 |
|
Контроль за виробництвом.
У системі MRPII контроль за виробництвом здійснюється за допомогою зворотного зв’язку (feedback). Система надає можливість розробляти короткострокові плани роботи (на тиждень або день) і здійснювати зворотний зв’язок у реальному режимі часу, коригуючи плани у разі сбоїв поставок або виходу з ладу обладнання.
Впровадження і використаня MRPII-систем дозволило підприємствам підвищити ефективність управління виробничим процесом, усунути небажані наслідки дестабілізуючих впливів, покращити процеси прийняття управлінських рішень. Одночасно досвід використання систем MRPII дозволив виявити деякі притаманні їм недоліки:
· недостатня інтеграція MRPII-систем з системами проектування і конструювання виробів, що є негативним для підприємств-виробників конструктивно складної продукції;
· слабка інтеграція з системами проектування технологічних процесів і автоматизації виробництва;
· недостатня реалізація функцій управління витратами;
· відсутність розвиненої системи управління фінансами і кадрами;
· переважна орієнтація системи управління підприємством на існуючі замовлення, що ускладнює прийняття рішень на довгострокову перспективу.
2.3. Системи планування ресурсів підприємства ERP
Нарощування функціональних і технологічних можливостей інформаційних систем управління підприємствами на початку 1990-х років проявилось у появі систем планування ресурсів підприємства ERP (Enterprise Resources Planning), які з того часу займають переважні позиції у даній галузі.
ERP - системи, орієнтовані на вирішення завдань управління великими корпораціями з територіально розподіленими структурними підрозділами і ресурсами. Функціональні можливості ERP-систем охоплюють всі управлінські аспекти фінансової і господарської діяльності підприємства: планування виробництва і ресурсів (фінансових, людських, матеріальних), управління матеріально-технічним постачанням і збутом, ведення договорів, усі види обліку, управління кадрами, аналіз результатів господарської діяльності та підтримку управлінських рішень. Порівняно з MRPII, системи ERP більше орієнтовані на роботу з фінансовою інформацією.
ERP-системи підтримують територіально-розподілену структуру управління і мають у своєму складі інструменти для підтримки інфраструктури електронного обміну даними з постачальниками і споживачами. Механізми управління транснаціональними корпораціями реалізують підтримку кількох часових поясів, мов, валют, міжнародних систем бухгалтерського обліку і звітності.
Крім розширення функціональних можливостей, для систем ERP стає обов’язковою відповідність певним технологічним вимогам із застосування потужної комп’ютерної графіки, використання реляційних баз даних, наявності CASE-засобів для розвитку систем, архітектури обчислювальних систем типу "клієнт-сервер" та їх реалізації як відкритих систем. ERP-системи підтримують близький до реального часу режим роботи.
З метою підтримки прийняття рішень на базі оперативного аналізу даних в ERP-системах використовуються сховища даних, що містять всю ділову інформацію, накопичену підприємством в процесі ведення ділових операцій, включаючи фінансову інформацію, дані, пов’язані з виробництвом, управлінням персоналом, або будь-які інші відомості. Системи мають розвинені засоби налаштовування і адаптації до вимог конкретного підприємства, що дає змогу використовувати їх на підприємствах будь-яких галузей.
Системи ERP побудовані за модульною структурою, у якій функціональні модулі для підтримки різних функцій підприємства мають взаємодіяти одне з одним.
У системах ERP з’являються нові порівняно з MRPII функціональні модулі: прогнозування тенденцій розвитку зовнішнього середовища або елементів виробничого процесу, управління проектами, управління витратами, управління складом продукції, ведення технологічної інформації. У них безпосередньо або через системи обміну даними вбудовуються модулі управління кадрами і фінансовою діяльністю підприємства. Структурна схема системи наведена на рис. 6.3.
Слід зазначити, що підхід до вирішення завдань планування виробництва в системах ERP донедавна залишався в основному незмінним, тобто в тому вигляді, у якому він затвердився в системах MRPII. Коротко його можна визначити як підхід, що базується на переважному застосуванні календарно-планових нормативів. Недолік такого підходу полягає в тому, що він вступає в протиріччя з необхідністю оптимізації планування.
