Главная | Обратная связь

Проблемні ситуації і практичні завдання до розділу III

1. Студенти одного з київських вузів вирішили провести мітинг на підтримку ініціативи Партії зелених про захист довкілля. Студентів зібралося понад 1000 о 10 го­дині вечора неподалік скверика на проспекті Перемоги. Вони вийшли на проїжджу ча­стину проспекту, через гучномовець вигукували гасла на захист довкілля, кричали, свистіли, співали. Представники правоохоронних органів запропонували студентам розійтися, по­грожуючи застосуванням до них сили, для чого вже були викликані спеціальні загони міліції. Після бурхливої суперечки студенти розійшлися, обурені тим, що їх акція вва­жається протизаконною і що їх права на збори, мітинги та вільне вираження своїх поглядів грубо порушено.

Хто правий у цій ситуації? Хто порушив закони України? Чи порушені права сту­дентів? Чи існує обмеження прав проводити мітинги, походи і демонстрації?

Варіант відповіді: Ст. 39 Конституції України визначає, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про про­ведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку — з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони населення або захисту прав і сво­бод інших людей.

2. В одній з лікарень м. Києва перебувають тяжко хворі на ураження нирок, врятувати життя яких можливо лише за наявності донорської нирки для трансплантації. У трьохпалатах цієї лікарні чекають на донорську нирку:

- дівчинка-першокласниця, відмінниця;

- бабуся, під опікою якої знаходяться двоє онуків, що втратили батьків;

- чоловік середнього віку, що страждає на алкоголізм;

- молода жінка, в якої п'ятеро дітей;

- відомий письменник;

- літній чоловік, в якого немає родичів;

- молодий чоловік, який збирається одружитись.

Та медичний персонал лікарні одержав лише одну донорську нирку.

Кого з цих хворих, на Ваш погляд, потрібно прооперувати першочергово?

Варіант відповіді: Донорська нирка має бути трансплантована у порядку черги. У ст. 27 Конституції України вказано, що кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

3. У школі села Грибки було введено предмет «Закон божий». Усі учні повинні бу­ти збиратися вранці на молитву, зобов'язані були вивчати Біблію та відвідувати місцеву церкву в неділю і на релігійні свята. Петро Васін, учень 9-го класу, не відвідував церкву, за що одержав «двійку» з «Закону божого» та поведінки і не отримав свідоцтва про освіту за 9-й клас. Батьки Петра звернулися до районного управління освіти зі скаргою на директора школи, мотивуючи це тим, що сім'я Васіних не сповідує православ'я.

Як би вирішили цей конфлікт Ви? Чи були порушені права Петра? Якщо так, то які саме?

Варіант відповіді: Ст. 35 Конституції України визначає, що кожен має право на свобо­ду світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від дер­жави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'яз­кова.

4. У газеті «Вечірні вісті» міста Жукове було надруковано фото громадянина Пет­рушка на прийомі у лікаря-нарколога з текстівкою до фото про лікування хворих на алкогольну залежність. У результаті цієї публікації Петрушка було виключено з медич­ного інституту, де він навчався на четвертому курсі, а батько його нареченої заборонив їм одружуватись, хоча весілля вже було призначене. Громадянин Петрушко подав позов до суду на газету «Вечірні вісті» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Як би Ви вирішили цю судову справу? Які права громадянина Петрушка були пору­шені?

Варіант відповіді: Ст. 32 Конституції України визначає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіден­ційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інфор­мацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації.

5. Студент Інституту міжнародних відносин Хома Заєць вирішив зі своїм другом Миколою Гюнтером, студентом з Німеччини, організувати молодіжну політичну партію «Нові голоси». Вони звернулися до Міністерства юстиції України з документами на реєстрацію вищезазначеної партії, але Миколі Гюнтеру було відмовлено у реєстрації його як засновника політичної партії.

Чому, на Вашу думку, було відмовлено громадянину Німеччини Миколі Гюнтеру у заснуванні політичної партії?

Варіант відповіді: Ст. 36 Конституції України визначає, що політичні партії України сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України.

6. Батько Миколи Гюнтера, студента з Німеччини, народився та певний час прожи­вав на території України. Але на 13 листопада 1991 року проживав на території Німеч­чини в м. Кельні. Микола Гюнтер вирішив набути громадянство України. У листопад: 1998 року він подав до органів внутрішніх справ за місцем проживання його в гурто­житку Інституту міжнародних відносин клопотання про визначення належності до громадянства України та

1) заяву-анкету;

2) три фотокартки;

3) документи, що посвідчують його родинні зв'язки з батьком, який народився та певний час проживав на території України.

