 |
|
Розкрити інтерактивну сторону спілкування (взаємодію)
“Інтерактивна сторона спілкування” – це термін, що характеризує
ті компоненти спілкування, які пов’язані із взаємодією людей, з безпо-
середньою організацією їх спільної діяльності. Комунікативний процес
народжується на основі деякої спільної діяльності, і обмін знаннями й
ідеями з приводу цієї діяльності неминуче передбачає, що досягнуте
взаєморозуміння реалізовується у нових спільних спробах розвинути
далі діяльність, організувати її. Для її учасників надзвичайно важливо
не тільки обмінятися інформацією, але й організувати “обмін діями”,
спланувати їх. Комунікація організується в ході спільної діяльності, “з
приводу” її.
Типи взаємодій
Найбільш поширеним є розподіл всіх взаємодій на два протилежні
види: кооперація і конкуренція. Крім кооперації і конкуренції відзна-
чають також згоду і конфлікт, пристосування й опозицію, асоціацію і
дисоціацію тощо. За всіма цими поняттями ясно видно принцип виді-
лення різних видів взаємодії. У першому випадку аналізуються такі
його вияви, які сприяють організації спільної діяльності, є
“позитивними” з цієї точки зору. У другу групу попадають взаємодії,
що так чи інакше “розхитують” спільну діяльність, що являють собою
певного роду перешкоди для неї.
Кооперація, або кооперативна взаємодія, означає координацію
поодиноких сил учасників (впорядкування, комбінування, підсумову-
вання цих сил). Кооперація – необхідний елемент спільної діяльності,
породжений її особливою природою. Важливим показником “тісноти”
кооперативної взаємодії є включеність в неї всіх учасників процесу.
Що стосується іншого типу взаємодії – конкуренції,то тут часті-
ше за все аналіз сконцентрований в найбільш яскравій її формі, а саме
на конфлікті, зіткненні цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів
опонентів (суб’єктів взаємодії). В основі будь-якого конфлікту лежить
ситуація, що включає або суперечливі позиції сторін з якого-небудь
приводу, або протилежні цілі або засоби їх досягнення в даних обста-
винах, або неспівпадання інтересів, бажань, потягів опонентів.
Конфлікти звичайно виникають непередбачено, стихійно, ситуа-
тивно. Частіше за все “поживу” їм дають негативні оцінки, що носять
критичний характер. Тому такі оцінки краще не робити, а якщо і роби-
ти, то дуже обережно. Американський психолог Дейл Карнегі вважає,
що критика є тією “небезпечною іскрою, яка може викликати вибух в
пороховому погрібі гордості”. Далі він радить: “Замість того, щоб за-
суджувати людей, давайте спробуємо зрозуміти їх. Спробуємо уявити
собі, чому вони чинять так, а не інакше”.
В умовах конфліктної ситуації, пов’язаної з критикою дій співроз- мовника, головне – не втратити внутрішнього самовладання, відразу ж
припинити критику, постаратися об’єктивно розібратися в причинах,
що викликали невдоволення і будь-яким способом пом’якшити напру-
жену ситуацію. Хорошим засобом попередження конфліктів служить
уміння слухати співрозмовника. Від того, наскільки співрозмовнику
представлена можливість висловитися, багато в чому залежить його
довіра. Тим часом, за даними психологічних досліджень, лише 10%
людей уміють вислухати іншого у разі розбіжностей, що виникли.
При аналізі різних типів взаємодії принципово важлива проблема
змісту діяльності, в рамках якої дані ті або інші види взаємодії, оскіль-
ки вони можуть бути вельми різними. Кооперативну форму взаємодії
можна констатувати не тільки в умовах виробництва, але і при здійс-
ненні яких-небудь асоціальних, протиправних вчинків – спільного по-
грабування, крадіжки тощо. Тому кооперація в соціально-негативній
діяльності – не та форма, яку необхідно стимулювати: навпаки, діяль-
ність, конфліктна в умовах асоціальної діяльності, може оцінюватися
позитивно.