Главная | Обратная связь

Види та концепції інформаційних систем керування підприємством

Інформаційні системи сучасних підприємств та організацій мають задовольняти певним потребам раціональної організації бізнесу, серед яких:

· своєчасне і адекватне реагування на події бізнесу;

· необхідність оброблення значних обсягів інформації;

· урахування численних взаємопов’язаних внутрішніх і зовнішніх факторів виробництва, постачання і збуту;

· надання керівникам узагальненої інформації , яка відображає поточний стан та перспективи розвитку бізнесу тощо.

За ступенем завершеності розробки інформаційні системи керуван­ня підприємством (організацією) поділяються на такі види.

1. Типові. Такі системи створюються для певного класу підприємств. За допомогою параметрів настройки типова система може бути адаптована до потреб конкретного підприємства. На практиці цих передбачених у системі можливостей настройки часто виявляється недостатньо, а інших способів втручання користува­ча в процес адаптації системи не передбачено.

2. Індивідуальні. Система створюється під конкретне підприємство, не має аналогів і не підлягає подальшому тиражуванню. Розроблення таких систем є доречним або для автоматизації діяльності підприємств з унікальними характеристиками, або для розв’язання обмеженого кола спеціальних задач. Недоліками такого підходу можуть бути непродуктив­ні витрати часу і фінансових ресурсів, недостатня кваліфікація розробників, не­правильно обрана стратегія проектування системи і т.ін.

3. Комбіновані (адаптовані). На конкретному підприємстві систему створюють на основі деяких компонентів типової системи. Типова система повинна надавати модулі для розв’язання задач управління, засоби інтеграції елементів системи і сполучення з іншими системами. Суттєвою вимогою є також наявність широких можливостей адаптації, що дозволяє підприємству настроїти систему для своїх потреб. Компонентний підхід є найбільш перспективним.

Вико­ристання компонентного підходу при створенні інформаційних систем обумовлює низку вимог до типових систем.

Відкритість. Ця властивість означає, що сис­тема має бути не ізольованою, а відкритою для зовнішнього оточення і доступною для модифікацій. Від­критість системи означає, що їй притаманні такі характеристики:

переносність. Система не прив’язується до конкретної програмно-апаратної платформи і може бути переведена на іншу платформу з міні­мальними витратами. Для цього система має бути розроблена з ви­користанням програмних технологій, не зв’язаних з конкретними платформами;

інтероперабельність. Можливість нарощування системи за рахунок додат­кових, незалежно розроблених компонентів і забезпечення необхідного експорту/імпортуданих. Для цього при розробці си­стеми потрібнодотримуватись міжнародних чи загальноприйнятих стандартів у всіхнеобхідних областях;

масштабованість.Система повинна мати можливість необме­женого розширення. Це означає або відсутність обмежень, що накладаютьсянасистему в тому чи іншому аспекті, або забезпечення достатнього запасу ресурсів для роботи в системі будь-якого користувача.

Універсальність. Система проектується таким чином, щоб користувач легко міг вийти за рамки її стандартної функціональності і мати можливість будувати власні бізнес-про­цеси, створювати власні бізнес-об’єкти і реалізовувати власну бізнес-логіку.

Корпоративність. Система має враховувати особливості ро­боти з мережею філій компанії, підтримувати роботу з розподіле­ними базами даних і віддалений доступ до інформаційних ресур­сів компанії.