 |
|
Розвиток інформаційних систем керування підприємством
2.1. Системи планування матеріальних ресурсів MRP
Системи планування матеріальних потреб MRP (Material Requirements Planning) з’явились приблизно на початку 1970-х років і переважали до кінця 1970-х років. Інакше абревіатуру MRP розшифровують "Material ResourcesPlanning" - планування матеріальних ресурсів. Системи планування матеріальних ресурсів реалізують основні положення концепції MRP, сформульованої американським товариством з керування виробництвом і запасами APICS (American Production and Inventory Control Society):
· виробнича діяльність описується як потік взаємопов’язаних замовлень;
· при виконанні замовлення враховуються обмеження ресурсів;
· забезпечується мінімізація виробничих циклів і запасів;
· замовлення постачання і виробництва формуються на основі замовлень реалізації і виробничих графіків;
· прямування замовлень ув’язується з економічними показниками;
· виконання замовлення завершується до того момента, коли воно необхідне.
Базова ідея MRP полягає у тому, що будь-яка одиниця матеріалу або комплектуючих виробів, необхідних для виробництва виробу, має бути у наявності в потрібний час і у необхідній кількості. Необхідність появи такої системи диктувалась потребою в удосконаленні управління запасами матеріалів на підприємствах та поставками матеріалів від зовнішніх постачальників. Крім того, на підприємствах існувала потреба у відстеженні того, до якої партії поставки належать матеріали на всьому шляху їх обробки.
У системі MRP на основі плану виробництва визначаються і уточнюються перспективні і поточні потреби у матеріальних ресурсах. Система дає змогу оперативно реагувати на відсутність або надлишковість матеріальних запасів і вчасно формувати або коригувати замовлення на поставку. MRP-система уможливлює постйне відстеження поточного стану матеріалу. Для кожного конкретного матеріалу визначається його статус, який свідчить, чи знаходиться даний матеріал у запасах, чи запланований до закупки, замовлений до постачання, оприбуткований, бракований і т. ін.
Головна увага в MRP-системі приділяється в першу чергу використанню інформації про замовників, постачальників та виробничі процеси для управління потоками матеріалів і комплектуючих виробів. Згідно з стандартом MRP, планування надходження на підприємство партій матеріалів і комплектуючих виробів здійснюється до того часу (з урахуванням страхового випередження), коли вони будуть потрібні для виготовлення деталей, складальних одиниць і вузлів. В свою чергу виготовлені деталі і вузли надаються на складання у потрібний момент. Готова продукція виробляється і доставляється замовникам відповідно до погоджених зобов’язань.
Враховуючи зазначені функціональні особливості MRP-систем, їх використання є доцільним на виробничих підприємствах з дискретним типом виробництва та відносно тривалим виробничим циклом.
Основною перевагою MRP-систем є формування послідовності виробничих операцій з матеріалами і комплектуючими виробами, що забезпечує своєчасне виготовлення вузлів (напівфабрикатів) для реалізації основного виробничого плану випуску готової продукції.
На вхід у систему надходять відомості про стан матеріальних запасів, основний план виробництва, дані щодо складу виробів та технологічні норми витрат матеріалів, а також довідкова інформація.
Масив стану матеріальних запасів (ISF - Inventory Status File)
Масив основного плану виробництва (MPS - Master Production Schedule)
Масив переліку складових елементів виробів (BMF - Bills of Material File)
Масиви довідкової інформації
Маючи необхідний набір вхідних даних, система MRP здійснює їх обробку у такій послідовності.
1. На основі масиву основного плану виробництва MPS визначається оптимальний графік виробництва, що містить кількісний склад готової продукції для кожного періоду часу у межах терміну планування.
2. До розрахованого складу виробів додаються обсяги випуску продукції та її елементів з поточних замовлень, що не були враховані у плані MPS.
3. Потреба у матеріалах на план виробництва розраховується як добуток від множення планових обсягів випуску продукції на поопераційні норми витрат матеріалів та комплектуючих виробів. Розраховані добутки підсумовуються в розрізі матеріалів та часових періодів.
4. На основі планової потреби та з урахуванням поточного статусу матеріалу для кожного періоду часу розраховується повна потреба у матеріалах за формулою:
Повна потреба = Планова потреба + Страховий запас + Зарезервований запас
5. Повна потреба у матеріалі порівнюється з рівнем його запасу на складі, і розраховується чиста потреба у матеріалі. Якщо вона більше нуля, то системою автоматично створюється проект замовлення на поставку матеріалу.
6. Аналізуються всі замовлення, створені у системі до періоду планування, і в них за потреби вносяться зміни з метою запобігання передчасним або недостатнім поставкам матеріалів.
