжнародному житті, зокрема про її участь в різних міжнародних організаціях — ООН, Рада Європи тощо, звертає увагу на участь України в роботі СНД, історію створення цьо­го об'єднання.

Для самостійного вивчення учнями вчитель рекомендує матеріал, присвячений За­кону «Про мови», що не становить труднощів для учнів. Також пропонуємо при вив­ченні домашнього завдання підібрати приклади, що свідчать про реалізацію законодав­ства України про мови, а також про участь України в міжнародних організаціях та міждержавних об'єднаннях.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати текст § 10 підручника та підготуватись до відповіді на завдання і за­питання.

2. Самостійно вивчити «ліхтарик» 7 (Законодавство про мови) §10 підручника.

Тема 11 Народ України — носій суверенітету,