Витрати на впровадження і підтримку систем ERP протягом двох років у розрахунку на одного користувача за даними Meta Group складають близько $53 тис. Для досягнення економічного ефекту від впровадження цих систем потрібний період від восьми місяців до двох з половиною років після запуску їх в експлуатацію. За статистикою середніми результатами від впровадження вважаються збільшення продуктивності на 15-25%; зменшення складських запасів на 10-20%; скорочення термінів виконання замовлень на 25-50%.
2.4. Системи планування ресурсів, синхронізованого зі споживачем csrp
Концепція CSRP (Customer Synchronized Resources Planning) - планування ресурсів, синхронізованого зі споживачем доповнює попередню концепцію ERP положеннями про необхідність урахування в процесі управління виробництвом вимог замовників щодо якості та складу продукції, а також післяпродажного гарантійного і сервісного обслуговування. Концепція CSRP, таким чином, здійснює інтеграцію замовника у систему управління підприємством.
CSRP як методологія ведення бізнесу розглядає діяльність підприємства, пов’язану з вимогами покупців, як центральну ланку системи управління бізнесом. Керування основними бізнес-процесами здійснюється з урахуванням тенденцій розвитку ринку, пропозицій конкурентів і попиту на продукти. Головну роль при цьому відіграє поточна інформація про покупця та його побажання, яка надходить з підрозділів підприємства, що відповідають за роботу з покупцями, - маркетингового, прийому замовлень, технічного обслуговування. Дана інформація передається до підрозділів, що займаються дослідженням товарів та їх розробкою, до конструкторського і технологічного відділів, які проектують нові конкурентоспроможні вироби і технології.
Системи CSRP переносять головні акценти у загальній моделі бізнесу з планування від потреб виробництва на планування від вимог покупців. Системи CSRP доповнюють функції систем можливостями оперативного урахування вимог покупця при управлінні виробництвом у реальному часі. Створення систем CSRP передбачає інтеграціюпідрозділів організації, пов’язаних з продажами та обслуговуванням покупців, з основними планувальними і виробничими підрозділами. Крім того, вони потребують впровадженнявідкритих комп’ютерних технологій для створення технологічної інфраструктури, що здатна підтримувати інтеграцію запитів покупців, постачальників з виробничими прикладними програмами. Зміни, що відбулися у системах CSRP порівняно з ERP, знайшли своє вираження в удосконаленні низки бізнес-процесів.
Процес оброблення замовлень на купівлю-продаж розширюється і замість простої функції введення замовлення інтегрує функції маркетингу і продажу:
· покупець спільно з продавцем (виробником) формують замовлення, визначаючи потреби покупця, які динамічно переводяться у вимоги до продуктів і їх виробництва;
· технологія конфігурування замовлення дозволяє перевірити можливість його виконання з точки зору потреби у ресурсах до того, як воно прийняте до виконання;
· замість статичних цінових моделей вводиться інструмент гнучкого ціноутворення, який дає змогу за потреби визначити вартість кожного продукта для кожного покупця.
У системах CSRP функції обслуговування покупців не обмежуються звичайною телефонною підтримкою і видачею довідки про рахунки, а забезпечують такі можливості:
· інтеграція функцій підтримки користувачів з функціями планування і управління виробництвом забезпечує своєчасне надходження інформації про покупців і товари до підрозділів, що відповідають за виробництво, продаж, дослідження і розвиток;
· організація з використанням web-технологій цілодобової віддаленої підтримки покупців з наданням їм відповідей і послуг;
· підрозділи підтримки покупців перетворюються на центри продажу і підтримки користувачів, забезпечуючи можливості для просування нових і супутніх продуктів і послуг.
Планування виробництва і всієї господарської діяльностіперетворюється на планування замовлень покупців і динамічного виробництва. Це відображається такими рисами:
· безпосередня інтеграція з інформацією про конфігурацію замовлень робить процес планування більш цілісним і прискорює його завдяки зменшенню кількості ітерацій під час розрахунку потреби у ресурсах;
· виробниче планування на основі реальних купівельних замовлень (а не на основі прогнозів або оцінок) надає можливість динамічно змінювати групування робіт, послідовність виконання замовлень покупців, забезпечити кращу оцінку термінів постачання з метою поліпшення обслуговування покупців і зниження вартості;
· вимоги покупців до продукту можуть передаватися безпосередньо від покупця до постачальника, що дає змогу уникнути помилок і затримок у разі перетворення замовлень покупців у замовлення на постачання.