Надалі розвиток концепції MRP здійснювався убік розширення функціональних можливостей підприємства задля більш повного задоволення потреб клієнтів і зниження виробничих витрат. Це привело до того, що наприкінці 70-х років концепція MRP була доповнена положеннями про формування виробничої програми в масштабах усього підприємства і контролю її виконання на рівні підрозділів (Closed Loop MRP) або, іншими словами, відтворення замкнутого циклу в MRP-системах. За цією концепцією до базових функцій планування потреб у матеріалбних ресурсах і планування виробничих потужностей було запропоновано додати такі додаткові функції, як проведення контролю відповідності кількості використаних у процесі виготовлення продукції матеріальних ресурсів і виявлення відхилень від нормативних даних; складання регулярних звітів про затримки замовлень, обсяги і динаміку продажу продукції тощо.
2.2. Системи планування ресурсів виробництва MRPII
Переважний розвиток систем планування ресурсів виробництва MRPII (Manufacturing Resources Planning) відбувався у період з кінця 1970-х років до кінця 1980-х. Основна суть концепції MRPII зводиться до того, що прогнозування, планування і контроль виробництва здійснюється для повного його циклу, починаючи від закупівлі сировини і закінчуючи відвантаженням товару споживачу. У загальному випадку система забезпечує рішення задач планування діяльності підприємства в натуральних одиницях, фінансове планування в грошовому вираженні, моделювання можливостей підприємства.
У системі класу MRPII виділяють такі основні функціональні блоки [Тат ]:
1. Формування основного плану виробництва на основі замовлень клієнтів і прогнозу попиту. При цьому використовуються процедура швидкої комп’ютерної перевірки можливості виконання плану, включаючи так зване приблизне планування потужності (Rough Cut Capacity Planning).
2. Планування потреб у ресурсах: формування плану-графіка виготовлення партій комплектуючих елементів власного виробництва та плану-графіка закупівлі матеріалів і комплектуючих виробів у постачальників. При цьому визначається розмір замовлень та їх дати. Крім того, розраховується завантаження виробничих ресурсів за допомогою процедури планування потужності (Capacity Planning).
3. Оперативне управління виробництвом шляхом планування укомплектованості і запуску замовлень з використанням механізмів виробничих циклів, пріоритетів, розмірів замовлень. Оперативний облік виконання операцій і замовлень, облік ресурсів на складах і всіх ділянках виробництва.
Стандарт товариства APICS на системи класу MRPII містить опис 16 груп функцій системи:
1. Sales and Operation Planning (Планування продажів і виробництва).
2. Demand Management (Управління попитом).
3. Master Production Scheduling (Складання плану виробництва).
4. Material Requirement Planning (Планування потреб у матеріалах).
5. Bill of Materials (Специфікації продуктів).
6. Inventory Transaction Subsystem (Управління складським господарством).
7. Scheduled Receipts Subsystem (Планове постачання).
8. Shop Flow Control (Управління цехом).
9. Capacity Requirement Planning (Планування виробничих потужностей).
10. Input/output control (Контроль входу/виходу).
11. Purchasing (Матеріально-технічне постачання).
12. Distribution Resources Planning (Планування розподілу ресурсів).
13. Tooling Planning and Control (Планування і управління інструментальними засобами).
14. Financial Planning (Управління фінансами).
15. Simulation (Моделювання).
16. Performance Measurement (Оцінка результатів діяльності).
Стандарт MRPII поділяє сфери окремих функцій на два рівні: необхідний і опціональний (за вибором). Для того щоб програмне забезпечення було віднесено до класу MRPII, воно повинно виконувати певний обсяг необхідних (основних) функцій.
Зв’язок між рівнями MRPII забезпечується універсальною формулою, на якій будується система. Задача планування на кожному рівні реалізується як відповідь на чотири запитання:
1. Що необхідно виконувати?
2. Що необхідно для цього?
3. Що є в наявності?
4. Що ще необхідно мати?
Відповіддю на перше питання завжди є план більш високого рівня. Завдяки цьому і забезпечується зв’язок між рівнями. Структура відповідей на решту запитань залежить від розв’язуваної задачі.
 |
1. Бізнес-планування.
На першому етапі складається бізнес-план підприємства, план діяльності підприємства і річний бюджет. При цьому визначається стратегія розвитку підприємства, його місце на ринку, джерела фінансування, склад продукції. План діяльності містить обсяги продукції у натуральному вираженні. В процесі планування враховуються результати маркетингових досліджень, у тому числі прогнози попиту на продукцію, замовлення покупців, обсяги залишків продукції на підприємстві. Бюджет підприємства відповідно до MRPII формується на підставі прогнозу збуту продукції. Прогнозовані прибутки розподіляються між поточними виробничими витратами й інвестиціями. Останні формуються у вигляді пакету проектів, ранжованих за важливістю і терміновістю.