Главная | Обратная связь

Тема 28А Цивільно-правові угоди

Вивчення цієї теми можна організувати на основі використання опорного конспекту, оскільки тема складна і містить у собі чимало нових для учнів понять і термінів. З попереднього матеріалу теми «Майнові права громадян України і їх охорона» учні вже зрозуміли особливості майнових прав, конституційні засади рівності всіх форм влас­ності і форми їх державного захисту.

Плануючиурок, який присвячується цивільно-правовим угодам, вчитель повинен пояснити, з якою метою він роздає учням тіїкст опорного конспекту, як опрацьовувати його, звернувши особливу увагу на усвідомлене розуміння термінології, загальних положень про договори і сутність правового змісту договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), позики та інших, які виділені у підручнику.

При цьому слід врахувати, що опорний конспект ніколи не замінить самостійного опрацювання учнями тексту підручника. Вчитель забезпечує учня опорним конспектом як засобом поглибленого вивчення теми, основи для власних міркувань і висновків, що знайдуть відображення у продуманих і аргументованих відповідях учнів.

Яку б форму проведення уроку з теми «Цивільно-правові угоди» не обрав учитель, йому слід врахувати, що «ліхтарик» 1 є тим фундаментом, на якому базується весь подальший виклад і опрацювання матеріалу теми.

Опорний конспект не служить еталоном. Педагог може вдатися у процесі вивчен­ня всього курсу «Основи правознавства» до створення різноманітних опорних кон­спектів. Але при цьому він сам повинен добре володіти методикою їх використання, ви­ходячи з того, що не опорний конспект, а сам вчитель є основним компонентом про­ведення уроку і тільки від нього залежить ефективність наступного уроку. Досвід роботи багатьох вчителів підтверджує користь опорних конспектів, і те, що у поєднанні з текстом підручника, вони є істотним засобом розвитку умінь, навичок учнів та формування інтелектуальних здібностей.

Тип уроку:Шкільна лекція з використанням опорного конспекту.

Мета уроку:(див. опорний конспект)

Формування на уроці навичок та умінь:Формувати в учнів вміння укладати цивільно-правові угоди. Продовжити формування навичок конспектування лекції, роботи з опор­ними конспектами.

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Підручник, §28А.

2. Опорний конспект, підготовлений вчителем.

Варіант опорного конспекту

Тема «Цивільно-правові угоди».

План теми:

1. Поняття, види і зміст зобов'язань. Загальні положення про договори.

2. Види договорів.

Мета заняття.

Вивчити роль і значення договірних зобов'язань у процесі цивільно-правових відносин, засвоїти особливості різних видів цивільно-правових договорів, процеси встановлення, зміни або припинення цивільних правовідносин. Навчитись відрізняти договірні відносини від інших зобов'язальних відносин як у практиці підприємницької діяльності, так і в «звичайному» житті.

Засвоїти загальні положення прій цивільно-правові угоди та договори, суть проце­дур, пов'язаних з укладенням договору, умови дійсності угоди, поняття чесності, поряд­ності і законності договірних зобов'язань.

Вміти пояснити такі терміни: угода, форми волевиявлення сторін при укладенні угоди (пряме, конклюдентне, мовчазне), види угод (односторонні, двосторонні, багато­сторонні), мнима угода, удавана угода, нікчемна угода, заперечна угода, види договорів оплатний та безоплатний, односторонні та двосторонні), договір купівлі-продажу, до­говір майнового найму (оренди), договір позики, кредитний договір, договір дарування.

Угодамивизнаються дії учасників цивільних відносин (громадян та організацій-юридичних осіб), спрямовані на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків.

Двосторонні і багатосторонні угоди (за кількістю учасників) іменуються договора­ми, В свою чергу, договори також є односторонніми та двосторонніми, але тут вони так називаються залежно не від числа учасників, а за розподілом прав і обов'язків між ни­ми. В односторонньому договорі одна сторона має лише права, а інша — лише обов'яз­ки, а в двосторонньому договорі кожна сторона має і права, і обов'язки. Отже, всі дого­вори є угодами, але не всі угоди є договорами.

За моментами, коли виникає угода, розрізняються консенсуальні та реальні угоди.