Главная | Обратная связь

Умови дійсності заповіту

* Заповіт може бути складений тільки дієздатною особою. Якщо встановлено, що заповідач діяв у стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій, заповіт може бути визнаний недійсним.

* Закон вимагає, щоб заповіт був укладений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений. Проте закон допускає, щоб заповіт був посвідчений не нотаріальною конторою, а іншими спеціально уповноваженими на це особами чи органами. Так, заповіти в окремих випадках мають право завіряти:

— головні лікарі лікарень, будинків пристарілих та інвалідів тощо;

— капітани українських кораблів, що знаходяться у рейсах за межами держави;

— начальники геологічно-розвідувальних експедицій;

— командири військових частин, дислокованих у місцях відсутності нотаріальних коннтор;

— начальники установ позбавлення волі.

* Зміст заповіту повинен відповідати вимогам закону. Так, заповідач має право призначити своїм спадкоємцем будь-кого. Але він, наприклад, не може позбавити повністю спадщини неповнолітніх дітей. Якщо заповідач позбавить їх спадщини, то в цій частині ;заповіт буде визнаний судом недійсним.

Неповнолітнім і непрацездатним дітям, непрацездатній дружині, батькам незалеж­но від змісту заповіту належить у спадщині обов'язкова частка заповіданого майна в розмірі, не менше однієї третини частини, яка б їм належала за законом.

Заповіт за життя заповідача може змінюватися ним, про що буде свідчити новий варіант заповіту, який також має бути нотаріально посвідчений. Заповідач має право доручити виконання заповіту не спадкоємцям, а виконавцеві заповіту — іншій особі, яка отримує від спадкоємців певну суму із заповіту, але звітує перед ними.

3. Спадкування за законом відбувається:

а) коли немає заповіту;

б) коли заповіт визнано недійсним;

в) коли спадкоємці, призначені у заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовилися прийняти її.

Цивільний кодекс України визначає черговість отримання спадщини за законом: «При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є у рівних частках діти (в т. ч. усиновлені), подружжя і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає серед живих того з їхніх батьків, який був би спадкоємцем: вони успад­ковують порівну у тій частині, яка за законом належала б їхнім батькам, що померли(ст.529).

До другої черги належать брати і сестри померлого, його дідусь і бабуся, між якими спадщина розподіляється порівну.

Цивільним кодексом України встановлено, що для того, щоб спадкоємець міг вважати себе повним власником заповіданого майна, що належить йому як спадок, він по­винен прийняти спадщину. Спадщина автоматично до спадкоємців не переходить. Для прийняття спадщини спадкоємець має учинити такі дії:

1. Фактично вступити в управління або володіння спадковим майном;

2. Подати до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємцям, які прийняли належну їм за заповітом чи за законом спадщину, державна нотаріальна контора за місцем відкриття спадщини видає свідоцтво про право на спадщину. Це свідоцтво видається після закінчення шестимісячного строку, якщо в дер­жавній нотаріальній конторі є дані про те, що крім осіб, які заявили про видачу свідоцтві інших спадкоємців немає.

Завдання для самоконтролю:

1. Підберіть з відомих вам кінофільмів, телесеріалів, художніх книг, преси спірні ситуації, пов'язані з проблемами спадкоємництва і зробіть їх юридичний аналіз.

2. У чому ви вбачаєте спільне і в чому вбачаєте відмінності у процесі спадкуванні; за законом і за заповітом?

3. Визначте характерні ознаки процедури прийняття спадщини. Поясніть прак­тичну і моральну доцільність цієї процедури визначеної Цивільним кодексом України

Хід уроку:

Перебіг уроку загалом визначається наведеним вище опорним конспектом і структурою відповідного параграфа підручника. Під час уроку вчитель може використає окремі елементи бесіди, запропонувати учням висловити свою думку з приводу тих ч: інших норм законодавства або документів з реальної юридичної практики, які будуть підібрані вчителем у процесі підготовки до заняття.

Домашнє завдання:

Вчитель має вибір: він може запропонувати учням опрацювати запитання і завдання до §28 або передбачити завдання безпосередньо у тексті опорного конспекту.