Але Миколі Гюнтеру було відмовлено у визначенні його громадянином України.

Чому? Чи порушені права М. Гюнтера на визначення його належності до громадян­ства України?

Варіант відповіді: Закон України «Про громадянство України» у пункті 3 статті 2 надає право особам, які народилися або постійно проживали на території України, а також їх нащадкам (дітям, онукам), якщо вони на 13 листопада 1991 року проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав, визначити до 31 грудня 1999 року свою належність до громадянства України, подавши відповідну заяву у порядку, вста­новленому цим Законом.

Заява-анкета про належність особи до громадянства України має подаватися в ор­ган внутрішніх справ за місцем постійного проживання цієї особи.

Разом із клопотанням про визначення належності до громадянства України заяв­ник повинен подати:

1) заяву-анкету;

2) три фотокартки;

3) документи, які засвідчують народження заявника на території України чи ~хтійне проживання на території України або підтверджують наявність родинних із'язків з такою особою, або рішення суду;

4) документи про відсутність або припинення громадянства іншої держави.

7. Громадянин Петренко, який до того постійно проживав на території України, виїхав у Францію на роботу за контрактом 26 серпня 1991 року. Працюючи у Франції, перебував на обліку в консульській установі України. У серпні 1998 року повернувся в Україну для постійного проживання. Органи внутрішніх справ запропонували Петрен­кові подати заяву про визначення своєї належності до громадянства України. Чи закон­на така вимога?

Варіант відповіді: Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України» Петренко є громадянином України.

8. Громадянин Соловко одружився з громадянкою Колумбії і 5 травня 1998 року виїхав на постійне проживання до Колумбії. Через місяць після взяття на консульський облік гр. Соловко звернувся до консула України в Колумбі з проханням надати приту­лок і допомогти виїхати в Україну. Причиною такого прохання він назвав шантаж і по­грози вбивством з боку родичів дружини, які намагались примусити його перевезти партію наркотиків до Європи. Консул відмовив гр. Соловкові у наданні притулку і пора­див звернутись із заявою до органів місцевої поліції. Чи законні дії консула?

Варіант відповіді: Відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України» консульська установа України в Колумбії повинна була надати гр. Соловкові притулок і вирішити питання про його повернення в Україну.

9. У подружжя Савченків, громадян України, які тимчасово проживають у Норвегії, народилась дитина. Як буде вирішуватись питання про громадянство дитини?

Варіант відповіді: Відповідно до ст. 12 Закону України «Про громадянство України» дитина є громадянином України.

10. У громадянки України М, яка одружена з громадянином США і постійно про­живає на території США, народилась дитина. Як буде визначатись громадянство ди­тини?

Варіант відповіді: Відповідно до ч. З ст. 13 Закону України «Про громадянство України» громадянство України буде визначатися за письмовою згодою батьків.

11. Громадянка України Л., яка тимчасово проживає у Німеччині, народила там ди­тину, батько якої невідомий. Як буде визначатись громадянство дитини?

Варіант відповіді: Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закон)⁷ України «Про громадянство України» дитина буде громадянином України.

12. Міським народним судом міста М. був винесений вирок про позбавлення громадянина Н. громадянства України. Підставою для позбавлення громадянства суд виз­нав проживання протягом останніх восьми років поза межами території України і наклепницькі виступи проти України, які постійно здійснювались Н. у засобах масової інформації іноземних держав.

Варіант відповіді: Відповідно до ст. 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Крім того, відповідно до ст. 20 Закону України «Про громадянство України» за наявності перерахованих у ст. 20 підстав може бути вирішено питання про втрату громадянства, але не судом, а Президентом України відповідно до ст. ст. 28 і 18 цього Закону.

13. М. віком 17 років, який був прийнятий на роботу 1 грудня, звернувся до дирек­тора підприємства із заявою про надання йому з 1 липня щорічної відпустки. Директор відмовив йому, мотивувавши це тим, що М. ще мало працював і піде у відпустку лише у грудні. Хто правий у цьому спорі? На відпустку якої тривалості має право М., якщо він має таке право саме у липні?

