Главная | Обратная связь

Тема 31 Кримінальна відповідальність

Ця тема є однією з тих, що становлять підвищений інтерес для учнів. Разом з тим вона належить до числа таких, що вимагають від педагога максимального синтезу теоретичних знань із змістовними, переконливими правовими ситуаціями.

Доцільно проводити даний урок на певному емоційному рівні, апелюючи до свідомості учнів, враховуючи, що живе слово вчителя, його здатність генерувати і спрямову­вати розумову діяльність своїх вихованців — це ті складові, без урахування яких досяг­нення визначених завдань навчального процесу буде проблематичне.

Особливо важливим у процесі уроку є формування в учнів знань, навичок та вмінь, спрямованих на високий рівень їх правомірної поведінки.

Вчителеві не слід перевантажувати урок «жахливими» прикладами з практики кримінальних справ, котрі безумовно тиснутимуть на вразливу психіку підлітків. Проте слід мати на увазі, що виклад лише самих абстрактних положень, без конкретних при­кладів із життя, не матиме належного ефекту.

Мета уроку:Забезпечити формування чітких уявлень учнів про межі дії Криміналь­ного кодексу і види злочинів; розкрити етапи здійснення злочинів; визначити поняття співучасті, що прямо в багатьох випадках стосується неповнолітніх, і на конкретних прикладах дати характеристику видів співучасті; ознайомити учнів із завданнями та ви­дами кримінальної відповідальності.

Формування на уроці навичок та умінь:

Продовжувати формувати високий рівень правомірної поведінки учнів, вміння пояснити вивчену юридичну термінологію.

Тип уроку:Урок формування і вдосконалення знань, вмінь і навичок.

Структура уроку:

1. Поняття і види злочинів. Стадії скоєння злочинів, співучасть у злочині та її види.

2. Завдання і види кримінальних покарань.

3. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Кримінальний кодекс України.

2. підручник, §31.

3. Таблиця (додається).

Основні терміни і поняття:злочин, підготовка (готування) до злочину, замах на зло­чин, добровільна відмова від доведення злочину до кінця, співучасть у злочині, пособник, підмовник, виконавець, організатор, неосудність, амністія, помилування, ступінь суспільної небезпеки.

Хід уроку:

Починаючи урок, вчитель, спираючись на текст кодексу і матеріал підручника, дає загальну характеристику Кримінального кодексу України та меж його дії. Визначаючи поняття злочину, доцільно звернути особливу увагу на ознаки, що характеризують злочин, а також звернути увагу учнів на те, що злочин може бути не лише особливо небез­печною дією, але й бездіяльністю. Провідною ідеєю тут має стати те, що немає злочинів без покарань, і в зв'язку з цим кожен злочин є караною дією.

Поетапно роз'яснюючи учням стадії скоєння злочину, вчитель може використати таблицю «Стадії вчинення злочину», коментуючи її зміст особисто і звертаючись за допомогою до учнів.

Стадія	Дії, що їх вчиняє злочинець
Готування до злочину	підшукання або пристосування засобів чи знарядь або інше умисне створення умов для вчинення злочину (виготовлення чи купівля зброї, відключення сигналізації тощо)
Замах на злочин	умисна дія, безпосередньо спрямована на вчинення злочину (проникнення у місце, де знаходиться майно, яке збирається викрасти злочинець, постріл у потерпілого і т. ін.)
Закінчений злочин	вчинено всі передбачені кримінальним законом дії або є нас­лідки, передбачені законом (вбито людину, заподіяні тілесні ушкодження тощо)

Викладаючи матеріал уроку стосовно співучасті у злочині, вчитель може сформулювати завдання учням визначити елементи поведінки кожного із чотирьох можливих співучасників: організатор, виконавець, пособник, підмовник, а також як елемент роль­ової гри визначити їхній вік.

Як правило, учні визначають, що організатором здебільшого є доросла людина, виконавцем — наймолодший у злочинному угрупованні, дуже часто неповнолітній.

Вчитель підводить учнів до висновку про те, що всіх співучасників з часом можна виявити, і тому вони безумовно будуть покарані.

