Главная | Обратная связь

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

При вивченні дисципліни необхідно враховувати ряд чинників, що впливатимуть на систему і зміст засвоюваних знань.

Кожна тема повинна бути опрацьована студентом відповідно до навчальної програми, анотація якої розміщена в посібникові. Студентові потрібно дуже уважно ознайомитися з тематичним планом дисципліни відповідно до його напряму підготовки. Останній є погодинним тематичним плануванням дисципліни згідно з навчальним планом і визначає обсяг годин, відведених на вивчення кожної теми. Зауважимо, що з метою економії навчального часу, зміст матеріалу, що розглядається на лекційних і семінарських заняттях і питань, винесених на самостійне опрацювання, не дублюється. Тому студент під час самопідготовки самостійно знайомиться з частиною навчального матеріалу, користуючись методичними рекомендаціями викладача і порадами, викладеними у цьому посібникові до кожної теми.

Обовязковими компонентами самостійної підготовки студента є виконання певних навчальних завдань, а саме: ведення словника правничої термінології, опрацювання питань семінарського заняття (якщо воно передбачене тематичним планом) і питань теми, винесених на самостійне опрацювання. Ці форми навчальної діяльності складають елементарний рівень, вони виконуються всіма студентами академгрупи.

Важливою умовою є також усвідомлення змісту юридичних термінів, більшість з яких є врегульованими нормативно, а тому потребують чіткого відтворення. З цією метою пропонується до кожної теми перелік понять, зміст яких студентові потрібно розтлумачити й зафіксувати у створеному самостійно словничку правничої термінології (глосарії). Особливістю понятійного апарату з правознавства є тривалість його вивчення й розкриття змісту та інтегративність. Засвоєння окремих понять («робочий час») вичерпується одним заняттям (чи навіть його части­ною). Інші, більш складні та загальні мають наскрізно проходити через ряд занять, а їхні ознаки — розкриватися на ґрунтовному і більшому за обсягом навчальному матеріалі («держава»). І, нарешті, найбільш загальні проходять через весь курс, їхній зміст і ознаки розкриваються за допомогою усього матеріалу (правопорушення, юридична відповідальність). Поряд із правовими поняттями в курсі зустрічаються морально-етичні, історичні, філософ­ські категорії тощо. При формуванні деяких юридичних понять («права люди­ни») програма передбачає виділення не лише правових, а й філософських, і морально-етичних аспектів. Звичайно, різні сторони одного й того ж поняття забезпечують цілісне сприйняття категорії, але водночас і ускладнюють роботу з нею.

Наступним видом навчальної діяльності є складення опорного конспекту питань семінарського заняття. Записи мають фіксуватися в зошиті й за змістом відображати рекомендації, наведені до кожної теми.

Питання, винесені на самостійне вивчення, можуть бути опрацьовані студентом як в усній, так і в письмовій формі (опорний конспект у робочому зошиті) і перевірені під час індивідуального заняття у формі бесіди, бліц-опитування, тестування тощо.

Важливою складовою самопідготовки студента є індивідуальні завдання. Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення диференційованих умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання опрацьовуються студентами самостійно під керівництвом викладача.

Перелік індивідуальних завдань укладений до кожної теми відповідно до двох рівнів – достатнього й високого (по 30 завдань кожного рівня). Індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом відповідно до його порядкового номера у списку академгрупи, залежно від обраного ним рівня складності.

Завдання достатнього рівня складності носять аналітично-пошуковий характер. Їх виконання потребує ґрунтовних знань теми, вимагає застосування аналітичних здібностей. Спектр завдань цього рівня досить широкий: від розв’язання задач і кросвордів до складення схем, таблиць за визначеною формою тощо. Більшість з них вимагає розгорнутої характеристики із залученням додаткової літератури.

Друга група завдань носить науково-дослідницький характер, спонукає до якнайповнішої реалізації можливостей студентів, рекомендована тим з них, хто опанував базовий зміст навчальної програми і має здібності й інтерес до такої роботи. Ці завдання складають варіативну частину модуля і їх виконання заохочується додатковою сумою балів.

Завдання високого рівня передбачають творчий підхід до виконання і вміння практичного застосуваня теоретичних знань. Це написання реферату чи есе з визначеної теми, розв’язання правової ситуації з підготовкою аналітичної записки, таке інше. Крім того, протягом вивчення курсу студент може виконати одну індивідуальну науково-дослідну роботу.

Вивчаючи дисципліну, насамперед, потрібно пам’ятати, що суспільні відносини перебувають у постійному розвитку, тому й ті з них, що регулюються нормами права (правовідносини), також є динамічними. Отже, при підготовці теми варто уточнювати зміст нормативного забезпечення того чи іншого питання та його актуальність, відповідність навчальної літератури, що використовується, чинним джерелам права. Тому для зручності користування подаються інтернет-адреси сайтів, на яких розміщена новітня інформація про стан нормативно-правивих актів, рекомендованих у списку джерел до кожної теми.