Варіант відповіді: Відповідно до ст. 10 Закону «Про відпустки» особи віком до 18 років мають право на надання їм щорічної відпустки повної тривалості (яка згідно зі ст. 6 цьо­го Закону становить 31 календарний день) до настання 6-місячного строку безпере­рвної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві. Крім цього, відповідно до тієї самої ст. 10 Закону «Про відпустки» особам віком до 18 років відпустки надаються у зручний для них час. Отже, М. має право на відпустку тривалістю 31 календарний день до закінчення 6-місячного строку безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві.

14. Коли Сергійові було 10 років, у процесі приватизації він набув право власності на акції ВАТ «Укррічфлот». Після того, як батьки оформили відповідні документи про право власності на акції належним чином, до Сергія, якому вже виповнилося 13 років, біля магазину підійшов чоловік, який, дізнавшись, що Сергій має акції ВАТ «Укррічфлот». запропонував йому продати їх за кілька пляшок "фанти". Сергій погодився і згодом, не повідомивши про це батьків, передав чоловікові вказані акції в обмін на «фанту». Чи мав він на це право? Хто і в який спосіб має укладати угоди щодо його майна від його імені?

Варіант відповіді: Оскільки на час здійснення угоди Сергій не досяг не лише 18, але й 15 років, він мав право самостійно укладати лише дрібні побутові угоди (ст. 14 ЦК). Усі інші угоди від його імені мають укладатися батьками. Згідно зі ст. 78 КпШС, якщо у неповнолітніх є належне їм майно, батьки управляють ним як опікуни і піклувальними без спеціального на те призначення, але з додержанням відповідних правил про опіку і піклування. Причому слід пам'ятати, що згідно зі ст. 145 КпШС опікун не вправі без доз­волу органів опіки і піклування укладати угоди, а піклувальник — давати згоду на їх укла­дення, якщо вони виходять за межі побутових.

15. Між громадянами А. (позикодавець) і Б. (позичальник) був укладений усний договір позики на суму 20 гривень. Причому громадянин А. зобов'язався передати громадянину Б. гроші наступного тижня. Однак через тиждень грошей він не передав, а через три тижні звернувся до суду з вимогою, щоб громадянин Б. повернув йому 20 гривень.

Яке рішення і на яких підставах має прийняти суд?

Варіант відповіді: Відповідно до ст. 374 ЦК України договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Стаття 375 ЦК України встановлює, що договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців повинен укладатися у письмовій формі. Відповідно до ст. 376 ЦК України позичальник вправі заперечувати договір позики через його нікчемність, доводячи, що гроші або речі в дійсності зовсім не одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі. Крім того, у тих випадках, коли договір позики повинен бути укладений у письмовій формі, заперечення його через нікчемність шляхом показань свідків не допускається, за винят­ком випадків кримінально карних дій. Таким чином, згідно з указаними нормами суд має відмовити громадянину Б. у задоволенні його позову.

16. Визначити спадкову масу та спадкоємців після смерті громадянина А. і поділи­ти її між спадкоємцями за таких умов. Громадяни А. і Б. у шлюбі побудували жилий будинок (іншого майна у них немає), в якому разом і проживали. При цьому вони виховали двох рідних синів (один з яких С. — інвалід, а другий Г. при житті громадянина А. був засуджений за вчинення замаху на життя гр. А) і усиновлених сина Д. та доньку Е. Громадянин А. у заповіті заповів своє майно Е.

Варіант відповіді: Спадкова маса у цьому випадку становить 1/2 жилого будинку, оскільки, згідно зі ст. 22 КпШС майно, нажите подружжям за час шлюбу, є спільною сумісною власністю.

До кола спадкоємців першої черги за законом належать дружина померлого Б., рідний син-інвалід С. та дві усиновлені дитини: Д. та Е. Рідний син Г., згідно зі ст. 528 ЦК усунений від спадщини. Якщо б спадкування відбувалося за законом, 1/2 житлового бу­динку була б поділена між Б., С, Д. і Е. у рівних долях (ст. 529 ЦК)і кожний із них одер­жав би право на 1/8 житлового будинку. Однак А. за заповітом заповів своє майно Е. Проте С. як непрацездатний згідно зі ст. 535 ЦК успадковує незалежно від змісту за­повіту не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Отже, у частині позбавлення спадщини заповіт є недійсним.

Таким чином, державний нотаріус має видати свідоцтво про право на спадщину громадянам С. на 1/12 жилого будинку та Е. на 5/12 жилого будинку.