Главная | Обратная связь

Лекція 9. Внутрішньогалузева та міжгалузева конкуренція

План:

 

1. Витрати виробництва і прибуток. Маса і норма прибутку. Чинники, що впливають на норму прибутку.

2. Капітал підприємства: сутність, функції, кризооборот та оборот.

3. Внутрігалузева конкуренція та утворення ринкової ціни. Міжгалузева конкуренція та утворення середнього прибутку. Ціна виробництва.

1. Результатом всякого виробництва в ринковій економіці є товар, повна вартість якого (W) включає суму витрат постійного капіталу (с), змінного капіталу (v) і додаткової вартості (m):

Тобто:

Де „с” – стара вартість або витрати минулої праці, втілені в спожитих засобах виробництва, - це нова або новостворена вартість.

Бізнесмен авансує витрати на засоби виробництва (постійний капітал) і на робочу силу (змінний капітал). В процесі руху капіталу ця частина вартості товару відокремлюється, набуваючи форму витрат виробництва.

Витрати виробництва (k) – це сума витрат на виробництво товару постійного і змінного капіталу.

В процесі реалізації товару реалізується і додаткова вартість втілена в ньому, набуваючи форми прибутку.

Таким чином, прибуток - це реалізована додаткова вартість.

Прибуток залежить і від умов виробництва, і від умов купівлі-продажу товару. Прибуток співпадає зі втіленою в товарі додатковою вартістю за величиною лише тоді, коли ціна товару дорівнює його вартості, (коли збігається попит та пропозиція). Якщо ціна товару відхиляється від вартості, то і прибуток відхиляється від додаткової вартості.

Маса прибутку – його абсолютна величина.

Норма прибутку ( ) – це відношення додаткової вартості до всього авансованого капіталу в %.

Вона показує ступінь зростання капіталу, ступінь вигідності, прибутковості, доходності.

Фактори, що впливають на норму прибутку:

1. Маса додаткової вартості (прямо пропорційно).

2. Швидкість обороту капіталу (прямо пропорційно).

3. Економія на постійному капіталі.

4. Органічна будова капіталу (обернено пропорційна залежність).

5. Коливання ринкових цін навколо вартості.

2. Засоби виробництва і кошти, що має підприємство, створюють капітал підприємства. Він постійно рухається, створюючи кругооборот і оборот.

Кругооборот капіталу - це рух, за якого він проходить три стадії,

набуває на кожній відповідної форми і повертається до початкової форми.

 

 

 

І стадія: обіг. ІІ стадія: виробництво. ІІІ стадія: обіг.

Капітал, виступає в грошової Капітал – у виробничій формі. Капітал - у товарній формі.

формі. Зміст стадії: виробництво Зміст стадії: реалізація

Зміст стадії: підготовка товару і створення додаткової товару і втіленої в

до виробництва, до створення вартості. ньому додаткової вартості. додаткової вартості.

 

( трикрапка означає перехід капіталу з однієї сфери в іншу).

Кругооборот капіталу як безперервний процес називається оборотом капіталу.

За характером участі в обороті та способом перенесення своєї вартості на новостворений товар, продуктивний капітал ділиться на основний і оборотний.

Основний капітал - частина промислового капіталу, яка тривалий час функціонує у виробництві, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію, частинами, в міру зношування.

Оборотний капітал - частина промислового капіталу, що повністю споживається за один кругооборот, переносячи свою вартість на новостворену продукцію протягом одного виробничо-технологічного циклу.

Змінний капітал відноситься до оборотного, тому що за один кругооборот працівник створює і нову споживчу вартість і додаткову вартість.

Час обороту капіталу ділиться на дві частини:

1. Час виробництва:

- робочий період,

- час перерв у роботі,

- час перебування засобів виробництва в матеріальних запасах,

2. Час обігу:

- час придбання та доставки засобів виробництва,

- час реалізації виробленої продукції та перебування її в товарних запасах.

Основний чинник скорочення часу обороту капіталу - НТП.

Якщо рік як одиницю виміру часу визначити як О, час обороту даного капіталу - о, число оборотів - n, то можна записати:

Прискорення кругообігу й обороту капіталу збільшує річну масу та норму додаткової вартості і прибутку.

3.Підприємництво здійснюється в умовах конкуренції, тобто змагання, економічної боротьби за кращі умови виробництва й купівлі – продажу товару з метою одержання прибутку.

Внутрішньогалузева конкуренція вирівнює ціни, встановлюючи єдину ринкову ціну на даний вид продукції. Бізнесмени, які функціонують у кращих ринкових умовах (мають кращу техніку, технологію) одержують надприбуток, тому що їх індивідуальні витрати нижче суспільних, а продукція реалізується за ринковою ціною. Але надприбуток у промисловості - явище не постійне. Коли технічні новації поширяться на всю галузь, вартість і ринкова ціна товару падає, надприбуток зникає.

Міжгалузева конкуренція вирівнює галузеві норми прибутку в середню. Це відбувається тому, що в різних галузях різна органічна будова капіталу (є трудомістські, матеріаломістські, енергомістські галузі). Тому рівновеликі капітали, вкладені в різні галузі виробництва, приносять неоднакову норму прибутку. Умовно можна виділити три групи галузей виробництва:

- високоприбуткові,

- середньоприбуткові,

- низькоприбуткові.

Міжгалузева конкуренція спонукає бізнесменів до переливання капіталу з низькоприбуткових у високоприбуткові галузі. В результаті обсяги виробництва товарів у високоприбуткових галузях зростають, ринок насичується, ціни падають, норма прибутку знижується.

У низькоприбуткових галузях, де відбувся відтік капіталу, обсяги виробництва товару скорочуються, ринкова ціна підвищується, норма прибутку зростає. Завдяки цьому галузеві норми прибутку вирівнюються в середню.

Середня норма прибутку ( ) визначається як відношення суми додаткової вартості, створеної у всіх галузях суспільного виробництва, до суми капіталу, вкладеного в усі галузі, в %.

В результаті кожен підприємець одержує прибуток за середньою нормою, тобто середній прибуток.

Середній прибуток (р_сер) – це прибуток, отриманий за середньою нормою від авансованого капіталу. Він розраховується як відсоток від числа.

Утворення середнього прибутку приводить до того, що товари реалізуються не за вартістю, а за ціною виробництва.

Ціна виробництва включає витрати виробництва плюс середній прибуток на авансований капітал.

Таким чином, в результаті міжгалузевого переміщення капіталу, викликаного конкуренцією, додаткова вартість, створена у всіх галузях економіки, розподіляється між групами бізнесменів за принципом «рівновеликий прибуток на рівновеликий капітал».