Концепція підприємства реального часу RTE
Взаємний вплив розвитку сучасного бізнесу та інформаційних технологій спричиняють явища, які узагальнено можна характеризувати як прискорення темпів постачання, виробництва і реалізації. Час від замовлення клієнта до його виконання все більше наближається до нуля. За думкою компанії Gartner Group, зараз наступає новий етап прискорення бізнесу, на якому саме інформаційні технології мають надати компаніям риси підприємств реального часу. Реагуючи на ці тенденції, Gartner Group у 1998-му році запропонувала поняття "підприємства з нульовим часом очікування" ZLE (Zero Latency Enterprise), а у 2002-му році - концепцію підприємства реального часу RTE (Real-Time Enterprise). Система реального часу являє собою апаратно-програмний комплекс, який певним чином реагує у передбачуваний час на непередбачуваний потік зовнішніх подій. Принципова відмінність RTE від сьогоднішніх підприємств полягає у тому, що воно не обмежується застосуванням однієї або декількох допоміжних корпоративних інформаційних систем, а само працює під управлінням своєрідної єдиної "операційної бізнес-системи реального часу". Очікується, що найбільш ефективно такі системи мають проявити себе у складних, багатоступеневих бізнес-процесах, коли критичним є не час виконання одної окремої операції, яка може бути швидко здійснена і за локальної системи, а тривалість усього процесу. Відповідно, замовниками систем RTE в першу чергу стануть транснаціональні корпорації, що мають велику кількість постачальників, контрагентів, дистриб’юторів і ділерів. Автоматизація бізнес-процесів на підприємстві реального часу здійснюється завдяки використанню різних систем та різноманітних джерел даних, долаючи межі між окремими підприємствами. Інформація, необхідна працівникам компанії, а також її постачальникам, партнерам і клієнтам, надається у будь-який момент часу. При цьому гарантується достовірність і несуперечливість інформації, а також мінімізуються її ручна і пакетна обробка. Корпоративна система реального часу має реагувати на події зовнішнього і внутрішнього характеру, на появу нових можливостей або виникнення проблем у бізнесі і відповідно коригувати поточні виробничі плани - скасовувати або розміщувати замовлення у субпідрядників, змінювати логістику, переносити терміни тощо. У таблиці 6.1 наводяться приклади задач, рішення яких потребує технологій реального часу. Таблиця 6.1.
Системи RTE можуть бути ефективно застосовані на підприємствах, що належать до виробничого ланцюжка, коли інформаційні потоки прямують від постачальників на одному кінці ланцюжка до клієнтів на іншому. Ця задача потребує взаємної довіри і об’єднання цілей декількох підприємств. Концепція RTE у даний час перебуває на етапі розвитку, коли триває розробка і уточнення рішень щодо її функціонального і технологічного складу. Список основних характеристик RTE, до яких відносять адаптивність, гнучкість, реактивність, швидкість, не є завершеним і продовжує зростати. RTE-системи мають забезпечувати реакцію на зовнішні події і сигнали "тривоги", надавати менеджерам зручні панелі управління (management dashboard), підтримувати різноманітні мобільні пристрої. В RTE має бути передбачене використання систем керування базами даних реального часу, аналітичних програмних додатків, брокерів інтеграції прикладних програм, у тому числі орієнтованого на повідомлення програмного забезпечення проміжного шару (message-oriented middleware, MOM), а також портальних технологій і засобів керування знаннями. Розвиток інформаційних систем підприємств реального часу здійснюється багатьма відомими фірмами-виробниками, зокрема, PeopleSoft та TIBCO. Корпорація Microsoft інвестує значні кошти в концепцію Agile Business ("Швидкий бізнес"). Фірма Siebel активно просуває свою концепцію Universal Application Network, також призначену для RTE. Компанія Teradata пропонує для використання в RTE аналітичні інструменти реального часу.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|