На основі стислого розбору епіграфа до §30 «У біду падають, як у прірву, раптом, але в злочин сходять по щаблях» (А. А. Бестужев-Марлінський), а також аналізу виконан­ня попереднього домашнього завдання, вчитель підводить учнів до відповіді на запитан­ня «Чому «молодіє» злочинність в Україні?». Важливо, щоб учні серед причин зростання злочинності серед неповнолітніх виділили такі:

— незнання кримінального законодавства;

— відсутність навичок і вмінь правомірної поведінки;

— незнання вікових меж, з досягненням яких настає кримінальна відповідальність неповнолітніх.

Вчитель розкриває положення, пов'язані з кримінальною відповідальністю неповнолітніх, посилаючись при цьому на таблицю «Обсяг юридичної відповідальності не­повнолітніх у залежності від їхнього віку», яка була використана під час попереднього уроку.

Провідною ідеєю цього етапу уроку може бути положення про те, що «незнання закону не звільняє від відповідальності перед ним, натомість знання закону може відвернути правопорушення і в тому числі злочин».

Знайомлячи учнів з матеріалом про мету і види покарань, вчитель звертає їхню увагу на досить простий принцип, покладений в основу кримінального законодавства: за менш значні злочини законодавець застосовує менш суворі покарання, натомість у разі вчинення особливо небезпечних злочинів (вбивство, бандитизм, розбій, торгівля наркотиками, вимагання тощо) до винних можуть застосовуватись покарання у вигляді тривалих строків позбавлення волі або й смертної кари.

Визначаючи обставини, які звільняють від кримінальної відповідальності, вчитель може нагадати вже відомі учням положення про те, що алкоголізм, наркоманія, токси­оманія не лише не звільняють від кримінальної відповідальності, але і зчаста обтяжу­ють її.

Питання, пов'язані з помилуванням і амністією, учні можуть вивчити за підручни­ком вдома самостійно.

Домашнє завдання:

1. Використовуючи ст. 10 Кримінального кодексу України, наведену в кінці §31 підручника, складіть діаграму кримінальної відповідальності неповнолітніх у залежності від їхнього віку, послуговуючись діаграмою, складеною на попередньому уроці.

2. Назвіть види злочинів, які ви вважаєте найбільш небезпечними для держави, суспільства, людини.

3. Опрацюйте запитання і завдання до §31 підручника.

Відповіді на деякі завдання до §31 підручника.

Завдання 1-5, 7 та 9-11 вимагають лише уважного читання підручника. Більш складними є завдання 6, 8 та 12.

Відповідь на завдання 6: Дії В. та Я. перервані на стадії готування до злочину, оскільки В. та Я. вже знайшли знаряддя для вчинення злочину (ножі), створили умови для вчинення злочину (тобто влаштували засідку), але ще не виконали дії, безпосеред­ньо спрямовані на вчинення злочину, тобто не розпочали власне напад.

Відповідь на завдання 8: Уважне-вивчення умов завдання і тексту підручника має привести до переконання, що дії Яго повинні розцінюватись як підмовництво до умис­ного вбивства. Адже підмовником є і та особа, яка штовхнула іншу людину на вчинення вбивства з допомогою обману. Саме так і вчинив Яго у відомій п'єсі Вільяма Шекспіра. Отже, Яго підлягав би кримінальній відповідальності.

Відповідь на завдання 12: Закон (зокрема Закон України «Про застосування амністії в Україні») не забороняє надавати амністію навіть таким злочинцям, як особи, що вчинили умисне вбивство. Отже, як це не дивно, Г. в принципі може бути звільнений за амністією, якщо буде виданий закон про амністію, який поширюватиметься на вбивць.

Проте вчителю слід знати (і повідомити учням у ході перевірки цього завдання _ з жоден із виданих від початку існування незалежності України законів про амністію чи указів Президента України, що видавались до прийняття Конституції України 1996 року) не передбачав амністії для даної категорії злочинців. Отже, звільнення таких зло­чинців за амністією можливе формально, але ніколи не проводиться реально.

Оскільки це завдання вимагає ознайомлення з текстом Закону України «Про застосування амністії в Україні, рекомендується давати його лише найбільш підготовленим учням, які цікавляться проблемами правознавства.