Технологія CSRP є якісно новим етапом розвитку систем управління виробництвом, який забезпечує підвищення ступеня задоволення потреб споживачів, покращання якості продуктів та послуг, прискорення виробничих процесів та зниження їхньої вартості.
2.5. Розвинуті системи планування APS
Приблизно у середині 1990-х років з’являються нові розвинуті системи планування APS (Advanced Planning and Scheduling), у яких розв’язання задач планування базується на застосуванні економіко-математичних методів з поступовим зниженням ролі календарно-планових нормативів. Архітектурно ці системи здебільшого створюються як окремі програмні модулі, що використовуються разом з системами MRPII/ERP. APS-системи утворюють своєрідну інтелектуальну надбудову над ERP, що оптимізує плани виробництва і графіка випуску на основі аналізу ERP-даних з урахуванням технологічних і ресурсних обмежень.
Виконання планових розрахунків на основі економіко-математичних методів і моделей є набагато більш вимогливим та витратним у відношенні комп’ютерних ресурсів, ніж обчислення з використанням календарно-планових нормативів. Тому поява і розвиток систем APS стають можливими з досягненням певного рівня потужності обчислювальних систем і подальшим її нарощуванням. Потреба ж у таких системах диктувалась пошуком нових більш ефективних методів управління в умовах конкуренції.
Основними перевагами методології APS є:
· підвищення ступеня деталізацїї розрахунків при плануванні виробничих потужностей, що дозволяє отримувати більш обгрунтовані планові рішення;
· включення у системи засобів підтримки прийняття рішень працівниками вищої ланки управління;
· розв’язання задач з одночасними обмеженнями на досяжні матеріальні ресурси і потужності;
· паралельне формування планових рішень для декількох підприємств, що утворюють виробничий ланцюжок;
· поліпшення зворотного зв’язку завдяки підвищенню точності і оперативності оброблення даних обліку фактичного стану процесів;
· широке застосування методів оптимізації планових рішень;
· динамічний підхід до ведення інформації про виробничі цикли.
Досягнення зазначених переваг стало можливим завдяки використанню у системах APS широкого спектру економіко-математичних методів і моделей, серед яких виділяють такі.
1) Моделі лінійної оптимізації. Такі моделі складаються з лінійної цільової функції і лінійних обмежень і забезпечують пошук оптимальних рішень.
2) Методи випадкового пошуку. Дають змогу в умовах відсутності точної інформації про цільову функцію і функції обмежень знаходити оптимальні рішення шляхом поступового наближення. Ця група методів використовується для генерації, аналізу і вибору оптимального варіанта плану.
3) Алгоритми, засновані на теорії обмежень. Цей підхід передбачає розрахунок плану спочатку для "вузького місця" з обмеженими ресурсами, а вже потім від нього - для решти ділянок.
4) Евристичні методи. Являють собою методи досліджень і прийняття рішень, основані на неформальних, інтуїтивних прийомах, що базуються на узагальненому досвіді розв’язання подібних задач.
5) Методи підтримки прийняття рішень. Призначенням цих методів є підтримка генерації, аналізу і вибору кращих варіантів рішень на базі використання їх об’єктивних характеристик і суб’єктивних переваг. Підтримка прийняття рішень використовується на вищих рівнях управління.
6) Підхід імітаційного моделювання. Передбачає проведення машинних експериментів на математичних моделях, що описують поведінку складної системи протягом заданого періоду часу. Використовуються для пошуку оптимальних параметрів організації процесів виробництва, постачання і збуту.
Обчислювальні потужності систем APS дозволяють значно розширити діапазон розв’язуваних задач, не обмежуючись задачами тактичного рівня, а надаючи можливості рішення стратегічних задач розвитку бізнесу.